ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.09

Справа № 11/194-09.

за позовом         Приватного підпиємства «Торгово-сервісне ідприємство «ВЕК»,

                            м. Суми

до відповідача  Приватного підприємства «Орхідея-Суми», м. Суми

про стягнення заборгованості в сумі 12 493 грн. 36 коп.

                                                                                         СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача –        дир. Майборода В.В.

Від відповідача –    Казак М.В.

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 12 493 грн. 36 коп. заборгованості, з яких: 12 338 грн. 70 коп. боргу за продукцію, 111 грн. 05 коп. - інфляційних збитків, 45 грн. 64 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач в попереднє судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позовних вимог. Проте в судовому засіданні визнав факт отримання ним продукції від позивача. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в довіреностях не зазначені накладні, за якими уповноважена особа повинна отримати товар та кількість цінностей для одержання.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем була укладена усна угода на відвінтаження товару позивачем відповідачу товару на загальну суму 12 338 грн. 70 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме: накладними № 1397 від 13.11.2008 р. на суму 1 929 грн. 84 коп., № 1426 від 18.11.2008 р. на суму 2 034 грн. 24 коп., № 1428 від 18.11.2008 р. на суму 2 674 грн. 38 коп., № 1448 від 20.11.2008 р. на суму 3 698 грн. 46 коп., № 1498 від 01.12.2008 р. на суму 2 001 грн. 78 коп. та довіреностями НБЙ № 684899 від 13.11.2008 р., НБЙ № 684748 від 01.12.2008 року, на яких містяться підписи відповідача на отримання товару (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач за відпущений товар не розрахувався, а оскільки між сторонам не було укладено договору купівлі-продажу, в якому зазначається дата або термін розрахуну за отриманий товар і вищевказані накладні залишились без оплати, тому для визначення строку виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті отриманої продукції позивачем було застосовано положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу № 7 від 10.03.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за відпущений товар в 7-денний строк від дня пред‘явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущений відповідно до накладних товар склала 12 338 грн. 70 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт заборгованості відповідача в розмірі 12 338 грн. 70 коп., і суд в цій частині визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 45 грн. 64 коп. – 3% річних, 111 грн. 05 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву суд відхиляє, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки матеріалами справи та в судових засідання доведено факт наявності заборгованість відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 111 грн. 05 коп. інфляційних збитків та 45 грн. 64 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Орхідея-Суми» (юридична адреса: 40000, м. Суми, вул. Огарьова, 2/1, кв. 29, (фактична: 40000, м. Суми, пр. Лушпи, 13), код 30497211) на користь Приватного підпиємства «Торгово-сервісне ідприємство «ВЕК» (40024, м. Суми, вул. СКД, 44, кв. 25, код 31548036) 12 338 грн. 70 коп. боргу, 111 грн. 05 коп. інфляційних збитків та 45 грн. 64 коп. - 3% річних, 124 грн. 93 коп. витрат по державному миту, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.  

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 12.10.2009 р.