Справа № 2- 27/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2009 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Мумигі І.М.
при секретарі – Качинській О.В.
за участю позивача – ОСОБА_1
та його представника – ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_3
та його представника – ОСОБА_4
третьої особи – ОСОБА_5.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 співвідповідача редакції газети “Степовий край” про захист честі і гідності, третя особа без самостійних вимог на боці співвідповідача ОСОБА_5 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, співвідповідача Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про захист ділової репутації,-
В С Т А Н О В И В :
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про захист честі та гідності, у якому вона просила суд захистити її честь, гідність і ділову репутацію, зобов’язати відповідача спростувати через газету «Степовий край» інформацію щодо неповідомлення депутатів ради про скликання сесій ради, про особисте прийняття позивачем рішення щодо виділення земельної ділянки для товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон» без врахування думки депутатів, про протиправне отримання стягнень від ОСОБА_6.; про особистий збір та про привласнення коштів за виготовлення проекту газифікації села; про збір та привласнення коштів громадського об»єднання «Ласуня»; та стягти на її користь матеріальні збитки в сумі 903,47 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати по справі (т.1,а.с.3-4) .
У зустрічному позові про захист ділової репутації від 01 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_3 просить суд захистити її ділову репутацію, як депутата Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та зобов’язати ОСОБА_1 опублікувати спростування у газеті «Степовий край» щодо того, що вона не приймає активної участі у роботі сесії Полтавської сільської ради, не приймає участь у важливих питаннях, що стосуються роботи сільради, без поважних причин не приймала участь у роботі ради. (т.1, а.с. 29). Ухвалою від 01 грудня 2008 року зазначений зустрічний позов Компаніївським районним судом Кіровоградської області залишено без руху у зв’язку з невідповідністю позову вимогам ст.. 119 ЦПК України, судом надано строк для усунення недоліків до 22 грудня 2008 року (т.1а.с 32-33)
Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 про захист ділової репутації від 19 грудня 2008 року (т 1, а.с.50) містить вимогу щодо ухвалення судом рішення про захист ділової репутації ОСОБА_3 як депутата Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області – фізичної особи та вимогу зобов’язати ОСОБА_1 опублікувати спростування в тій же газеті, на тому ж місці шпальти, тим же шрифтом. Зустрічний позов прийнятий судом ухвалою про прийняття зустрічного позову від 22 грудня 2008 року. (т.1, а.с.53)
Зустрічна позовна заява ОСОБА_3 уточнена 14 квітня 2009 року в частині покладення зобов”язання на відповідачку за зустрічним позовом ОСОБА_1 спростувати таку інформацію: що ОСОБА_3 зірвала прийняття рішення шістнадцятою сесією п’ятого скликання сільської ради по ліквідації сміттєзвалищ на вул. Садовій та біля недобудованого дитячого садка в с. Полтавка; що вона обливає брудом сільського голову; що не приймала участі в роботі дванадцятої сесії п’ятого скликання сільської ради та не голосувала при прийнятті рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації ТОВ «Карбон» для відведення йому земельної ділянки під вежу покриття території мобільним зв’язком. (т.1, а.с. 265)
Ухвалою про залучення співвідповідача від 22 грудня 2008 року судом залучено до участі у цивільній справі редакцію газети Компаніївської районної ради та райдержадміністрації «Степовий край» (т.1, а.с. 54-55)
Співвідповідачем по справі на підставі заяви ОСОБА_3 (т.1,а.с.200), за ухвалою суду від 12 лютого 2009 року залучено Полтавську сільську раду Компаніївського району Кіровоградської області за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності (т.1.,а.с.201)
Позовні вимоги ОСОБА_1 уточнені 12 лютого 2009 року в частині зменшення розміру моральної шкоди з 5000 грн. до 1700 грн., стягнення яких позивач прагне з обох відповідачів ОСОБА_3 та редакції газети “Степовий край” (т.1.а.с. 89). Судом 12 лютого 2009 року винесено ухвалу, якою закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі і гідності в частині стягнення моральної шкоди на суму 4 300 грн. (т.1, а.с.202-203)
За клопотанням представника співвідповідача редакції газети «Степовий край» ОСОБА_7. від 23 березня 2009 року (т.1., а.с. 227), на підставі довідки про роботу на посаді редактора газети ОСОБА_5 під час публікації спірних статей (т.1 а.с. 228), ухвалою суду від 23 березня 2009 року залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці співвідповідача ОСОБА_5. (т.1 а.с. 229)
