Справа № 129/3074/15-к

Провадження №11-кп/772/83/2017

Категорія: 34

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суду Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: Гончарука М.М., Мішеніної С.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «21» лютого 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12015020120000633 від 09.08.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_5,

народження ІНФОРМАЦІЯ_2

уродженця с. Грузьке Гайсинського району

Вінницької області, українця,

громадянина України, працюючого

водієм ТОВ «Теплик - Агро»,

раніше не судимого:

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.

потерпілої: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_5

захисника-адвоката: Громадського О.М.

за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Немирівської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції Джежик Р.А.; потерпілої ОСОБА_6; захисника - адвоката Громадського О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 червня 2016 року, -

В с т а н о в и в:

Судом встановлено, 09.08.2015 р. приблизно о 16 год. 00 хв. на польовій дорозі між селами Огіївка та Тишківка ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1 всупереч вимогам пунктів 10.1,11.2 ПДР України - перед перехрестям з польовою дорогою лівою частиною автомобіля з`їхав в смугу зеленого насадження, виїхав на польову дорогу, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, де допустив наїзд на мотоцикл НОМЕР_2, водій якого ОСОБА_11 в цей час зупинився перед перехрестям з польовою дорогою сполученням Огіївка-Тишківка; в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості у вигляді закритих переломів обох кісток правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, пасажир мотоцикла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки, закритого багатоскалкового перелому правої підвздухової кістки зі значним зміщенням уламків, повздовжнього перелому крижового відділу хребта праворуч на рівні першого, другого, третього хребців, перелом першого-четвертого ребер праворуч по умовній середньо-ключичній лінії, перелом нижньої щелепи праворуч, закритої черепно-мозкової травми- струсу головного мозку.

Згідно вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 червня 2016 року ОСОБА_5 визнаний винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_5 від призначеного основного покарання звільнено, якщо протягом іспитового строку тривалістю 3 роки він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки згідно п.п. 2.3,4 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертиз сумі 1419 грн. 12 коп.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 40 000 грн. моральної шкоди та 5400 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В решті позовних вимог відмовлено через їх недоведеність.

Вирішена доля речових доказів.

Не погодившись із вироком суду прокурор у кримінальному провадженні прокурор Немирівської місцевої прокуратури молодший радник юстиції Джежик Р.А. подав апеляційну скаргу із змінами, в якій ставить питання про зміну вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.06.2016 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від призначеного основного покарання з іспитовим строком 3 роки, в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, в частині звільнення від покарання відповідно до ст. 76 КК України. Вважати засудженим ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України до5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від призначеного основного покарання із іспитовим терміном 3 роки. Виклавши покладені судом на засудженого обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України в такій редакції: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що суд ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_5 не врахував тих обставин, що 07.09.2016 року в ч.1 ст. 76 КК України внесено зміни. Покладення на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, певних обов'язків є одним з обов'язкових елементів, які визначають основний зміст випробування.

Захисник - адвокат Громадський О.М., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, ставить питання про зміну вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 червня 2016 року, щодо його підзахисного, в частині призначення покарання.

Ухвалити вирок, за яким призначене йому покарання в частині позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки, виключити із вироку Гайсинського районного суду Візницької області від 10 червня 2016 року, в решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги захисник - адвокат Громадський О.М. мотивує тим, що позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки за вироком суду є обтяжуючою обставиною для ОСОБА_5, оскільки позбавляє його реалізувати можливість повністю відшкодувати завдану злочином шкоду потерпілій. Крім того, іншої професії, крім водія, у нього не має.

Також захист в своїй апеляційній скарзі зазначає, що за вироком суду його підзахисний ОСОБА_5 позбавлений прав керування всіма видами транспортних засобів є покаранням після накладення адміністративного стягнення, тобто на відміну від заходу адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 повторно притягнутий до відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпіла ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 червня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України та постановити по справі новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, а також стягнути з ОСОБА_5 на її користь 50000 грн. моральної шкоди та всі витрати по наданню правової допомоги.

Свої вимоги потерпіла ОСОБА_6 мотивує тим, що суд при призначенні покарання ОСОБА_5 не врахував тяжкості скоєного злочин, який відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

На глибоке переконання потерпілої ОСОБА_6, ніяких обставин, що пом'якшують покарання в справі не існує. Суд не в повній мірі дав оцінку такій обтяжуючій обставині, як скоєння злочину в нетверезому стані і не врахував того, що потерпілий ОСОБА_11. є неповнолітнім, а також, що вона майже на протязі року являється інвалідом, що повинно розцінюватися, як заподіяння тяжких наслідків.

Внаслідок заподіяних їй тілесних ушкоджень вона почуває себе неповноцінною людиною, оскільки через слабке здоров'я не може ні працювати, ні навчатися, ні нормально відпочивати. Крім того, як зазначає потерпіла ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі, вона отримала знівечення тіла, що для неї, молодої дівчини, спричиняє особливі страждання.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційної інстанції відмовилась від поданої нею апеляційної скарги, зазначивши, що завдані збитки в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй відшкодовані, також вона вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5, та в його інтересах захисника - адвоката Громадського О.М., які підтримали, вимоги викладені в своїй апеляційній скарзі та заперечили проти задоволення апеляційної скарги із змінами прокурора; потерпілу ОСОБА_6, яка вважає вирок суду першої інстанції законним, та її відмову від своєї апеляційної скарги, міркування прокурора про незаконність вироку щодо ОСОБА_5 в частині звільнення від відбування покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційна скарга із змінами прокурора у кримінальному провадженні підлягає до задоволення, провадження по апеляційній скарзі потерпілої підлягає закриттю, в зв'язку з відмовою останньої він неї; апеляційна скарга захисника - адвоката Громадського О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 404 КПК України, в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог статті 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінально-процесуальним Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд прав людини зазначив, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинності та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України підтверджується показам обвинуваченого, потерпілих , свідків, дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 в суді першої та апеляційної інстанцій, свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, суду пояснив, що після вживання спиртних напоїв він сів за кермо автомобіля НОМЕР_3 та рухався по польові дорозі в напрямку с. Огіївка із швидкістю 50-60 км/год. Біля перехрестя ріс кущ, він переїхав перехрестя по лівій смузі руху, мотоцикл побачив лише після зіткнення з ним, після чого зупинив автомобіль. Потерпіла дівчина лежала на землі біля обочини , поряд знаходився відірваний глушник мотоцикла.

