Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2009р. Справа № 61/101-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М., Білоконь Н.Д.
при секретарі Рижко П.О.
за участю представників сторін:
позивача – Бура Ю.О. , довіреність № 533 від 06 серпня 2008 року,
відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2485Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 21 липня 2009 року у справі № 61/101-09
за позовом ТОВ «Українська пивна компанія Харків», смт. Коломак
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про повернення суборендованого обладнання та стягнення 169,20 гривень,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 липня 2009 року (суддя Рильова В.В. ) позов задоволено. Зобов’язано відповідача повернути позивачу суборендоване обладнання за договором № М.СИУ-166 від 30 липня 2007 року, загальною вартістю 3360 грн., та стягнуто з відповідача на користь позивача суму неустойки за прострочення повернення обладнання у розмірі 169,20 грн., а також 187 грн. державного мита та 312,50 грн. судових витрат.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідач повернув позивачу спірне обладнання. Вважає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки справа розглянута без його участі і він був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Господарським процесуальним кодексом України.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на необґрунтованість апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що відповідає вимогам закону. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідачем не в повному обсязі повернено позивачу обладнання. На підтвердження цього факту посилається на акти приймання-передачі обладнання від 04 грудня 2008 року, які були долучені відповідачем до апеляційної скарги.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Ухвала суду із зазначенням про час та місце розгляду справи була направлена відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи. Відповідно до поштового повідомлення поштове відправлення повернуто до апеляційного суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з такою позначкою, судова колегія вважає належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про зобов’язання повернути позивачу отримане за договором суборендоване обладнання загальною вартістю 3360 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача суму неустойки за прострочення повернення обладнання у розмірі 169,20 грн.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у ХІІ розділі.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська пивна компанія Харків»(орендар) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 (суборендар) було укладено договір № М.СИ -116 суборенди операційного торговельного обладнання ( а.с. 14 –16 ).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 та 1.3 зазначеного договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату операційне торгівельне обладнання, яке надалі іменується «обладнання». Обладнання належить орендарю на праві користування відповідно до договору оренди № ВО-2/2007 від 18 січня 2007 р., укладеного з ВАТ «Сан Інтербрю України». Обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.
30 липня 2007 року позивач передав відповідачу за актом прийому-передачі обладнання, а саме: зонт круглий –1шт., ТН –1шт., стільці пластикові –16 шт., столи пластикові –4 шт., комплект меблі ( 1 стіл, 2 лавки ) –5, роль-бар –1 шт. (а.с.17).
В пунктах 3.1 –3.5 договору суборенди сторони передбачили, що по закінченню строку дії договору суборенди суборендар зобов’язаний повернути орендарю обладнання за актами прийому-передачі. В разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього договору, суборендар зобов’язаний повернути обладнання орендарю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення договору. Факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання з суборенди є невід’ємною частиною цього договору. Обладнання рахується фактично переданим орендарю з суборенди з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.
Строк дії спірного договору встановлено до 31 грудня 2007 року, про що зазначено в пункті 11.1 цього договору.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано в оскаржуваному рішенні зазначено, що договір суборенди № М.СИ -116 було пролонговано до 31 грудня 2008 року.
08 січня 2009 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення (вих. № 349-юр ) про припинення договору № М.СИУ–116 від 30.07.2007 р. суборенди операційного торгівельного обладнання та просив повернути суборендоване обладнання ( а.с. 11 ).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 785 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається з актів прийому-передачі та прибуткових накладних № Па-0001226 від 04 грудня 2008 року, № Па-0001225 від 04 грудня 2008 року, які додані до апеляційної скарги, та пояснень, наданих позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, 04 грудня 2008 року, тобто до направлення позивачем відповідачу повідомлення про припинення дії договору суборенди, відповідач передав позивачу суборендоване обладнання, а саме: комплект меблі ( 1 стіл, 2 лавки ) –5 шт., ТН –1шт., стільці пластикові –16 шт., столи пластикові –4 шт., зонт 1шт., роль-бар –1 шт., зонт –1 шт. ( а.с. 70 –73, а.с. 82 –83 ).
Щодо посилань позивача у відзиві на апеляційну скаргу та пояснень, наданих в даному судовому засіданні на те, що відповідачем не в повному обсязі передано обладнання і даний факт підтверджується виправленнями, зробленими позивачем в актах прийому –передачі від 04.12.2008 року та приходних накладних № Па-0001226 від 04.12.2008р., № Па-0001225 від 04.12.2008 року, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 3.3 договору суборенди факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання з суборенди є невід’ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 12.5 договору суборенди всі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому виді, підписані представниками кожної з сторін та скріплені печатками.
Як вбачається з актів прийому-передачі від 04.12.2008 року та прибуткових накладних № Па-0001226 від 04.12.2008р., № Па-0001225 від 04.12.2008 року, вони підписані з боку позивача та відповідача без заперечень, а особисті виправлення, зроблені позивачем в актах прийому-передачі та прибуткових накладних, не можуть вважатися доказами неналежного повернення відповідачем позивачу обладнання, оскільки, як вже зазначалося вище, вони не оформлені в письмовому виді та не підписані представниками кожної із сторін та не скріплені печатками.
Отже, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, в тому числі і в частині стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування обладнання за час прострочення, яка є похідної вимогою від вимоги щодо повернення суборендованого обладнання.
Слід зазначити, що посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки процесуальні документи господарським судом були направлені за наявною в матеріалах справи адресою відповідача, але поштова кореспонденція була повернута до суду з відміткою пошти «в зв’язку з закінченням строку зберігання», що є підставою вважати про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Крім того, відмітки на зворотній сторінці ухвали суду від 12 червня та 07 липня 2009 року оформлені відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Водночас, до повноважень господарських судів не відноситься з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та при невідповідності висновкам, викладеним у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п.1, 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 21 липня 2009 року у справі № 61/101-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.
суддя (підпис) Камишева Л.М.
суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Повний текст постанови підписаний 09 жовтня 2009 року.