Справа № 212/901/17-ц

2-о/212/40/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Козлова Ю.В., при секретарі Мельник К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті ОСОБА_1, цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі ОСОБА_3 районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті особи в певний час про встановлення факту смерті особи в певний час,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.

В обґрунтування заявлених вимог вказав, що громадянка ОСОБА_4 тимчасово проживала в Автономній Республіки Крим м. Алушта с. Лучисте, та зареєстрована була за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Празька будинок 59. За станом здоров’я вона не могла виїхати з анексованої території Криму. 25 вересня 2015 року вона померла. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Празька буд.,59. Спадкоємцем по заповіту є її внук - заявник ОСОБА_2В Однак, переоформити спадщину він не може в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, свідоцтва про смерть, яке має бути видане на підконтрольній Україні території.

ОСОБА_3 (Жовтневого) районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 16.12.2016 № 92/14-123 у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_4, яка померла 25 вересня 2015 року відмовлено з підстав, відсутності внесення актового запису про її смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Також відділом РАЦС сповіщено заявникові про неможливість видачі свідоцтва про смерть, оскільки воно вже було видане Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, що знаходиться на непідконтрольній Україні території і не мало повноважень для видачі цього свідоцтва.

В зв’язку з цим заявнику рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті померлої ОСОБА_4.

Проте відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» свідоцтво видане Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим - є недійсним і не створює правових наслідків.

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розгляд справи в його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Заінтересована особа Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області в особі ОСОБА_3 районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у судове засіданні  свого представника до суду не направило, надіславши заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно ст. 158 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 25 вересня 2015 року, що підтверджується: 1. медичним свідоцтвом про смерть, серія 35 № 013545 від 28.09.2015 виданого Державною бюджетною установою охорони здоров’я республіки Крим «Алуштинська центральна міська лікарня»;

2. свідоцтвом про погребіння №242 від 01 жовтня 2015 року, відповідно до якого надано місце на кладовищі в с. Лучисте Алуштинського міського кладовища, 5 км Судакського шосе, для погребіння померлої ОСОБА_4;

3. свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, виданого Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, 01 жовтня 2015 року, актовий запис № 642 (а.с.6-8).

Державна реєстрація смерті громадянки ОСОБА_4 не була проведена на території України, оскільки відповідно до наданого листа ОСОБА_3 (Жовтневого) районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 16.12.2016 № 92/14-123, заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті".

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України. Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.  Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. В судовому засіданні, з викладених в заяві обставин, письмових доказів по справі, достовірно встановлено факт смерті 25.09.2015 року ОСОБА_4, яка померла у с. Лучисте м. Алушта Автономна Республіка Крим, Україна.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість задоволення заявлених вимог з наступних підстав. Встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення для послідуючого отримання документів для прийняття спадщини, а також для інформування відділу соціального забезпечення та пенсійного фонду України. Отже, є всі підстави для задоволення заяви про встановлення факту смерті.

Оскільки реєстрація смерті громадянки ОСОБА_4 в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянки ОСОБА_4, який достовірно встановлений судом.

Відповідно до ч.4 ст. 257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,  60, 158, 197, 212,  213, 214, 215, 256, 257-1 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі ОСОБА_3 районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті особи в певний час про встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, померлої 25 вересня 2015 року в с. Лучисте м. Алушта Автономна Республіка Крим, Україна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. В. Козлов