Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

Справа 1-232

2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Кошової О.В.

при секретарі Дремлюженко Ю.М.

за участю прокурора Гаращенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого -

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.11.2009 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на кухні, в АДРЕСА_1, з корисливих спонукань та з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно таємно викрав з поверхні кухонного стола, чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Нокіа 2610», вартістю 430 гривень з сім-картою оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої грошей не було, а всього на загальну суму 460 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди.

Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 07.11.2009 року близько 13 години 00 хвилин, він зайшов в гості до дому до свого знайомого ОСОБА_2, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, де вони спілкуючись разом розпивали спиртні напої, а саме горілку приблизно 0,7 л. Коли ОСОБА_2 пішов до туалету залишивши мобільний телефон на столі, в цей момент у нього виник умисел непомітно викрасти мобільний телефон. Взявши зі столу правою рукою мобільний телефон поклав його в ліву кишеню штанів, в які був одягнутий. Коли до кухні повернувся ОСОБА_2 він не помітив відсутність мобільного телефону. Посидівши ще приблизно 5 хвилин він сказав йому необхідно вже йти. Володимир провів його до вхідних дверей квартири. Вийшовши з квартири він направився до ринку «Юність» в м. Києві, де за 40 гривень продав мобільний телефон марки «Нокіа 2610» з сім картою «Київстар», який викрав у ОСОБА_2 незнайомому чоловіку.

Свою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, а також зазначив, що з доказами зібраними по справі згоден, в тому числі з показаннями потерпілого, а також з іншими доказами зібраними по справі, фактичні обставини справи не оспорював.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.

Дані підсудним ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумнівів щодо їх правдивості та добровільності.

За таких обставин, відповідно до ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Винність ОСОБА_1, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі викладеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в перед’явленому обвинуваченні.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185 ч. 1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадання чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (а.с.60-70).

Обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

Поряд з цим, обираючи вид покарання з числа, передбачених за вчинений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставини справи, вищезазначені дані про особу ОСОБА_1, який вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, суд призначає йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, в зв’язку з його неявкою до суду, суд залишає без розгляду, що не позбавляє можливості потерпілого звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

3АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обв’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: