Справа № 2-5453/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2009 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.
при секретарі Верещагіній А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" про визнання незаконними дій по збільшенню процентної ставки за кредитним договором та зобов»язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому, уточнивши зміст позовних вимог, просить визнати незаконними дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, укладеним між нею та відповідачем 07.03.2007 року та зобов»язати відповідача з 01.02.2009 року нарахувати відсотки за користування кредитом згідно Додаткової угоди №1 від 10.11.2008 року до кредитного договору від 07.03.2007 року в розмірі 1,26% на місяць. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що згідно ч.2, 3 ст.1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Позивач зазначає, що дії відповідача по підвищенню процентної ставки суперечать також вимогам ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», де передбачено, що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що рішення про збільшення процентної ставки по договору, яке було оформлене у вигляді листа і надіслане позивачу 08.01.2009 року, було прийнято до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року, а тому воно не може бути визнане незаконним, оскільки закон зворотної сили не має.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення уточнених позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 07.03.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит на строк до 07.03.2017 року в розмірі 103875 грн. у вигляді не відновлювальної кредитної лінії на купівлю житла, а також у розмірі 10728 грн. 75 коп. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с.9-13). 10 листопада 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору від 07.03.2007 року, за якою сторони погодили збільшення відсотків за користування кредитом до 1, 26% на місяць (15, 12% річних). (а.с.15).
Пунктом 2.3, підпункт 2.3.1. Договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при певних умовах, в тому числі при збільшенні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення Договору.
У зв»язку із збільшенням курсу долара, відповідно до п.2.3. Договору, 10 листопада 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору від 07.03.2007 року, за якою сторони погодили збільшення відсотків за користування кредитом до 1, 26% на місяць (15, 12% річних). (а.с.15).
У подальшому, листом від 25.12.2008 року, який був направлений позивачу з м. Дніпропетровська 08.01.2009 року, за підписом голови правління Приватбанку, було повідомлено позивача, що з 01.02.2009 року відсоткова ставка за кредитним договором від 07.03.2007 року складатиме 26, 88% на рік. В цьому листі зазначено, що у разі згоди позивача щодо змін умов кредитування за кредитним договором, встановлення змін буде здійснено автоматично 01.02.2009 року.
В судовому засіданні позивач пояснила, що будь-які інші письмові документи чи рішення про збільшення процентної ставки по договору, укладеному з позивачем, банком не приймалися. Рішення оформлено у вигляді листа позивачу від 25.12.2008 року №20.1.3.2/6-40528. Відсотки в розмірі 26,88% нараховуються ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2009 року.
Позивач суду пояснила, що вона у повному обсязі сплачує кредит та відсотки по ньому відповідно до умов договору, але останнім часом вимушена робити оплату через інші банки, оскільки відповідач з 01.02.2009 року відмовляється приймати платежі з відсотками у меншому розмірі, ніж нараховуються згідно листа. У зв»язку з цим позивач несе додаткові витрати на проведення банківських операцій
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов»язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідач суду не надав доказів того, що зміни до договору були вчинені у тій формі, що й кредитний договір та додаткова угода до нього.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (який набрав чинності з 14 січня 2009 року) кредитно – фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути зменшена лише за згодою сторін. Виходячи з фактичних обставин справи, їх правового характеру, суд приходить до висновку, що ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» не мав права змінювати процентну ставку за кредитом за власним волевиявленням.
Окрім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року Цивільний кодекс України доповнено ст. 1056-1, а Закон України «Про банки і банківську діяльність» доповнено частиною 4, де банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Вперше даний Закон опублікований в газеті «Урядовий кур»єр» 30.12.2008 року №246, а тому набрав чинності 09.01.2009 року.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 16 ЦК України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Оскільки в тій формі, в якій був укладений між сторонами кредитний договір, не були внесені зміни до нього, а після набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, відповідач з 01.02.2009 року безпідставно почав нараховувати позивачу проценти по договору, збільшивши їх в односторонньому порядку, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним збільшення процентної ставки по договору та зобов»язання нарахувати проценти відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 638, 652, 1056-1 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконними дії Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" щодо збільшення в односторонньому порядку з 01.02.2009 року процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором від 07.03.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1.
Зобов"язати Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" провести нарахування процентів за користування кредитом ОСОБА_1 з 01.02.2009 року відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 10.11.2008 року до кредитного договору від 07.03.2007 року в розмірі 1,26% на місяць.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 250 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави 51 грн. державного мита.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.П.Рахманкулова