ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09                                                                                 Справа № 17/178

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Левада», м. Іллічівськ   Одеської області

до  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 93477,18  грн.

                                                                                                                Суддя   Фонова О.С.        

                                                         Представники:

від позивача: Поліщук Ю.В., представник, довіреність № б/н від 01.01.2009;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 вид. Артемівським РВ ЛМУУМВС України в Луганській обл. від 11.09.2001.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов’язання відповідача перерахувати на р/р №26002660694230 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016, суму заборгованості за несплачений товар враховуючи пеню, 3% річних, інфляційні нарахування у сумі  94246 грн. 42 коп.

Представником позивача в судовому засіданні 06.10.2009 було подано клопотання про уточнення прохальної частини позовної заяви, де зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача на р/р №26002660694230 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016, суму заборгованості за несплачений товар –78846,86 грн.,  пеню у сумі 1548,08 грн., 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі  12888,75 грн.

Дане клопотання задовольняється та уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.  

Крім того, представником позивача подано клопотання про зменшення суми позовних вимог у зв’язку з невірним розрахунком, згідно якого позовними вимогами є вимоги про стягнення основного боргу у сумі 78846,86 грн.,  пені у сумі 1548,08 грн., 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційних нарахувань у сумі  12888,75 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаним клопотанням позивача прийнято судом до розгляду.

Представником відповідача у судовому засіданні 06.10.2009 було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем, зокрема, основний борг у сумі 78846,86 грн.,  пеню у сумі 1548,08 грн., 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі 12888,75 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

    в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю  «Торговий Дім Левада»(позивач у справі), як Постачальником, та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір поставки №  ТД-07/212 від 20.07.2007 (далі –Договір).

Пунктами 1.1-1.2 Договору передбачено, що Постачальник зобов’язується передавати у власність товар протягом строку дії Договору в асортименті, зазначеним у замовленні Покупця, а Покупець прийняти вказаний товар та своєчасно сплатити за нього відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, ціна на товар встановлюється згідно   прайс-листа, які діє на момент складання замовлення. Ціна договору включає в себе загальну суму поставленого товару в період дії Договору, на підставі накладних.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за поставлений товар  здійснюється не пізніше семи календарних днів з моменту фактичного відвантаження товару Покупцю.

На виконання умов договору позивач  поставив відповідачеві продукцію, однак відповідачем  в порушення умов договору поставлена продукція оплачена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 78846,86 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того,  позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1548,08 грн. за період, 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі 12888,75 грн.,  за періоди, зазначені у розрахунку-уточненні позивача.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнає наявність заборгованості перед позивачем, зокрема, основний борг у сумі 78846,86 грн.,  пеню у сумі 1548,08 грн., 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі 12888,75 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт  (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 78964,09 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками (а.с.12-22).

Відповідачем поставлений товар було сплачено частково, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 78846,86 грн.

Факт наявності боргу в сумі 78846,86 грн. підтверджується матеріалами справи та  визнається  відповідачем,  тому вимога про його стягнення підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню у сумі 1548,08 грн. за період, зазначений у розрахунку-уточненні.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 5.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період,  за який сплачується пеня від суми неоплаченого товару, за кожний календарний день прострочки платежу.

У зв’язку з викладеним, вимога про стягнення пені є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того,  позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі 12888,75 грн., за періоди, зазначені у розрахунку-уточненні позивача.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3 % річних у сумі 193,49 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 12888,75 грн. слід задовольнити з огляду на те, що вони відповідають чинному законодавству та  вірно нараховані.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем, позовні вимоги слід задовольнити  з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд     

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,             юридична адреса: АДРЕСА_1,  місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Левада», м. Іллічівськ Одеської області, вул. 1 Мая, буд. 3, поштова адреса: м. Одеса, вул. Срєдняя, буд. 36, ідентифікаційний код 34055728, на р/р №26002660694230 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016 суму заборгованості за несплачений товар – 78846,86 грн.,  пеню у сумі 1548,08 грн., 3% річних у сумі 193,49 грн. та  інфляційні нарахування у сумі  12888,75 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 934,77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,43 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  12.10.2009.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова