Справа № 2а-289/07
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 р. м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Потапчука В. О.,
при секретарі Алексеєвої Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в розташуванні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1934 про зобов'язання відповідача (суб'єкта владних повноважень) прийняти рішення про виплату заборгованості з грошової компенсації за продовольчі пайки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з військової частини А 1934 грошової компенсації за продовольчі пайки в розмірі 15462 гривен 30 копійок, посилаючись на те, що він проходить дійсну військову службу у військовій частині А 1934.
За твердженням позивача він перебуває на продовольчому забезпеченні у військовій частині А 1934 з 2000 року до теперішнього часу. Позивач зазначив, що йому гарантований соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей. Позивач, як військовослужбовець, повинен одержувати за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по бажанню, грошову компенсацію замість продовольчих пайків, а порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість продовольчих пайків встановлюються з урахуванням коефіцієнта грошових доходів. Він забезпечувався продовольчим пайком згідно посади, однак з березня 2000 року було призупинено отримання військовослужбовцями продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошову компенсацію за вказані види матеріального забезпечення, у зв'язку з чим позивача повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки якнайменшу вартість всіх норм продовольчого забезпечення має норма загальновійськова, то позивача повинні були забезпечувати саме відповідно до цієї норми.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві, просив зобов'язати військову частину А 1934 прийняти рішення про виплату йому грошової компенсації за продовольчі пайки за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2006 року в розмірі 15462 гривень 30 копійок.
Представник відповідача - військової частини А 1934 позов визнав та не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1
Вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні думку сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що згідно довідки НОМЕР_1 позивач дійсно перебував на продовольчому забезпеченні у в/ч А 1934 та був забезпечений набором продуктів по 10.03.2000 року, з 11.03.2000 року по теперішній час набором продуктів або грошовою компенсацією не забезпечений. З продовольчого забезпечення з в/ч А 1934 позивач не знімався. Як вбачається з розрахунка вартості продовольчого пайка з 11.03.2000 по 31.12.2006 роки ОСОБА_1 борг відповідача за неотримані продовольчі пайки становить 15462 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 30 копійок.
2
Згідно ч.2 ст. 17 Конституції України держава гарантує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей,, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошеве забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію замість продовольчих пайків.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей, порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовці та компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових заходів.
На вимогу вищевказаних законів була прийнята Постанова № 316 від 12 березня 1996 року „Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань". Відповідно до зазначеної Постанови до березня 2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком по нормі згідно посади, а з березня 2000 року Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів" від 17 лютого 2000 року, була призупинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей,, в частині отримання військовослужбовців продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошову компенсацію за вказані види матеріального забезпечення, але цей пункт не скасовує дію ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, якою гарантується матеріальне, продовольче та інші види забезпечення військовослужбовців.
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не має право обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах і свободах, встановлених чинним законодавством. Таким чином, у зв'язку з тим, що дія норми № 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 316-1996 року припинена позивача повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки якнайменшу вартість всіх норм продовольчого забезпечення має норма № 1 загальновійськова, та позивача повинні були забезпечувати відповідно до цієї норми.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції від 05 жовтня 2000 року, військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави житла, фінансового речового, продовольчого, та інших видів матеріального забезпечення.
На виконання вимог ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року були затверджені норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань.
При ухваленні рішення суд приймає до уваги положення ч. З ст. 22 Конституції України, згідно яких при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за продовольче забезпечення в розмірі 15462 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 30 копійок.
Керуючись вимогами ст.ст. 10-11,138,159-163 КАС України, Конституцією України, ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» Постановою Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року, Постановою Кабінету Україні № 426 від 29.03.2002 року, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А 1934 про зобов'язання відповідача (суб'єкта владних повноважень) прийняти рішення про виплату заборгованості з грошової компенсації за продовольчі пайки - задовольнити.
Зобов'язати військову частину А 1934 прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за продовольчі пайки за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2006 року в розмірі 15462 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 30 копійок.
3
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.