Позовні вимоги позивачами підтримані та не визнані відповідачами по первісному та зустрічному позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила захистити її немайнові права, пояснила суду, що працює на посаді Полтавського сільського голови, а ОСОБА_3 є депутатом Полтавської сільської ради. Відповідач ОСОБА_3 допустила поширення недостовірної інформації щодо позивача, опублікувавши статтю «Відповідь на відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови ОСОБА_1» у газеті «Степовий край» за 17 та 24 травня 2008 року та повторно розповсюдила відносно неї таку ж інформацію таким же чином 21 червня 2008 року у статті «Колективний лист громади Полтавської сільської ради», підписавши його особисто. У зв’язку з хвилюваннями, перенесеними нею після цієї публікації, захворіла та проходила лікування, несла моральні страждання, відшкодування яких поряд з витратами на лікування та судовими витратами вимагає від ОСОБА_3 в судовому порядку, наполягає на спростуванні недостовірної інформації через газету «Степовий край». Не визнаючи заявленого до неї зустрічного позову, пояснила, що ніяким чином не допустила порушень немайнових прав ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_3 у своїх поясненнях суду повідомила, що Полтавський сільський голова Компаніївського району Кіровоградської області ОСОБА_1 дійсно допустила порушення в своїй роботі, а тому вся інформація, опублікована у газеті «Степовий край» на підставі її письмового звернення до редакції газети, відповідає дійсності та на її думку не може бути спростована. Вважає, що газетна публікація «Відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови Компаніївського району Кіровоградської області ОСОБА_1 до жителів територіальної громади», розміщена у газеті «Степовий край» за 05 квітня 2008 року порушує її немайнові права, спричиняє їй моральну шкоду, з приводу чого, вона вимагає спростувати цю недостовірну інформацію в судовому порядку.
Співвідповідачі та третя особа ОСОБА_5. заявлені до них позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в їх задоволенні за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, вивчивши письмові матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У газеті Компаніївської районної ради та районної державної адміністрації «Степовий край» 05 квітня 2008 року опубліковано статтю «Відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови ОСОБА_1 до жителів територіальної громади», автором якої є позивач по первісному позову - ОСОБА_1
У цьому ж друкованому засобі масової інформації 17 та 24 травня 2008 року поміщено статтю «Відповідь на відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови ОСОБА_1» та 21 червня цього ж року – статтю «Колективний лист громади Полтавської сільської ради, с.Полтавка», під якими стоїть підпис від імені автора публікації ОСОБА_3
Кожна із сторін спору вважає, що публікації містять недостовірну інформацію, яка підлягає спростуванню через цей же друкований засіб масової інформації, у зв’язку з чим пов’язують порушення їх немайнових прав, спричинення їм моральної та матеріальної шкоди, потребу у судовому захисті.
Правовідносини між сторонами справи регулюються наступними нормами матеріального права.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
У зв’язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
При вирішення справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини . Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України).
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, викладення в заявах, листах, адресованих іншим особам. Отже, опублікування сторонами статей у газеті «Степовий край» є поширенням інформації, яка викладена в них.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд визначає характер такої інформації та з’ясовує, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 471 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним чинним законодавством право на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку, що узгоджується зі змістом ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
Оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до таких висновків.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спростування недостовірної інформації стосовно того, що вона, як сільський голова порушує вимоги законодавства при проведенні сесійних засідань Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та не повідомляє депутатів про їх скликання, що особисто прийняла рішення щодо виділення земельної ділянки для ТОВ «Карбон» без врахування думки депутатів підлягають задоволенню та підтверджуються такими доказами:
З розписок про отримання запрошень на сесію ради встановлено, що відповідач ОСОБА_3 як і інші депутати ради отримувала запрошення на сесії Полтавської сільської ради до дня проведення сесії, в тому числі:
15 січня 2007 року на сесію № 1 (т.1.,а.с.165,168);
15 березня 2007 року на засідання сесії № 6;
24 квітня 2007 року на сесію № 7 (т.1.а.с. 164);
22 червня 2007 року на сесію № 8 (т.1., а.с. 172);
04 липня 2007 року на сесію № 9 (т.1, а.с.160);
11 вересня 2007 року на засідання десятої сесії ради п’ятого скликання (т.1.ас. 157);
23 жовтня 2007 року на засідання одинадцятої сесії п’ятого скликання (т.1.а.с. 161,170);
на засідання одинадцятої сесії ради п’ятого скликання 21 січня 2008 року (а.с.154,т.1);
30 березня 2008 року на засідання сесії 01 квітня 2008 року (т1,а.с. 156);
05 травня 2008 року на засідання вісімнадцятої сесії ради, яка скликалася 06 травня 2008 року (т.1, а.с.155,171);
20 травня 2008 року (сесія скликалася 21 травня 2008 р) (т.1.,а.с.153);
04 жовтня 2008 року на засідання двадцятої сесії, яка скликалася 06 жовтня 2008 року (т.1, а.с. 162,167);
17 листопада 2008 року на засідання двадцять першої сесії, яка скликалася 18 листопада 2008 року (т.1, а.с. 163).
