Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 33-275/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 липня 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-275/2010 за апеляцією правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 12 липня 2010 року, -
встановив:
цією постановою судді Ляшука Сергія Миколайовича, 23 грудня 1976 року
народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Житомирської обл., громадянина України, не працюючого,
одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину
– ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в с.
Костовці по вул. Жовтневій, 3,
притягнутого до адміністративної відповідальності 04 серпня 2009 року за ст.130 ч.ч. І і 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді 10 діб адміністративного арешту, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 7 (сім) років з оплатним вилученням транспортного засобу.
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.І ст.130 та ч.2 ст.130 КУпАП і на нього було накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 діб.
08 липня 2010 року о 17 год. 15 хв. по автодорозі Водотиї - Брусилів ОСОБА_1 керував автомобілем марки „DACIA SOLENZA” (реєстраційний № НОМЕР_1) з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах з ротової порожнини почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку водій відмовився в присутності свідків.
За висновком судді винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.З КУпАП, підтверджується постановою судді про
притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, протоколом про адміністративне правопорушення та рапортом працівника ДАІ.
З врахуванням наведеного та, виходячи з того, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння і за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід позбавити права керування транспортними засобами з оплатним вилученням транспортного засобу (а.с.5).
В апеляції правопорушник ОСОБА_1, просить скасувати судове рішення щодо нього та винести нову постанову, якою закрити провадження в справі відносно нього.
На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що суддя, постановляючи своє рішення, не врахував те, що вказане правопорушення за ст.130 ч.3 КУпАП ним не було допущене, так як він двічі протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, а лише один раз 04 серпня 2009 року за ст.130 ч.ч.І і 2 КУпАП.
Зазначає також, що при прийнятті рішення суддею не були враховані обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а також те, що він не є власником транспортного засобу.
Крім того, апелянт зазначає, що суддею не було взято до уваги дані про його особу : він хворіє, має на утриманні малолітню дитину і дружину, яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ; його батьки є пенсіонерами, причому батько - інвалідом 2-ої групи (а.с.6-7).
Відповідно до ст.294 ч.5 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Дані вимоги закону були виконані : 26 липня 2010 року апелянту було направлено відповідний лист 3 повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за його апеляцією.
Згідно ст.294 ч.6 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-283/10, наданими апелянтом додатковими документами, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч.7 КУпАП, суд вважає, що апеляція правопорушника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, з постанови судді від 04 серпня 2009 року вбачається, що 17 липня 2009 року ОСОБА_1 :
-о 17-ій годині в с. Містечко Брусилівського р-ну по вул. Центральній керував автомобілем марки „КАМАЗ” (реєстраційний № НОМЕР_2) з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду для встановлення факту стану сп’яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) і тим самим скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.І КУпАП ;
-о 19 год. 10 хв. в смт. Брусилів по вул. 1-го Травня керував автомобілем марки „Опель Вектра” (реєстраційний N° 63820 КК) в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР і тим самим скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП (а.с.3).
Згідно положень ст.36 ч.2 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За наведених обставин кількість правопорушень, вчинених ОСОБА_1 17 липня 2009 року чи в інші дні, але якщо справи розглядались одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), правового значення не мають, так як стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. У цьому випадку суддею могло вирішуватись лише питання щодо застосування положень другого речення даного абзацу ст.36 КУпАП.
Відповідно ж до протоколу серії АМ1 № 028210 про адміністративне правопорушення 08 липня 2010 року о 17 год. 15 хв. по автодорозі Брусилів - Водотиї водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки „DACIA SOLENZA” (реєстраційний № НОМЕР_3), який належить ОСОБА_2 /у/ П.М., з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків (а.с.1). За даними особливих відміток копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії КІС № 809124 право керування автомобілем марки „DACIA” моделі „SOLENZA” (реєстраційний № НОМЕР_3) також надано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.14).
Диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.І ст.130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Санкцією ч.2 ст.130 КУпАП передбачено, що вчинення даного правопорушення тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.
Повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом календарного року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, і визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.130 КУпАП).
Пленум Верховного Суду України в абзаці четвертому п.28 постанови „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року № 14 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, також роз’яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.ч.2 та 3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен був з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає встановленим, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. А саме, суддя, правильно встановивши фактичні обставини справи, допустився помилок: в кваліфікації дій правопорушника ОСОБА_1 і неправильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.130 КУпАП;
застосував оплатне вилучення транспортного засобу, коли таке не могло бути застосоване. Допущені помилки підлягають виправленню шляхом внесеш відповідних змін як в частині кваліфікації (слід перекваліфікувати з ч.3 на ч ст.130 КУпАП), так і в частині визначення виду і розміру стягнення.
Суддя при вирішенні питання про вид і розмір стягнення повинен керуватись загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення - ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненої правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий ста] обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови дані вимог закону також не були дотримані, так як суддя, розглядаючи справу по суті, б тільки не врахував, але й не мав будь-яких даних про особу правопорушника.
Так, з наданих ОСОБА_1 документів вбачається, що: згідно довідки Брусилівської ЦРЛ від 19 липня 2010 року № 1976 він хворіє (а.с.8); на облік у Брусилівському районному центрі зайнятості не перебуває і ніде не працю (а.с.11, 12) ; на його утриманні знаходиться малолітня дитина - син Crop, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13) ; дружина також не працює і знаходиться на його утриманні, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку (а.с.9, 13, 17) ; його батьки є людьми похилого вію і пенсіонерами - мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а батько - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, є інвалідом 2-ої групи і направо на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.10, 15, 16).
Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1М за вчинене ним адміністративне правопорушення (ст.ст.34, 35 КУпАП) відсутні.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини вчиненого правопорушення та наведені вище обставини в їх сукупності дають підстави для часткового задоволення апеляції.
Згідно ст.294 ч.8 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право прийняти одне з чотирьох рішень, в тому числі змінити постанову.
Відповідно до вимог ст.294 ч.9 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу воно не може бути посилено.
З врахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення та ступеню його вини апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити стягнення у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст.130 ч 2 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу.
При цьому суд виходить з того, що санкція ст.130 ч.2 КУпАП передбачає накладення стягнення на водіїв лише у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.
Стягнення, передбачені ст.24 ч.І п.п.5-1, 7 КУпАП не можуть бути призначені, так як посилюють накладене на ОСОБА_1 стягнення, як і не можуть бути призначені стягнення, передбачені цим же законом у п.п.1, 2, 4 та 6, оскільки не містяться у санкції ст.130 ч.2 КУпАП.
Призначення ж стягнення меншого чим передбачено санкцією статті КУпАП, за якою особа визнана винною, діючим КУпАП не передбачено.
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1, також не може бути визнано малозначимим.
Доводи апеляційної скарги, як і прохання апелянта у ній про закриття провадження у справі, не ґрунтуються на вимогах закону і є безпідставними.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
постановив:
апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 12 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити: перекваліфікувати його дії з ч.з на ч.2 ст.130 КУпАП; в частині заходу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, - застосувати щодо нього захід адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
В решті дану постанову судді залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: