Справа №2-1188 2009 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року.

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Іщенко І.В. при секретарі Калініченко С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Приватбанк»,  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення з квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідачів про звернення стягнення.

Посилався на те, що  відповідно до укладеного договору № CVAHGA00000014 від 31.08.2007 року ОСОБА_1  отримала кредит у розмірі 53000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,4 % на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.08.2012 року.  Відповідно до умов договору відповідач повинна була сплачувати відповідні відсотки щомісячно. Але утворилася заборгованість, яка складає 43253 долара США. В забезпечення виконання зобов”язання за кредитним договором був укладений договір іпотеки з відповідачем  ОСОБА_2  від 31.08.2007 року № CVAHGA00000014. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2  надала в іпотеку нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру в АДРЕСА_1. Яка належить їй на праві власності.

Просили звернути стягнення на майно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та підтвердив викладені у ньому обставини. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не  з’явилися незважаючи  на  належне  повідомлення  про  час  і  місце  розгляду  справи  повісткою по  останньому  місцю  проживання.

У відповідності до ст.224 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповноважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Позивач  не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов необгрунтований та в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № CVAHGA00000014 від 31.08.2007 року ОСОБА_1  отримала кредит у розмірі 53000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,4 % на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.08.2012 року.  Відповідно до умов договору відповідач повинна була сплачувати відповідні відсотки щомісячно. Але утворилася заборгованість, яка складає 43253 долара США. В забезпечення виконання зобов”язання за кредитним договором був укладений договір іпотеки з відповідачем  ОСОБА_2  від 31.08.2007 року № CVAHGA00000014. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2  надала в іпотеку нерухоме майно, а саме 3-х кімнатну квартиру в АДРЕСА_1. Яка належить їй на праві власності.

Згідно ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено, що про наявність заборгованості та необхідність її погашення боржники не були повідомлені банком, та про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки теж не були повідомлені.

Таким чином у суду відсутні докази належного повідомлення банком відповідачів про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин, передбачених п.п. 1-6 ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що унеможливлює суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем не було надано достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

     Що ж стосується виселення відповідача  ОСОБА_2,  яка зареєстрована  і проживає в АДРЕСА_1, то на думку суду в цій частині позову теж  необхідно відмовити, оскільки відповідно до ст.109 ч.2    ЖК України  громадянам, яких виселяють з  жилих приміщень, одночасно  надається  інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредитупозики банку чи іншої особи, повернення  якого забезпечене іпотекою  відповідного жилого приміщення., а також    відповідно   до ст.  109 ч.3  ЖК України, та ст. 40 ч. 2 ЗУ „ Про іпотеку”   після прийняття рішення  про звернення стягнення на передані в  іпотеку квартири  чи  житлове приміщення всі мешканці зобов”язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити квартиру  чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо мешканці не звільняють квартиру або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

     Судом встановлено , що житловий будинок не придбано відповідачами  за рахунок кредиту банку , а  належить їм  на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому   в позові про виселення відповідачів має бути відмовлено.

Керуючись  ст.ст.3.10, 11, 58, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Приватбанк»,  до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення з квартири відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення  суду  може  бути  подана   апеляційна   скарга  до   апеляційного  суду  Чернівецької   області   через   Першотравневий   районний  суд   м.  Чернівці.

          Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                     Іщенко І.В.