З інформації секретаря Полтавської сільської ради №374 від 08 грудня 2008 року (т.1, а.с.93-94) та з пояснень свідка ОСОБА_8. встановлено, що номенклатурою справ Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області не передбачено зберігання даних розписок-повідомлень, а тому зазначені розписки надані Радою лише ті, які на час надходження запиту суду не були утилізовані та збереглися.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що депутати Полтавської сільської ради належним чином повідомлялися радою про час та місце проведення сесійних засідань, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Про проведення засідань постійних комісій Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та винесення ними проектів рішень на сесійні засідання ради свідчать Протокол № 1 засідання комісії з вирішення земельних питань при Полтавській сільській раді від 12 березня 2007 року (т.1 а.с. 122-123), протоколи спільного засідання постійних комісій від 17 січня 2007 року, від 16 березня 2007 року, від 25 квітня 2007 року, від 23 червня 2007 року, від 05 липня 2007 року, від 12 вересня 2007 року, від 23 та 25 жовтня 2007 року, від 04 грудня 2007 року, від 21 січня 2008 року, від 06 лютого 2008 року, від 01, 04 квітня 2008 року, від 06, 21 травня 2008 року, 6 жовтня 2008 року (т.1,а.с. 124-152)
Про планування роботи Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області вказують перспективні плани роботи ради на 2007 та 2008 роки (т.1.а.с. 187-195), у яких заплановано проведення сесійних засідань ради та роботу її виконавчого комітету, проведення організаційних заходів, заходів по здійсненню контролю та заплановані засідання комісій.
Інформація Полтавської сільради від 30.04.09 № 227 за підписом секретаря Полтавської сільради ОСОБА_8 повідомляє наступне :
1. скликання депутатів на сесії ради відбувалося не пізніше, ніж за день до скликання сесії з повідомленням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Особисто секретарем надсилаються такі повідомлення та вручаються депутатам, про що складається розписка-повідомлення. Після сесії розписка-повідомлення зберігається у сільраді не більше тижня, так як номенклатура справ не передбачає їх збереження, діючим законодавством не передбачено збереження подібних розписок-повідомлень про запрошення депутатів на сесію ради; 2. першою сесією п’ятого скликання ради утворено постійні комісії _ мандатна з питань депутатської діяльності та етики, та комісія з питань планування бюджету, фінансів, економічного та соціального розвитку; 3. дія комісій обумовлена Положенням про постійні комісії, затвердженим рішенням Полтавської сільської ради № 25 від 30.06.2006 року, рішенням № 108 від 01.04.2008 року шостої сесії сільської ради про спільне засідання постійних комісій. Комісія з регулювання земельних відносин утворена, але скликається в разі надходження заяви про розгляд конфліктних питань від представників громади, станом на 05.12.2008 року жодної заяви на розгляд комісії з земельних відносин не поступало, засідання комісії у 2008 році не проводилися (т.2, а.с.3-5).
З Посадової інструкції технічного працівника Полтавської сільської ради від 09.07.2008 року встановлено, що технічний працівник виконує обов’язки кур’єра, розносить повідомлення, запрошення, оголошення, об»яви та необхідну письмову інформацію з правом отримання підпису адресата у встановлений термін. До службових обов’язків технічного працівника входить розношення повідомлень, запрошень, оголошень, об»яв та необхідної письмової інформації з правом отримання підпису адресата у встановлений термін. (т.2 а.с. 60-61). Таким чином, вручення повідомлень про проведення сесійних засідань ради, запрошень, оголошень чи інших документів депутатам сільської ради, шляхом отримання цих документів від технічного працівника ради, не є порушенням чинного законодавства, оскільки така посадова інструкція затверджена сільським головою.
