|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.09 Справа № 17/197
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Анді”, м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства „Об‘єднання „Склопластик”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 238 624 грн. 72 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –Лісняк Я.В., довіреність № б/н від 05.01.2009;
від відповідача –представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 238624 грн. 72 коп., згідно договору купівлі-продажу №ХД-18-47 від 27.06.2008.
Відповідач явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 10.09.2009, 01.10.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Анді”, (позивач у справі), як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Сєвєродонецького „Об’єднання Склопластик”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № ХД-18-47 від 27.06.2008 (далі –Договір), за умовами якого Продавець зобов’язується передати у власність Покупцю кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію (далі –товар), а Покупець прийняти цей товар і оплатити його в строки .передбачені Договором.
Згідно пункту 1.2 Договору, асортимент, кількість, якість, вартість, строки поставки кожної партії товару зазначаються в додатка, що погоджуються між сторонами та є невід’ємними частинами Договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця на підставі рахунків, що виставляються Продавцем на кожну партію товару.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей на загальну суму 669638,30 грн.
20.03.2009 між позивачем (кредитором), відповідачем (новим боржником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Сєвєродонецького „Об’єднання Склопластик” (первісним боржником) було укладено договір про переведення боргу № Ф-16-72, згідно якого первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 238624,72 грн., що виник на підставі договору № ХД-18-47 від 27.06.2008, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання.
Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником.
Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, що погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове на суму 431013,58 грн. та на час розгляду справи заборгованість складає 238624,72 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечено.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 669638,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № А-00004519 від 26.11.2008, № А-00004596 від 03.12.2008, № А-00004701 від 10.12.2008, № А-00004702 від 10.12.2008, № А-00004813 від 22.12.2008 та довіреностями серії ЯМН № 198165 від 25.11.2008, серії ЯМН № 198185 від 10.12.2008, серії ЯМН № 198187 від 22.12.2008, серії ЯМН № 198165 від 25.11.2008, на отримання від позивача цінностей за договором № ХД-18-47 від 27.06.2008 (а.с.21-33).
Пунктом 4.1 Договору не встановлено строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов’язку щодо оплати товару.
Однак строки кожної поставки були узгоджені сторонами у специфікаціях, що є Додатками до договору, а саме: у Додатках № 2 та № 3 умови оплати встановлені наступним чином: 50 % передплата, 50 % - протягом 3-х банківських днів з моменту поставки, у Додатку № 4 встановлена оплата до 25.12.2008.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто товар та здійснено оплату частково на загальну суму 431013,58 грн. (а.с.34-35).
Факт наявності боргу в сумі 238624,72 грн. підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Згідно зі статтю 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Судом встановлено, що між позивачем (кредитором), відповідачем (новим боржником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Сєвєродонецького „Об’єднання Склопластик” (первісним боржником) було укладено договір про переведення боргу від 20.03.2009 № Ф-16-72, згідно якого первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 238624,72 грн., що виник на підставі договору № ХД-18-47 від 27.06.2008, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов’язання.
Відповідно до умов вищевказаного договору, кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 238624,72 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.
Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ціна позову складає 238624,72 грн., отже державне мито складатиме 2386,25 грн., тоді як позивачем сплачено 2387 грн. Зайве сплачене держане мито у сумі 0,75 грн. підлягає поверненню позивачу.
Крім того, позивачем сплачено 315 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, однак, відповідно до Постанови КМУ 21.12.2005, в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складала 118 грн. Таким чином, зайве сплачені 197 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Об‘єднання „Склопластик”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Промислова, буд. 2, ідентифікаційний код 05758977, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Анді”, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6, поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 26, кв. 61, ідентифікаційний код 30201777, борг у сумі 238624,72 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2386,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Анді”, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6, поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 26, кв. 61, ідентифікаційний код 30201777, зайве сплачене державне мито у сумі 0,75 грн. та зайве сплачені 197 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Підставою для повернення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 06.10.2009.
Суддя О.С. Фонова