Головуючий у І інстанції - суддя Смішлива Т.В.              

Доповідач  -  суддя Радіонова О.О.

 

                                                                        

 

       

    ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

                         УХВАЛА

                           Іменем України

 

01 жовтня 2009 року                                                                      Справа 2-а-631/09/1270

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого	Радіонової О.О.
суддів  при секретарі  за участю представників  сторін  від прокурора  від позивача:      від відповідача:	Яманко В.Г., Міронової Г.М.  Ковальчук Г.Л.    не з»явився  не з»явився  не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу	Державної податкової інспекції в Артемівському районі          м. Луганська
на постанову	Луганського окружного адміністративного суду
від	14 травня 2009 року
по справі	№ 2-а-631/09/1270
за позовом	Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в  Артемівському районі  м. Луганська
до	Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Роса-Компані»
про	визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -

 

                          ВСТАНОВИЛА:

 

Прокурор Артемівського району м. Луганська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Роса-Компані»  про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» зареєстрована управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 15.01.2003 за номером НОМЕР_2. У подальшому вказане товариство в 2006 році за договором купівлі-продажу придбав ОСОБА_1, однак, підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 не займався, а у вересні 2006 року втратив реєстраційні документи та печатку і штамп товариства. З цього часу ОСОБА_1 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» не займався, податкову звітність не надавав, будь-які угоди не укладав та нікому таких доручень не давав.

Позивач вважає, що ст. 110 Цивільного кодексу України передбачає визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення закону, які не можна усунути, а відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-Г7 підставою до прийняття судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Так, позивач вважає, що ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» зареєстровано без наміру займатись підприємницькою діяльністю зі сторони ОСОБА_1 та з наміром ухилення від сплати податків, а також незнаходження підприємства за місцем реєстрації, про що свідчить довідка від 13.02.2007 року.

У зв'язку з цим позивач просив суд визнати недійсним запис від 15.01.2003 р.        НОМЕР_2 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» ідентифікаційний код НОМЕР_1з моменту реєстрації, припинити юридичну особу, накласти арешт на рахунки ТОВ «ПБФ Роса-Компані»

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 р. позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі  м. Луганська  (надалі - ДПІ) задоволені частково, припинено юридичну особу відповідача, в частині визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «ПБФ Роса-Компані» від 15.01.2003 року заНОМЕР_2відмовлено.

Державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганська подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» зареєстровано управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 15.01.2003 за номером НОМЕР_2 (а. с. 8-21 ).

Судом першої інстанції на підставі доказів, наявних в матеріалах справи встановлено, що ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» за адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться, керуючі органи за вказаною адресою відсутні, податкові декларації та документи податкової звітності підприємством не надавались, заборгованості по платежам до бюджету підприємство не має.

Як встановлено судом першої інстанції, громадянин ОСОБА_1 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ПБФ «Роса-Компані» не займався, податкову звітність не надавав, будь-які угоди не укладав та нікому таких доручень не давав.

 Колегія суддів не може погодитися з доводами, викладеними у апеляційній скарзі з огляду на наступне:

Згідно з п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Тобто, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою є підставою для припинення юридичної особи.

Щодо визнання недійсним записуНОМЕР_2 від 15.01.2003 р. про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ПБФ «Роса-Компані»  суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у цей частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки аналізуючи норми Господарського кодексу України слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб'єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Треба зазначити, що позивач не відноситься ані до кола осіб, передбачених ч.2 ст. 110 Цивільного Кодексу України, яка передбачає, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п.2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи , ані до кола осіб, визначених ст.239 ГК України, яким надано право застосовувати адміністративно-господарських   санкцій.  

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

  Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                                      УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська - залишити без задоволення.    

 Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року по  адміністративній справі № 2-а-631/09/1270  -  залишити без змін.

Ухвала проголошена у судовому засіданні 01 жовтня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо  протягом одного місяця з дня її проголошення.

 

 

Головуючий:                                          О.О. Радіонова

Судді:                                                        В.Г.Яманко

                                                                                                                           Г.М.Міронова