Справа № 2 -а-63/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
23 вересня 2009 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пономаренко І.П.
при секретарі: Некрасовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд,-
В С Т А Н О В И В:
Виходячи з конкретних обставин справи та зважаючи на потребу в часі для викладення повного тексту рішення, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Тернівський міський суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови буде складений 28 вересня 2009 року.
Головуючий: І.П.Пономаренко
Справа № 2-а-63/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2009 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пономаренко І.П.
при секретарі: Некрасовій А.В.
за участю: представника відповідача Рижкової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного закону з першого січня 2006 року позивачеві повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За 2006-2007 роки позивачеві така допомога не виплачувалась. Позивач вважає, що відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 29/2007, невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1січня - 350 грн., 1 квітня - 359 грн., 1 жовтня - 366 грн. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Вважає, що йому гарантована державою соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до чинного законодавства України повинна нараховуватися та виплачуватися щомісячно. Просить відновити пропущений строк звернення до суду за період 01.01.2006 року по 31.12.2007 року складає, а також зобов»язати відповідача згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суму невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 2733 грн. 30 коп
Позивач в судове засідання нез»явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог як необгрунтованих, та таких що суперечать чинному законодавству. Крім того наполягає на відмові в позові на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується копією посвідчення.
Згідно ст.6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачеві у 2006 році, суд виходить з наступного.
Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону. Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «дітям війни».
Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачеві у 2006 році як «дитині війни» не здійснювалося.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про донарахування та виплату надбавки до пенсії у 2006 року задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.
Дію ст.6 Закону на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст.71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст.6 закону України №2195-ІV.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачеві починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року – були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-ХII (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Тобто підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року відсутні.
Але у зв»язку з тим, що представник відповідача наполягає на застосуванні положень ст.ст.99, 100 КАС України та відмові в позові з цих підстав, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв»язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду згідно вимог ст.100 КАС України, так як позивач звернувся з позовом до суду 13 січня 2009 року пта просить визнати протиправними дії позивача за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Підстав для поновлення пропущеного стоку звернення до адіністративного суду не має.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернівка про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Тернівський міський суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови суду виготовлено 28 вересня 2009 року.
Головуючий: І.П.Пономаренко