У протоколі сесії № 12 від 25.10.2007 року, в роботі якої прийняла участь ОСОБА_3, зазначено, що сесією прийнято рішення № 84, яким надано погодження на місце розташування земельної ділянки ЗАТ «Український мобільний зв’язок». У виступах депутата ОСОБА_8.В. зазначено її особисте заперечення щодо розташування вишки мобільного зв’язку на вулиці Садова, а у виступі депутата Глюз Я.І. висловлена пропозиція щодо погодження місця розташування вишки, так як потрібний зв’язок. Рішення прийнято голосуванням: „за” - 10, проти-3, утрималось- 0” (т.2, а.с. 62-77).
Згідно копії протоколу зустрічі з представниками ДФ товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон» закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок» від 11 березня 2008 року у селі Полтавка Компаніївського району Кіровоградської області при проведенні такого заходу були присутні депутати ради в кількості 9 чоловік, громадяни села, голова села, керівники ТОВ «Карбон», керівники різних служб району та області. Запитання щодо впливу на людей вишки мобільного зв»язку поставив лише депутат ради Шульженко Ю.Б. У протоколі не міститься інформації щодо прийняття чи не прийняття якого-небудь рішення, проходило лише обговорення питання щодо місця розташування вишки, відсутності законодавчої заборони з приводу цього та вартості робіт (т.2.,а.с.56-59)
Оголошення про проведення 12.02.2009 року о 15 год. в приміщенні Полтавської ЗОШ 1-Ш ст. сходки громадян Полтавської сільської ради одночасно з батьківськими зборами, у якому повідомляється, що будуть присутні працівники пенсійного фонду, служби зайнятості, земельного відділу, розглядатимуться питання: звіт сільського голови за 2008 рік, земельні питання; інформація спеціаліста у справах молоді про роботу комісій, підтверджує, що проведення сходок громадян є одним із напрямів роботи ради з громадою (т.2,а.с.19)
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо недостовірності інформації про особистий збір та про привласнення нею коштів з виготовлення проекту газифікацій села, підтверджуються такими доказами:
З Інформації секретаря Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області ОСОБА_8 за № 374 від 08.12.2008р. (т.1, а.с. 93-94) відомо, що робота по виготовленню проектів з газифікації сіл Полтавської сільської ради проводилася на підставі рішення № 118 сесії Ради № 16 від 21 грудня 2004 року, рішення № 130 сесії ради № 17 від 16 січня 2005 року, рішення № 136 сесії ради № 18 від 26 лютого 2005 року та згідно договору № 116/2005 між Полтавською сільською радою Компаніївського районуКіровоградської області та проектно вишукувальним інститутом «Кіровоградагропроект», копії яких долучені до Інформації та приєднані до матеріалів справи (т.1., а.с.98-99,100,103-108,196-198). Належним чином проведена комплексна державна інвестиційна експертиза на проект будівництва газопроводу, проведена оплата, проектно-технічна документація прийнята на баланс сільської ради (т.1.,а.с. 95-96,97, 101-102,109-116,117-120, 174-178,179,180,181 ). Збір коштів різними особами від територіальної громади сільської ради для виготовлення проекту газифікації підтверджується списками (т.1, а.с. 243-261)
Викладені обставини підтверджуються також інформацією Полтавської сільради від 30.04.09 № 227 за підписом секретаря Полтавської сільради ОСОБА_8( т.2,а.с.3-5)
При перевірці судом позовної вимоги щодо недостовірності інформації щодо присвоєння позивачем грошових коштів кооперативу «Ласуня» вивчені наступні докази: відповідачем ОСОБА_3 надані копії учнівських зошитів, один з яких на титульному аркуші містить назву «Список кооперативу «Рога і копита» «Ласуня . У зошиті різними почерками виконані записи у графах дата, прізвище, ім»я по батькові, кількість голів, сума, підпис, зміст яких зведений до відображення у цьому носії відомостей про осіб, якими внесено по 15 чи по 30 грн. (т.2.,а.с. 23-31) та надано копію учнівського зошита, підписаного «Ласуня збір грошей Долинівка», на титульному аркуші якого розташований у верхній частині напис «Передано ОСОБА_9 = 68.75 ОСОБА_1 16.03.07р.» та поруч з цим текстом є підпис та прізвище ОСОБА_1.» На аркушах 33 та 34 цього ж зошита розташовані в таблиці записи про дату, порядковий номер, прізвища імена та по батькові громадян, суму та підпис. На аркуші страви 34 є запис «Сдала –ОСОБА_1 9.04.04.(шістсот)грн.». (т.2.,а.с.32-35)
Аналогічні зошити та їх копії надавалися на огляд суду головою громадського об»єднання по випасанню худоби «Ласуня» ОСОБА_10., однак у них не співпадають сторінки в оригіналі зошитів з тими , які надала суду відповідач ОСОБА_3 (т.2.,а.с.49-50, 52-53).
