Справа № 22-ц-3864\2009 р. Головуючий 1 -ї
Категорія: “договірні” інстанції: Муленко Л.М.
Доповідач: Бурлака І. В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«09» вересня 2009 р. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Коваленко І.П.,
Суддів: Бурлака І.В., Пшенічної Л.В.,
при секретарі: Голіковій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що 08.09.2006 року між сторонами укладений договір № 87 на виготовлення віконних та дверних систем, їх транспортування, монтаж, демонтаж старих систем, встановлення додаткових комплектуючих. Загальна вартість робіт за договором склала 7131,00 грн.(+650,00 грн.). В той же день ОСОБА_1 внесла передплату 3000,00 грн.
У подальшому ОСОБА_1 частково сплатила спочатку 500,00 грн., потім 600,00 грн., а всього, 4100,00 грн. Заборгованість за договором склала 3681,00 грн., яку ОСОБА_1 не сплатила. У зв'язку з чим 12.12.2007 року ОСОБА_2. направила ОСОБА_1 лист-претензію про погашення заборгованості. Оскільки ОСОБА_1 заборгованість не погасила, ОСОБА_2. просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 3681,00 грн. та судові витрати.
У червні 2009 року у зв'язку з збільшенням курсу долара США відносно гривні ОСОБА_2. збільшила позовні вимоги ще на 1872,60 грн. і просила стягнути з ОСОБА_1 на ії користь 5553,60 грн.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, посилаючись на недоліки в роботі віконної фурнітури, ролетної москітної сітки, неякісне встановлення вікон.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 04 червня 2009 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 4574,00 грн. і судові витрати в сумі 81,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити. При цьому посилалася на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального права. Вважала, що суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_2. не надала суду спеціфікацію, накладну на продукцію, акта прийому-передачі; поставлені їй системи не відповідали ні розмірам, ні якості; не була встановлена балконна рама; у балконному блоці мало бути поворотне-відкидне вікно, а не “глухе”. Вважала, що договір ОСОБА_2. не виконано.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково; рішення суду - змінити з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. заборгованість за договором, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Із матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2006 року між сторонами укладений договір № 87 на виготовлення віконних та дверних систем, їх транспортування, монтаж, демонтаж старих систем, встановлення додаткових комплектуючих.
Із ділерського договору від 05.01.2006 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вбачається, що виготовленням цих конструкцій займався ОСОБА_3., (а.с.55).
Згідно п.3.3. договору № 87 загальна вартість договору склала 7131,00 грн.,(а.с.7).
Згідно п.3.4. ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2. передоплату в сумі 3000,00 грн., (а.с.9).
Із прибуткових касових ордерів № 87 вбачається, що ОСОБА_1 19.10.2006 року та 21.10.2006 року сплатила ОСОБА_2. відповідно 500,00 грн. та 600,00 грн., (а.с.10,11).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що вона добровільно підписувала договір № 87 на виконання робіт. Не заперечувала, що роботи виконані в обумовлений договором строк, і після виконання робіт вона сплатила 1100,00 грн. Ніяких додаткових угод або протоколів згідно п.4.2. вказаного договору щодо якості та монтажу виготовленої конструкції майже більше року з моменту встановлення віконних та дверних систем вона не пред'являла.
Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Посилання ОСОБА_1 на те, що ніяких документів на виготовлення замовленої нею конструкції вона від ОСОБА_2. не отримала, тому їй не була виготовлена балконна рама, не встановлені відкоси; віконні системи мали бути з системою мікровентиляції; вікна не відповідали замовленим розмірам; у балконному блоці мало бути поворотно-відкидне вікно, а не “глухе” судовою колегією не приймаються.
Із змісту договору вбачається, що предметом договору згідно доданого до нього креслення є виготовлення оконних та дверних систем, їх транспортування, монтаж, демонтаж старих систем, встановлення додаткових комплектуючих, а саме, ролетних москітних сіток на всі відкривні вікна та відливи. Договір підписаний сторонами, (а.с.7).
Із доданого до договору креслення та накладної від 15.09.2006 року вбачається, що предмет договору співпадав з накладною від 15.09.2006 року, і ці документи не передбачали виготовлення балконної рами та поворотно-відкидного вікна у балконному блоці. Також вони не передбачали встановлення відкосів.
Що стосується неякісного встановлення вікон, то доказів того, що виготовлені оконні та дверні системи не відповідають замовленим розмірам, системи без мікровентиляції ОСОБА_1 не надала. Крім того, в суді апеляційної інстанції вона підтвердила, що оконні та дверні системи встановлені і працюють.
Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не знайомилася зі спеціфікацією товару, судовою колегією також не приймаються, оскільки доказів щодо цього матеріали справи не містять і відповідно до ст. 60 ЦПК України вона їх не надала.
Не приймаються судовою колегією і посилання ОСОБА_1 на те, що матеріали справи не містять доказів виконання договору.
Із відповіді від 16.12.2007 році на лист-претензію ОСОБА_2. від 12.12.2007 року вбачається, що ще в лютому 2007 року майже через півроку після встановлення конструкцій ОСОБА_1 не заперечувала проти сплати повністю боргу за виконану роботу, (а.с.13).
Із квитанцій від 19.10.2006 року та 21.10.2006 року вбачається, що вже після того, як оконні та дверні системи були встановлені, ОСОБА_1 сплатила 1100,00 грн., тобто фактично прийняла роботу і претензій не мала (а.с.10,11).
Отже, виходячи з обставин справи і вимог закону, судова колегія погоджується з висновком суду стосовно того, що ОСОБА_1 прийняла роботу, тому повинна оплатити за виконану роботу.
Між тим, судова колегія не погоджується з розміром суми, яку повинна сплатити ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що загальна сума договору склала 7131, 00 грн. ОСОБА_1 сплатила передоплату 3000,00 грн та після виконання роботи ще 1100,00 грн., а всього 4100,00 грн. Отже, ОСОБА_1 повинна доплатити ОСОБА_2. ще 3031,00 грн. (7131,00 грн.-4100,00 грн.).
Що стосується перехування остаточного розрахунку з урахуванням коефіцієнту (К), який визначається як відношення офіційного курсу гривні до долара США, встановленого УМВБ на дату проведення платежу остаточного розрахунку до курсу гривні-долара США на момент сплати авансу судовою колегією не приймаються, оскільки загальна сума договору сторонами була обумовлена, додаткових угод щодо зміни загальної суми договору матеріали справи не містять.
У зв'язку з чим розмір суми стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. необхідно зменшити з 4574,00 грн. до 3031,00 грн. і відповідно загальну суму стягнення з 4655,00 грн. до 3112,00 грн.( 3031,00 грн. +51,00 грн.+ 30,00 грн.).
В іншій частині рішення суду, а саме стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 51,00 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідає вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1.ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316,317,319,325 ЦПК України, судова колегія,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1-задовольнити частково.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04 червня 2009 року-змінити.
Розмір стягнення суми з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 зменшити з 4574,00 грн. до 3031,00 грн. і відповідно розмір стягнення суми з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 зменшити з 4655,00 грн. до 3112,00 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя: Судді: