Дата документу Справа № 335/243/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/243/17 Головуючий в 1 інст. Рибалко Н.І.

Провадження №33/778/151/17 Доповідач в 2 інст. Гриценко С.І.

Категорія ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гриценко С.І., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Багаурі О.В. на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер відсутні, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130, КУпАПз накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн.

В постанові суд зазначив , що в провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 05.01.2017 року та 06.01.2017 року, після доопрацювання, надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП.

Оскільки справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 за вищезазначеними протоколами розглядаються одночасно, однією посадовою особою, взаємопов'язані одна з іншою, суд вважав за необхідне об'єднати справи: №335/243/17, №335/246/17, №335/271/17 в одне провадження. Об'єднаному провадженню присвоїти номер 335/243/17 (провадження 3/335/149/2017).

Судом було встановлено, що 08.10.2016 року о 22-00 годині водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння по вул. Патріотичній в м. Запоріжжі, під час зміни напрямку руху ліворуч, не впевнився у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку. Після участі в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_3 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, травмованих немає. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою технічних засобів, або у медичному закладі ОСОБА_3 відмовився в присутності понятих: ОСОБА_5 і ОСОБА_6

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Багаурі О.В. просить визнати поважним причину пропуску строку на оскарження постанови, оскільки справу було розглянуто без присутності правопорушника, без допиту свідків та дослідження матеріалів справи. Просить викликати свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та скасувати постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Твердження скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Розглянувши матеріали справи, постанову судді та апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та адвоката Багаурі О.В.,які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи суд, роблячи висновок про доведеність вини ОСОБА_3, в своїй постанові зазначив, що суд враховує пояснення ОСОБА_3, надані ним під час попередніх судових засідань по розгляду зазначеної адміністративної справи, а також письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи. Однак до пояснень ОСОБА_3 щодо обставин ДТП суд відноситься критично, оскільки вони протирічать сукупності досліджених судом інших доказів, які є в матеріалах справи, а також отриманих в судовому засіданні під час допиту потерпілого ОСОБА_4

Так, в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що не був за кермом вищезазначеного автомобіля під час вчинення ДТП, а на місці ДТП опинився випадково, оскільки зустрічав свого знайомого. Після ДТП за участю його знайомого і потерпілого ОСОБА_4, свідком якої він став, він взяв до рук технічний паспорт у потерпілого, щоб подивитись і забув його повернути. Після ДТП його знайомий сів за руль автомобіля і поїхав у двір будинку, щоб убрати автомобіль з проїзної частини. Він поїхав з ним. Потім його знайомий поїхав на транспорті загального користування за грошима - для відшкодування шкоди потерпілому, а він у цей час повернувся з техпаспортом до потерпілого ОСОБА_4 На місці ДТП на той час вже перебували працівники поліції, які стали обвинувачувати його у вчиненні ДТП, а також у перебуванні у стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що приблизно о 22-00 год. він їхав по вул. Патріотичній в м. Запоріжжі. Коли він здійснював обгін автомобіля LANCIA, зазначений автомобіль раптово повернув вліво, в результаті чого сталося зіткнення. Після ДТП з автомобіля LANCIA вийшов ОСОБА_3 і попросив дати йому подивитися технічний паспорт на автомобіль. Отримавши техпаспорт він сів за руль свого автомобіля і поїхав у двори. Через деякий час, коли він викликав працівників поліції, ОСОБА_3 повернувся з двору пішки з техпаспортом, але без автомобіля. В автомобілі LANCIA було два чоловіка, ОСОБА_3 і ще один. Він бачив, що з водійської двері автомобіля LANCIA виходив саме ОСОБА_3 ОСОБА_3 вів себе неадекватно і працівники поліції пропонували йому пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 є порушення вимог пп. 10.1, 2.5, 2.10(а) Правил дорожнього руху України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння), ст. 122-4 КУпАП підтверджується дослідженими судом доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії АП2 №036462 від 08.10.2016 року, серії АП2 №036463 від 09.10.216 року, серії АП2 №036464 від 09.10.2016 року, схемою ДТП, поясненнями потерпілого ОСОБА_4, письмовими поясненнями понятих: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.10.2016р., поясненнями понятих ОСОБА_5, ОСОБА_6, фотографіями з місця події.

Але ці висновки суду неможна визнати правильними з наступних підстав.

В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7 пояснив, що 08.10.2016 р. автомобілемНОМЕР_3 керував він на підставі свідоцтва про реєстрацію, копію якого він надає суду. Справа від нього на передньому сидінні пасажира був ОСОБА_8 Метрів за 30 до повороту він включив покажчик лівого повороту і коли почав маневр стався удар зліва позаду в район заднього лівого колеса та задніх лівих дверей. Автомобіля Ланос-Део, який робив обгін, він не бачив і коли той почав маневр сказати не може. Вони зупинилися і почали розмовляти з водієм Ланоса-Део. Він пояснив тому, що працює рихтовщиком і пообіцяв відремонтувати його автомобіль за свої кошти. Під час розмови до них підійшов ОСОБА_3, який був напідпитку. Він сказав водію Ланос-Део, що для гарантиї зараз привезе гроші і щоб не заважати руху вони прибрали автомобілі з проїздної частини. Він відігнав свій автомобіль у двір дому, де живе ОСОБА_3. Потім поїхав додому за грошима, а ОСОБА_8 додому. Коли повернувся на місце ДТП, там вже нікого не було. ОСОБА_3 сказав, що на нього склали протоколи. За проханням адвоката він приходив в Орджонікідзевський суд, але його не допитували. В страхову компанию він написав заяву про те, що в ДТП винуватим він вважає себе. ОСОБА_3 автомобіль він не передавав.

В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 дав аналогічні пояснення.

З оглянутих в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що ОСОБА_7 має посвідчення водія НОМЕР_5 від 09.03.1999 р. а згідно свідоцтву про реєстрацію автомобіль НОМЕР_4 належить ОСОБА_9 і ОСОБА_7 має право ним керувати.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що автомобілем він не керував і дав пояснення аналогічні, які надавав в суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що свідком подій був ОСОБА_10, але ні в ході опрацювання матеріалів ні судом детально по обставинам подій він не опитаний.

Із письмового пояснення ОСОБА_3, яке він склав особисто на місці події, слідує, що він не керував автомобілем під час ДТП.

Працівники поліції, які оформляли матеріали по ДТП судом також не опитані.

Не є беззаперечним і висновок суду про порушення водієм автомобіляНОМЕР_4 п.10.1 Правил дорожнього руху України, оскільки, як вбачається зі схеми до місця ДТП при ширині проїзної частини в 6,4 м. місце зіткнення знаходиться на відстані в 3,4 м. від лівого краю проїзної частини вулиці, тобто на смузі руху автомобіля НОМЕР_4.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих. їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАІІ. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Фактично суд, роблячи висновок про доведеність вини ОСОБА_3, в своїй постанові послався на поясненнями потерпілого ОСОБА_4, які підлягали перевірці.

При таких обставинах висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 не можливо визнати обґрунтованими та беззаперечними, а постанову суду законною, тому вона підлягає скасуванню.

Разом з тим, відповідно до розділу 4 глав 18-23 КУпАП встановлення та виклик свідків, проведення відповідних експертиз відноситься до провадження в справах про адміністративне правопорушення. А відповідно до положень п.7 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Передбачений статтею 38 КУпАП трьохмісячний строк сплинув.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк на апеляційне оскарження адвокату Багаурі О.В.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Багаурі О.В. задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2017 року відносно ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області С.І. Гриценко