ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2017 р.                                                    Справа № 809/146/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кишинського М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства "Коломийський завод КРП" про стягнення заборгованості в сумі 88969,81 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - поизвач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Коломийський завод КРП" про стягнення заборгованості в сумі 88969,81 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата яких здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за вересень 2015 – грудень 2016 року на загальну суму 88969,81 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, натомість позивачем 02.02.2017 подано клопотання про розгляд справи без участі його представника. В клопотанні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Направлене на адресу відповідача поштове відправлення повернулась назад до суду з відміткою відділення поштового зв’язку про неможливість вручення вказаної кореспонденції.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно вимог абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що працівникам, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем з вересня 2015 по грудень 2016 року всього на суму 88969,81 грн.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

Судом з’ясовано, що позивач вручив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується відмітками посадової особи відповідача на самих розрахунках (а.с.7-11,13-14).

Однак відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах на суму 88969,81 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком позивача (а.с.17) та картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щодо відповідача за списком 1 та списком 2 з 01.09.2015 по 27.12.2016 (а.с.15,16).

Таким чином, за відповідачем на час розгляду справи рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку з вересня 2015 по грудень 2016 року пільгових пенсій на суму 88969,81 грн.

Письмових заперечень проти позову, доказів оплати заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з підстав, передбачених законодавством України, відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" (78200, Івано-Франківська обл., місто Коломия, вулиця І.Мазепи, будинок 321 ідентифікаційний код 05755602) на користь Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (78200, Івано-Франківська обл., місто Коломия, вулиця Валова, будинок 47А, ідентифікаційний код 37904176) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року в сумі 88969 (Вісімдесят вісім тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять) гривень 81 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                  /підпис/                                ОСОБА_1