Справа № 2-4808/09

                            ЗАОЧНЕ     Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

28.09.2009 рік       Московський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді     Омельченко Н.І.

при секретарі            Макушенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Харківський міський центр зайнятості про розірвання трудового договору, -                  

                                               ВСТАНОВИВ:

    24.02.2009 року ОСОБА_1 як СПДФО звернулася до суду з  позовом відповідно до якого просить суд розірвати з відповідачем ОСОБА_2 трудовий договір № 6389 від 03.11.2008 року, укладений між нею як СПДФО та ОСОБА_2 на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин. В обґрунтування вимог, позивачка посилалася на те, що 03.11.2008 року між нею та відповідачем був укладений безстроковий трудовий договір № 6389 між робітником та фізичною особою, який був зареєстрований у Харківському міському центрі зайнятості 04.11.2008 року за номером 6389. Відповідно до п.4 договору час виконання робіт був установлений з 10.00 до 19.00, перерва з 14.00 до 15.00. Проте, відповідач в порушення трудового договору неодноразово, а саме 06.01.2009 року, 13.01.2009 р., 20.01.2009 року, а також з 02.02.2009 року по 18.02.2009 рік був відсутнім на робочому місці без поважних причин і до цього часу на роботу не вийшов, причину неявки не доповів. Із телефонної розмови з відповідачем 13.02.2009 року, останній вказав, що працювати не буде в зв’язку з небажанням. Оскільки, відповідно до п.10 договору, спори з виконання умов трудового договору розглядаються районним судом, на підставі ст.ст. 21,36,40,41 КЗпП України просить вимоги задовольнити.

 / а.с.3-4 /

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги та дав пояснення відповідно до викладених у позовній заяві. Крім обставин викладених у позовній заяві, представник позивача вказав, що оскільки трудовий договір був зареєстрований позивачкою в Харківському міському центрі зайнятості, позивачка зверталась до центру зайнятості про розірвання трудового договору з відповідачем, проте їй було відмовлено, в зв’язку з чим вона змушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, не з’явився відповідач і сьогодні в судове засідання, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином телеграмами ( а.с. 56 ), причин неявки суду не повідомив, що дає суду підстави розглядати справу у його відсутність.

          За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як  встановлено судом, 03.11.2008 року між позивачем - фізичною особою  суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем був укладений безстроковий трудовий договір про прийняття останнього на роботу ювеліром-закріпником. Відповідно до п.9 договору, трудовий договір повинен бути зареєстрованим ФИЗИЧНОЮ ОСОБОЮ в Державній службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи і на вимоги п.9, трудовий договір був зареєстрований 04.11.2008 року за № 6389 у центрі зайнятості. / а.с.5-6/

Судом також встановлено, що відповідач допускав прогули без поважних причин, а саме 06.01.2009 року, 13.01.2009 р., 20.01.2009 року, а також з 02.02.2009 року по 18.02.2009 рік  і до цього часу на роботу не вийшов, що підтверджується численними Актами про порушення відповідачем трудової дисципліни ( а.с.14-16, 18-33), а також наказом від 01.12.2008 року про догану ( а.с.13 ).

Відповідно до ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом.

Таким чином, ст.40 КЗпП України  містить вичерпний перелік сторін  які можуть розірвати трудовий договір і суд в цей перелік не входить.

Стаття 232 КЗпП України містить вичерпний перелік трудових спорів, що підлягають безпосередньому розглядові у судах.

Посилання позивача у позові та його представника як на законність вимог на те, що відповідно до п 10 трудового договору спори з виконання умов трудового договору розглядаються районним судом, а в зв’язку з чим суд повинен розірвати трудовий договір - не ґрунтується на вимогах закону і суперечать вимогам ст.ст. 40 , 232 КЗпП України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 66,212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.231, 232 КЗпП України, суд -

                                                   ВИРІШИВ:

      В задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання з ОСОБА_2 трудового договору № 6389 від 03.11.2008 року укладеним між СПДФЛ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин – відмовити.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

     Суддя                             Н.І. Омельченко