Справа № 2-А-2063
2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2009 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Шпідько В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної Державної адміністрації, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій УПСЗН неправомірними, та зобов’язанні виконати перерахунок та виплату недотриманих сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ,-
ВСТАНОВИВ:
01.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Лутугинського районного суду з позовом до відповідача УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, в якому послалася на те, що вона має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд. У відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, УПСЗН Лутугинської райдержадміністрації у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зазначену допомогу призначив та виплачував як різницю між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року були відмінені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які звужують соціальні права громадян, та визнав ці норми неконституційними. Позивач просить визнати дії відповідача з виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незаконними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй заборгованість з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05 серпня 2008 року в розмірі 540 грн., з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 557 грн., зобов’язати відповідача здійснювати подальші виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст.15 Закону України «Про Державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
У судове засідання позивач не з’явилася, просила розглянути справу за її відсутністю.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких вони посилаються на наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною з 05 серпня 2008 року. З 01 січня 2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається та виплачується згідно Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» зі змінами та Порядку призначення і виплати Державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 57. Згідно листа Міністерства фінансів України від 15 січня 2009 року в показниках Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» враховані кошти для забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, передбачених змінами, внесеними до Закону України «Про Державну допомоги сім’ям з дітьми». Відповідно до ст.15 Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходам сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Саме в такій редакції викладена зазначена стаття в п.23 Розділі 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Це положення не визнано конституційним. Всі виплати проводяться у встановлених розмірах. У зв’язку з цим відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, до його початку надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, в яких посилається на наступне. Чинне законодавство встановлює принцип цільового використання бюджетних коштів, тому виконання судових рішень, за якими з державного бюджету стягуються судові витрати можливе лише за наявність відповідних бюджетних призначень. Частиною 2 ст.4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено випадків на виконання рішень судів про стягнення такої допомоги понад розмірі, встановлені Законами України про Державний бюджет на відповідний рік та на відшкодування судових витрат. Законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат передбачених Законом України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми», тому позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають.
Сторони просили розглянути справу за їх відсутності, а тому на підставі ч.3 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно з ухвалою від 23 червня 2009 року.
Дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має дитину – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 107518 від 17 червня 2008 року /а.с.6/,за якою здійснює догляд.
Згідно з довідкою управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної Державної адміністрації № 8054 від 30 грудня 2008 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку та одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога призначена з 05 серпня 2008 року по 10.червня 2011 року та виплачувалася у наступних розмірах : серпень 2008 року – 113 грн. 23 коп., з вересня 2008 року по грудень 2008 року – по 130 грн. щомісячно/а.с.9/.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811 –ХІІ/ в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107 – VІ / допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходам сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень та ця норма не визнана неконституційною .
Саме в такому розмірі позивачу виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою відповідача № 8054 від 30 грудня 2008 року /а.с.9/. А тому дії відповідача з 05 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року є правомірними та виплатити позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим на момент виплати, законодавством України.
Позовні вимоги позивача про зобов’язання в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до шести років задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені шляхом внесення змін до закону.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язанні виконати перерахунок та виплату недотриманих сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за необґрунтованістю .
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: