Судове рішення #6241061


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

КОПІЯ:

Справа № 2-138

2009р.

24 вересня  2009 року                                          Вільшанський районний суд

                                                             Кіровоградської області

в складі:   головуючого судді  -  Ясінського Л.Ю.

         при секретарі            -  Гузовій В.П.


      розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ВАТ «Голованівське АТП-13539»  про  визнання наказу про звільнення  незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.


В С Т А Н О В И В:


    ОСОБА_1 звернувся  до суду з  позовом   до ВАТ «Голованівське АТП-13539»  про  визнання наказу про звільнення  незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював на посаді начальника Вільшанської автоколони №6 філії ВАТ «Голованівське АТП-13539». За час роботи він жодного разу не притягувався до відповідальності за порушення трудової дисципліни чи якесь інше порушення трудового законодавства.

    30 червня 2009 року наказом №13-ок його було звільнено, як зазначено в наказі  відповідно до п.1 ст.41 КЗПП України.

    Позивач вважає, що наказ від 30.06.2009 року в.о.голови правління ВАТ «Голованівське АТП-13539» незаконний зі слідуючих підстав:

    одноразовим грубим порушенням трудових обов’язків слід вважати винні протиправні дії (бездіяльність), які заподіяли чи могли заподіяти значну матеріальну чи моральну шкоду роботодавцю, працівникам або суспільству,  крім того, по ст.41 п.1 КЗпП України можуть бути звільнені працівники відносно яких було втрачено довіру, однак недовіра до працівника не може ґрунтуватися на підозрі, для вирішення питання про звільнення за названою обставиною потрібні конкретні факти. Крім того, слід вважати факт вчинення конкретних дій має бути належно встановлений відповідними органами.  

    Йому не зрозумілі підстави зазначені в наказі про його звільнення, а саме: грубе порушення трудових обов’язків, істотне порушення фінансової дисципліни, відмова допустити службових осіб контролюючих органів до перевірки діяльності філії та надати звіти, щодо діяльності філії; коли позивачем було здійснено порушення трудових обов’язків?, в чому це проявилось?, які його дії були розцінені керівництвом як грубе порушення трудових обов’язків?, керівництво не ознайомило позивача та не надало жодного документу, який би підтверджував грубе порушення трудового законодавства.

    Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив суд визнати наказ №13-ок від 30 червня 2009 року – незаконним, поновити його на посаді начальника «Вільшанської автоколони № 6» - філії ВАТ «Голованівське АТП -13539», виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу. Крім того, в ході судового розгляду збільшив позовні вимоги просив стягнути з відповідача на його користь 10000 (десять) тис. грн. моральної шкоди.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_1 було звільнено відповідно до вимог чинного законодавства за грубе порушення трудових обов’язків, істотне порушення фінансової дисципліни, відмовився допустити службових осіб контролюючих органів до перевірки діяльності філії та надати всі фінансові звіти, щодо діяльності філії.

Судом встановлено, що 30 червня 2009 року в.о.голови правління ВАТ «Голованівське АТП -13539» ОСОБА_2 винесено наказ № 13-ок «Про звільнення начальника Вільшанської автоколони № 6 філії ВАТ Голованівське АТП-13539 ОСОБА_1». (а.с. 6), який працював на займаній посаді з 16 січня 2008 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5), за період роботи жодного разу до відповідальності керівництвом Голованівського АТП не притягувався.

В ході судового засідання представник відповідача надав до суду протокол засідання  ревізійної комісії №4\09 від 10 червня 2009 року (а.с. 31-32), протокол засідання №1\09 спостережної ради ВАТ «Голованівське АТП 13539» від 19 червня 2009 року (а.с. 34-35), протокол засідання ревізійної ради №3\09 від 05 червня 2009 року (а.с. 36-37),   акти (№01 від 29 травня 2009 року та від 8 червня 2009 року) про недопуск до приміщення структурного підрозділу ВАТ «Голованівське АТП -13539» «Вільшанська автоколона», а також не надання бухгалтерської документації ( а.с.а.с.39,40), довідку №90 від 14.09.2009 в якій зазначив, що по Вільшанській структурній автоколоні ВАТ «АТП 13539» під керівництвом ОСОБА_1 заборгованість за лютий-травень 2009 року складає – 40.402 тис. грн.  (а.с. 42), стверджуючи, що в вищезазначених документах зафіксовано порушення позивачем трудового законодавства і на підставі цього був звільнений позивач.

Свідки допитані по справі: головний бухгалтер Голованівського ВАТ АТП-13539, бухгалтер та касир по виплаті заробітної плати Вільшанської автоколони № 6 філії ВАТ Голованівське АТП-13539, та інші свідки, зазначили, що позивач не порушував вимог трудового законодавства, фінансової дисципліни, крім того, не було жодного випадку коли позивач не допускав службових осіб контролюючих органів, або ж керівництво Голованівського ВАТ АТП-13539 до приміщення бухгалтерії філії.

Між сторонами склались відносини, які регулюються кодексом законів по працю України, який регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої  належності.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і докази подаються сторонами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.  

       Пункт  27, Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначає, що  на підставі п.1 ст.41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лишез керівником підприємства, установи, організації (філії,представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації,  його  заступниками, а  також із службовими особами митних органів,  державних податкових  інспекцій,  яким  присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної  служби  та  органів  контролю  за  цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку,  обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.            

    Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що факт грубого порушення трудових обов’язків начальником Вільшанської філії №6 ОСОБА_1., істотне порушення ним фінансової дисципліни, відмова допустити службових осіб контролюючих органів до перевірки діяльності філії та надати всі фінансові звіти, щодо діяльності філії не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому позовні вимоги, щодо визнання наказу №13-ок від 30 червня 2009 року – незаконним, поновлення позивача на посаді начальника «Вільшанської автоколони № 6» - філії ВАТ «Голованівське АТП -13539», виплатити йому заробітної плати за час вимушеного прогулу, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди задоволенню не підлягають в зв’язку з недоведеністю.      


    Керуючись п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України N 9 від 06.11.1992р.

 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст. 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,


В И Р І Ш И В:


    Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Голованівське АТП-13539» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

    Визнати наказ №13-ок від 30 червня 2009 року про звільнення начальника «Вільшанської автоколони №6» - філії ВАТ «Голованівське АТП -13539» ОСОБА_1  - незаконним.

    Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника «Вільшанської автоколони № 6» - філії ВАТ «Голованівське АТП -13539».

    Виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.

    В частині стягнення моральної шкоди відмовити в зв’язку з недоведеністю.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Вільшанський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.


            Суддя-підпис

    Копія вірна:

    Суддя Вільшанського районного суду

      Кіровоградської області                                                                         Л.Ю. Ясінський


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація