суддя-доповідач  1 інстанції - Анісімова Н.Д..

 суддя -  доповідач  - Радіонова О.О.

 

 

                                                                     

                                  ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24 вересня 2009   року                                                справа № 2-а-346/09/0525                                                                                                   

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:                                               Радіонової О.О.

суддів :                                                            Юрченко В.П., Горбенко К.П.

при секретарі судового                             Запорожцевій Г.В.

засідання    за участю представників сторін:  від позивача                             ОСОБА_1  від відповідачів	не з»явилась, повідомлена належним чином          не з'явились,повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні		ОСОБА_2
на постанову		Кіровського районного суду м. Донецька
від		30 березня 2009 року
по справі		№ 2-а-346/09/0525                                                                                                  (суддя  Анісімова Н.Д.)
за позовом		ОСОБА_2
До		Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради
про		стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Позивач  ОСОБА_2 звернулася до  Кіровського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення не трирічного віку з 10.01.2007р. по 01.03.2008 року у сумі 7996,30 грн., зобов»язання відповідача у подальшому виплачувати суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь позивача недоплачену допомогу по народженню дитини у розмірі 1308,40 грн.

Постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 30.03.2009 р.  позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого   відновлено позивачці пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов»язано відповідача нарахувати та здійснити виплату позивачці недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у сумі 1927 грн. 29 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції,  позивач звернулася  з апеляційною скаргою (а.с.49-57), в якій просила суд прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та розглянути справу без  її участі.

Позивачка у судове засідання не з»явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідач  до судового засідання не з»явився,  про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав суду листа від 23.09.2009р., в якому просив розглянути справу без його участі.

Судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно   ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2  народила дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

Згідно довідки відповідача  ( а.с.26) вбачається, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як працююча, зокрема 2007р.: березень - 35,06 грн., квітень -129,03 грн., травень - 129,03 грн., червень - 129,03 грн., липень - 129,03 грн., серпень -132,64 грн., вересень -134,45 грн., жовтень - 136,13 грн., листопад - 140,05 грн., грудень - 130,64 грн.,

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року  № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006, № 489-V зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року N 489-V.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. підлягають задоволенню.

Проте, суд першої інстанції,  з врахуванням заявлених позовних вимог, обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов»язання виконати певні дії,  розрахував і вказав конкретну суму, розмір якої є неправильним, тому що в розрахунку допущена помилка. Тому судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні та з резолютивної частини необхідно виключити слова: «в розмірі 1927 грн.29  коп.», а замість них  доповнити: «в розмірі прожиткового мінімуму на дитину до 6 років з врахуванням фактично виплачених сум».

Згідно довідки відповідача за 2008р. (а.с.26), позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до 3-річного віку у сумі 130,64 грн. щомісячно та за січень-лютий 2009р. по 130,64 грн. щомісячно

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 ).

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не можуть бути задоволені в силу наступного.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зробив висновок щодо необґрунтованості вимог позивача про визнання дій відповідача такими,  що не відповідають Закону за 2008р.

 На підставі наведеного доводи позивача щодо задоволення позовних вимог за 2008р. судова колегія вважає необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції правильним.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість вимог щодо стягнення недоплати одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 1308,40грн., оскільки абзацем 2 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» встановлений розмір одноразової виплати при народженні дитини у сумі 8500 грн., ця норма не визнана неконституційною. Згідно довідці відповідача (а.с.25) позивачці була призначена державна допомога при народженні дитини у сумі 8500 грн.

На майбутнє позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно норм Кодексу адміністративного судочинству захисту підлягає лише порушене право, а відтак вимоги в цій частині є передчасними, тому судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями  ст.ст. 94,160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

      Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

      Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009 року по адміністративній справі №2-а-346/09/0525                                                                                                   - змінити.

 

 

 

 

Змінити  абзац 3 резолютивної частини  постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009 по адміністративній справі            № 2-а-346/09/0525, виклавши в наступній редакції:   

«Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської в м.Донецьку ради нарахувати та здійснити виплати ОСОБА_2 недоплаченої суми допомоги до погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.   в розмірі прожиткового мінімуму на дитину до 6 років з врахуванням фактично виплачених сум за рахунок коштів Державного бюджету України».

В іншій частини постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30 березня 2009 по адміністративній справі № 2-а-346/09/0525 - залишити без змін.                                                                                                

Постанова у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті 24 вересня  2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

 

     

 

 Головуючий суддя                                                               О.О.Радіонова

Судді                                                                                      К.П.Горбенко

                                                                                                В.П.Юрченко

 

 

 

 

Згідно з оригіналом.

Суддя:                         О.О.Радіонова