За клопотанням відповідача до справи долучено Акт передачі грошових коштів від ОСОБА_9 с. Полтавка 19.06.2007р., у якому передано від ОСОБА_9 касиру ГО «Ласуня» ОСОБА_11. 128,74 грн. (т.2.,а.с.54) та клаптик паперу із розмитим текстом та неповним відбитком прямокутника, виконаного іншим фарбником «09.04.04. 600 грв підпис» (т.2.,а.с. 55).
Відповідач ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_12, ОСОБА_9., ОСОБА_10 пояснили суду, що ці документи відображають надходження коштів від членів кооперативу, однак не містять всього бухгалтерського обліку коштів кооперативу, їх руху, не визначають суму коштів, яка була зібрана чи привласнена позивачем особисто, як саме та підставі яких носіїв інформації можна було б зробити подібний висновок, та чи мали в дійсності місце такі обставини.
Отже, виходячи з презумпції добропорядності, суд вважає, що інформація, розповсюджена у газеті «Степовий край» у публікації «Відповідь на відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови ОСОБА_1», щодо протиправного отримання позивачем стягнення від ОСОБА_6., щодо особистого зібрання нею та привласнення коштів на виготовлення проекту газифікації села та коштів громадського об»єднання «Ласуня» є негативною інформацію щодо позивача, оскільки відповідач ОСОБА_3 не довела протилежного.
Також відповідач не довела, що позивач отримала протиправно стягнення від ОСОБА_6.; не надала суду жодних доказів, чим не виконала свій обов’язок по доведенню достовірності розповсюдженої інформації.
Підтвердженням пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, є публікація у газеті Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації «Народне слово» від 24 травня 2008 року № 56 (2668) «За дорученням депутатів, без їхньої згоди…», у якій автор ОСОБА_13 викладає результати журналістського розслідування, проведеного ним після отримання послання ОСОБА_3 «Відкритий лист депутатів Полтавської сільської ради до сільського голови ОСОБА_1» до редакції газети (т.1 а.с.92) Автор публікації звертає увагу читача на безпідставність звинувачень дописувача на адресу сільського голови.
Позовні вимоги ОСОБА_3, викладені у зустрічному позові та в уточненому зустрічному позові, містять посилання на текст звернення ОСОБА_1 «Відкритий лист-звернення Полтавського сільського голови ОСОБА_1 до жителів територіальної громади», опублікований у газеті «Степовий край» 05 квітня 2008 року. ОСОБА_3 вважає, що стаття містить інформацію, що вона «зірвала прийняття рішення шістнадцятою сесією п»ятого скликання по ліквідації сміттєзвалищ на вул.. Садовій та біля недобудованого дитячого садка в с. Полтавка». Однак, аналізуючи буквально текст публікації, встановлено, що стаття містить констатацію факту, що таке важливе рішення сесією не прийнято. При цьому не зазначено у тексті статті, що саме ОСОБА_3 «Зірвала» прийняття рішення.
Автор статті, відповідач за зустрічним позовом, допустив у ній оціночне судження щодо того, що «обливають брудом сільського голову». Подібне висловлювання не містить фактичних даних, є мовним засобом. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, не є предметом судового захисту, так як є суб’єктивною думкою і поглядами відповідача, їх не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (п.19).
Також у оскарженій статті не зазначено, що саме ОСОБА_3 «не приймала участі у роботі дванадцятої сесії п’ятого скликання сільської ради та не голосувала при прийнятті рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон» для відведення йому земельної ділянки під вежу покриття мобільним зв’язком». Отже не встановлено, що поширена у статті інформація стосується певної фізичної особи – ОСОБА_3, що робить неможливим встановити склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову. (Постанова Пленуму ВСУ № 1 від 27 лютого 2009 року, п.15)
За таких умов, позовні вимоги про захист ділової репутації ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні повною мірою доведено факт розповсюдження відповідачкою недостовірної інформації стосовно позивача та що розповсюдженням неправдивої інформації відповідачка ОСОБА_3 принизила честь та гідність ОСОБА_1, чим завдала їй моральних страждань.
