Номер провадження 2-а/754/196/17

Справа №754/381/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом у порядку адміністративного судочинства, в якому просить суд: 1) Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв'язку з відмовою в проведенні перерахунку пенсії; 2) Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум зазначених у довідці від 21.11.2016 року №884 матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати графи "Інші виплати" починаючи з 27.11.2013 року у розмірі 80% від заробітної плати та із збереженням фіксованої суми індексації пенсії за матеріалами пенсійної справи довічно, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що її пенсія повинна обчислюватись із заробітної плати з урахуванням всіх виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та індексації, які зазначені в довідці, але звернувшись до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з приводу здійснення перерахунку пенсії отримала відповідь, що підстав для перерахунку пенсії немає.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 27.11.2013 року до 22.11.2016 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні з 29.06.2012 року та з 27.11.2013 року переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та отримує пенсію за віком, яка була призначена і розрахована відповідно вимог чинного законодавства у розмірі 80% від заробітної плати державного службовця, оскільки Закон України "Про державну службу" є спеціальним, визначає структуру заробітної плати державних службовців та порядок призначення пенсій цій категорії працівників. 22.11.2016 року Позивач звернулася до управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії з врахування графи «інші виплати». 02.12.2016 року управління своїм листом повідомлено позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням графи «Інші виплати». Щодо зобов'язання здійснити перерахунок з 27.11.2013 року відсутні підстави, оскільки до моменту як позивач дізнався (02.12.2016 року) про відмову у здійсненні перерахунку, відсутні протиправні дії управління. Вважає, що допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення є не надбавкою, а одноразовою виплатою, тому допомога не є складовою заробітної плати державного службовця, тому не враховується при перерахунку пенсій, індексація входить до складу фонду додаткової заробітної плати. Матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до ст. 33 ЗУ "Про державну службу" не входить в структуру заробітної плати державного службовця, підстав для урахування її в заробіток для обчислення пенсії державному службовцю немає, отже пенсія позивачу призначена і розрахована відповідно вимог чинного законодавства, а саме при розрахунку пенсії державного службовця не була врахована матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки дана виплата є одноразовою.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи.

22.11.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з приводу здійснення перерахунку пенсії державного службовця з урахуванням довідки про заробітну плату №884 від 21.11.2016 року з урахуванням графи "Інші виплати".

02.12.2016 року ОСОБА_1 отримала відповідь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №19981/09/к-963/1, що підстав для перерахунку пенсії розрахованої відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням графи "Інші виплати" Довідки №884 від 21.11.2016 року немає.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку, чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках зазначених цим Законом.

За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такі висновки викладені і в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року №21-430а11, яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за наслідком застосування норм права, перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788-ХІІ.

Такі висновки викладені і в постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року №21-3а14, яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.

Умови та порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37 Закону України «Про державну службу».

Також, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» (набрали чинності з 01 травня 2014 року) та змінено розмір відсотку суми заробітної плати при призначенні пенсії на 70 відсотків від суми заробітної плати державного службовця.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону України «Про державну службу», положення якої не змінювалися.

Суд звертає увагу на те, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституцій права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 21-445а13 від 17.12.2013р., яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.

Таким чином, знайшов підтвердження той факт, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% заробітної плати та з урахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати графи "Інші виплати", починаючи з 22.11.2016р., тому відмова відповідача в перерахунку пенсії є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для відмови у задоволенні позовних вимог немає, а доводи, наведені відповідачем, спростовуються вище наведеним.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини, на які посилається позивач, як на підстави своїх вимог, доведені з його боку, підтверджені певними засобами доказування, а відтак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 94, 98, 158-163, 167, 185, 254-258 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% заробітної плати в частині сум матеріальних допомог на оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати графи "Інші виплати", з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1, відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% заробітної плати в частині та з урахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати графи "Інші виплати", з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки № 884 від 21.11.2016 року, починаючи з 22.11.2016р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовій збір в розмірі 1280,00 грн. віднести за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення постанови або з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Петріщева І.В.