Справа № 357/14328/16-ц

2/357/146/17

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Жарікова О. В. ,

при секретарі - Бараєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 з цивільним позовом до Білоцерківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, ОСОБА_2, яка до дня смерті проживала та була зареєстрована АДРЕСА_1. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Після смерті матері спадкоємицею першої черги по закону являється вона. В передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, а вважала, що являючись єдиним спадкоємцем по закону, зможе оформити спадщину тільки після спливу шести місяців після смерті матері, крім того не мала можливості зайнятися оформленням спадщини по сімейним обставинам, так як доглядала за своїм чоловіком, який тяжко захворів на онкозахворювання та переніс операцію та тривалий час потребував стороннього догляду. В зв'язку з зазначеним, позивач просить суд визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 строком на три місяці.

Позивач в судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належно, подала через канцелярію, до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце, час та дату розгляду справи повідомлено належно, надіслали до суду клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1. ОСОБА_2 до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи. Родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача та копією свідоцтва про одруження матері позивача з її батьком. Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Після смерті останньої спадкоємицею першої черги по закону являється позивач. В передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини, а вважала, що являючись єдиним спадкоємцем по закону, зможе оформити спадщину тільки після спливу шести місяців після смерті матері, крім того, не мала можливості зайнятися оформленням спадщини по сімейним обставинам, так як доглядала за своїм чоловіком, який тяжко захворів на онкозахворювання та переніс операцію та тривалий час потребував стороннього догляду. Такі твердження позивача підтверджуються належними доказами, зокрема копією свідоцтва про шлюб між нею та ОСОБА_3, останній є інвалідом першої групи загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується копією виписки з акту огляду медико - соціальної експертної комісії, серії АВ № 0763465, та іншими матеріалами справи, що об'єктивно було перешкодою для позивача реалізувати свої спадкові права щодо майна померлої матері.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, у відповідності до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або місце знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова(вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частки).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ч.3.ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності із ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач звернулася до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області щодо оформлення спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. Постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 271/02-31 від 10.02.2017 року позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав на майно після померлої матері ОСОБА_2 та у видачі свідоцтв про право на спадщину, у зв»язку з пропущенням нею встановленого законом строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією відповідної постанови.

Таким чином, враховуючи, що в зв'язку з зазначеними обставинами, оформити через органи нотаріату право на спадщину не вбачається можливим, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2010 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На думку суду, встановлені обставини свідчать про те, що позивач об'єктивно не мала можливості вчасно звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, наводить обставини, які свідчать про об'єктивні, непереборні та істотні труднощі, що стали їй на заваді щоб вчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

За викладених обставин, позивач надала суду переконливі докази поважності причин пропуску шестимісячного строку для звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, терміном три місяці з дня вступу рішення в законну силу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Жарікова