Позивач ОСОБА_1 є відомою людиною в селі, цінує свій авторитет серед односельців, неправдива інформація розповсюджена ОСОБА_3 приводить до формування негативної громадської думки стосовно позивача, що відображається на її психологічному стані та їй необхідно докладати додаткових зусиль для укріплення свого авторитету серед односельців. Порушення немайнових прав ОСОБА_1 потягло за собою спричинення їй моральної шкоди, що виразилося у погіршенні стану здоров»я та лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії НОМЕР_1 від 23 травня 2008 року (т.1 а.с. 13) та епікризом № 1340 (т.1, а.с. 69-70)
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі моральної шкоди завданої приниженням честі, гідності, а також ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Згідно роз”яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” , суд враховує дійсний характер та обсяг спричинення позивачці страждань, матеріальний стан відповідачки ОСОБА_3, яка є пенсіонеркою, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07 травня 2004 року та інвалідом 3-ї групи (т.1, а.с.27, 28), ступінь вини відповідачки, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачки в розмірі 300,00 грн., тому вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню частково.
Оскільки на сторінках газети „Степовий край” опубліковано, що „редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій та за достовірність фактів, цифр, точність імен і прізвищ відповідають автори статей”, суд відмовляє в задоволення позову ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди з відповідача - редакції газети „Степовий край”.
У зв’язку з лікуванням позивач несла витрати на придбання ліків на суму 903,47 грн., що частково підтверджено розрахунковими квитанціями, фіскальним чеком та приписом лікаря (а.с.16-18), однак суд не може задовольнити зазначену позовну вимогу, оскільки не доведено що саме ці ліки ОСОБА_1 придбала в зв”язку з загостренням хвороби з приводу публікації, а не є результатом перебігу хронічної хвороби.
Враховуючи, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, суд вважає за можливе зобов”язати відповідача ОСОБА_3 спростувати поширену нею інформацію щодо особи позивача ОСОБА_1, зобов”язавши її опублікувати спростування у газеті “Степовий край”.
Згідно ст.ст. 79, 81, 84, 88 ЦПК України та „Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи, судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.
На підставі довідки № 84 від 09.07.2008 року позивач ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу в сумі 100 грн. за складання позовної заяви (т.1 а.с. 10) та судові витрати на підставі квитанцій № 90 та № 92 від 24 грудня 2008 року в сумі 34 грн. (т.1, а.с.87,88), квитанція № 82 від 14 листопада 2008 року – сплата інформаційно-технічного забезпечення- 30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст.10, 11, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 275, 277 ЦК України,ст.ст. 37, 471 Закону України „Про інформацію”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 співвідповідача редакції газети “Степовий край” про захист честі і гідності, третя особа без самостійних вимог на боці співвідповідача ОСОБА_5 задовольнити частково.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, співвідповідача Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про захист ділової репутації відмовити.
Зобов’язати ОСОБА_3 спростувати розповсюджену щодо ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом опублікування спростування у газеті „Степовий край” – газети Компаніївської районної ради та райдержадміністрації Кіровоградської області, а саме:
• що ОСОБА_1, як сільський голова порушує вимоги законодавства при проведенні сесійних засідань Полтавської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та не повідомляє депутатів про їх скликання, та нею особисто прийнято рішення щодо виділення земельної ділянки для товариства з обмеженою відповідальністю “Карбон” без врахування думки депутатів;
• що ОСОБА_1 протиправно отримала стягнення від ОСОБА_6.;
• що ОСОБА_1 особисто провела зібрання коштів на виготовлення проекту газифікації сіл та привласнила ці кошти;
• що ОСОБА_1 проведено зібрання та привласнення коштів громадського об”єднання “Ласуня”.
Стягнути з ОСОБА_3 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 моральну шкоду у сумі 300,00 грн, судові витрати по справі в сумі – 64,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 100,00 грн.
В задоволенні стягнення матеріальних збитків на суму 903,47 грн. та моральної шкоди на суму 1 400 грн. позивачу ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий суддя ____________