Справа № 214/156/17

3/214/190/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 лютого 2017 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в

м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: вул. Саласюка 63/15, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 року приблизно о 02 годині 59 хвилин в м. Кривому Розі, по

вул. ОСОБА_3 водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини роту). Від проходження у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер» та медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та відносно нього інспектором УПП складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив та заяв не надав. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду судом справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 присутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 362112 від 13.12.2016 року;

- рапортом інспектора роти №2 батальйону №1 УПП МВС у м. Кривому Розі лейтенанта поліції ОСОБА_4;

- поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно яких кожен зі свідків пояснив, що в його присутності водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану сп’яніння.

Як передбачено п.2.9А Правил дорожнього руху України (далі ПДР), водій зобов’язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров’я № 1452/735 від 09.11.2015 р., зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р. за № 1413/27858, яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп’яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

- лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази у їх сукупності, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи порушника, ступінь його вини та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання порушника та попередження наступних правопорушень, а також враховуючи, що відповідно довідки відділу адміністративної практики УПП в м. Кривому Рогу від 15.12.2016 року ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.  

Разом з тим, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі

320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя                                                                                         Н.Р. Ступак