Потерпілому ОСОБА_11 він відшкодував спричинену шкоду в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні першої інстанції пояснила, що 09.08.2015 року приблизно о 16-00 год. вона, в якості пасажира, знаходилась на мотоциклі «Мінськ» під керуванням ОСОБА_11, їхали вони по польовій дорозі. Перед перехрестям мотоцикл зупинився, однак вона не встигла злізти, як на мотоцикл наїхав автомобіль «ЗІЛ», даний автомобіль вона не бачила. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Транспортні засоби: автомобіль НОМЕР_3 та мотоцикл НОМЕР_4, відповідно до висновків експерта № 449а від 30.09.2015 року та № 450а від 30.09.2015 року, на момент експертного огляду, експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли вплинути на можливий некерований рух чи керованість даного мотоцикла до початку розвитку подій, не містили.

Відповідно до висновку експерта № 257 від 22.10.2015 року, який був предметом дослідження в суді першої інстанції, у потерпілої ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток гомілки, закритого багатоскалкового перелому правої підвздухової кістки зі значним зміщенням уламків, поздовжній перелом крижового відділу хребта праворуч на рівні першого,другого, третього хребців, перелом першого-четвертого ребер праворуч по умовній середньо-ключичній лінії, перелом нижньої щелепи праворуч, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, зазначені тілесні ушкодження є тяжкими та небезпечні для життя в момент їх виникнення, утворились від дії твердих тупих предметів зі значною силою, можливо 09.08.2015 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. ( а.с. 160-161).

У потерпілого ОСОБА_11, відповідно до висновку експерта № 258 від 22.10.2015 року, який був предметом дослідження в суді першої інстанції, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів обох кісток правої гомілки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров'я більш як 21 день, утворились від дії твердих тупих предметів, можливо 09.08.2015 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. ( а.с. 163-164).

Відповідно до висновку медичного висновку № 52 від 09.08.2015 року ОСОБА_5 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп'яніння.( а.с 129).

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 в результаті порушення Правил дорожнього руху України п.п.10.1,11.2 допустив наїзд на мотоцикл, в результаті якого постраждало дві особи, отримавши тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, даний висновок суду узгоджується із висновком автотехнічної експертизи № 537а від 13.10.2015 року. ( а.с. 153-158).

Разом з тим, як вірно зазначив прокурор в своїй апеляційній скарзі, із змінами, не заперечуючи вірності кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини, суд першої інстанції при постановленні вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_5, застосував Закон який не підлягає застосуванню, а саме в частині звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_12 в повній мірі врахував ту обставину, що останній вчинив злочин, який, відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, яким заподіяно шкоду двом особам молодого віку, також, що останній керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, однак визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку. Суд має дослідити, яким чином така обставина, як наявність позитивної характеристики знижує суспільну небезпеку злочину чи суспільну небезпеку особистості злочинця.

Разом з тим, покладення на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, певних обов'язків є одним з обов'язкових елементів, які визначають основний зміст випробування. Характер таких обов'язків та їх перелік передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Суд першої інстанції, відповідно до ст. 76 КК України ( в редакції закону від 14.04.2009 року) поклав на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки контроль за поведінкою якого поклав на кримінально-виконавчу інспекцію.

У зв'язку з внесенням Законом України № 1492-У!!! від 07.09.2016 року змін до ч.1 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Крім того судом першої інстанції на обвинуваченого ОСОБА_5 покладені обов'язки відповідно до п.п.2,3,4 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України (в редакції Закону від 07.09.2016 року) на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов'язки як не виїжджати за межі України без погодження з органом з питань пробації.

Оскільки обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з органом з питань пробації фактично погіршує становище обвинуваченого, так як застосований судом обов'язок у виді не виїжджати за межі України на постійне місце проживання пом'якшує становище, суд відповідно до ст. 5 КК України не вправі застосовувати закон, що погіршує становище особи.

Потерпіла ОСОБА_6, в судовому засіданні, заявила про свою відмову від апеляційної скарги, відповідно до ст. 403 КПК України, зазначивши, що вона не бажає, щоб обвинувачений знаходився в місцях позбавлення волі, також пояснила, що завдана їй шкода відшкодована. Тому суд вважає за можливе прийняти відмову потерпілої ОСОБА_6 від апеляційної скарги.

Що стосується вимог захисника-адвоката Громадського О.М., в інтересах обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі, про необхідність зміни вироку в частині призначення додаткової міри покарання, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, то апеляційний суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення, враховуючи, що злочин останній вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, дві особи в результаті його дій отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, думка потерпілої щодо міри покарання обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_6 від апеляційної скарги.

Закрити провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6

Апеляційну скаргу із змінами прокурора у кримінальному провадженні Джежик Р.А.,- задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Громадського О.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 змінити в зв'язку з неправильним застосуванням закону України в частині призначення покарання.

Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:

-періодично з'являтися в такій редакції уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

Ващук В.П. Гончарук М.М. Мішеніна С.В.

Згідно з оригіналом: