ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "01" жовтня 2009 р. по справі № 7/90-38
за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Рівне
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер», м. Луцьк
про стягнення 7605,99 грн.
Суддя Шум М. С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, представник (дов. від 10.02.09р.)
від відповідача: Рудик Д. В., юрисконсульт (дов. №35 від 03.08.09р.)
Суть спору: позивач – підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» про стягнення 7605,99 грн. у т.ч. 6888,00 заборгованості за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №61 П06-0162 від 28.02.2006р., 590,61 грн. інфляційних нарахувань та 127,38 грн. 3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача позовні вимоги у частині стягнення індексу інфляції та 3% річних заперечив. При цьому відповідач не погоджується, що поставка товарно-матеріальних цінностей на відповідача по накладній №58 від 30.12.2008 року була здійснена згідно договору купівлі-продажу №61 П06-0162 від 28 лютого 2006 року, оскільки термін дії вищевказаного договору відповідно до пункту 7.1 закінчився 31 грудня 2006 року. Всі зобов'язання за цим договором сторонами були виконані повністю.
Таким чином, строк оплати товару поставленого позивачем по накладній №58 від 30.12.2008 року не був встановлений. Одночасно відповідач посилається на норми ст. 530 ЦК України та ст. 7 ГПК України.
Також відповідач вважає, що нарахування індексу інфляції та 3% річних слід нараховувати з 18 червня 2009 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 28 лютого 2006р. між підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Луцьккондитер»укладено договір купівлі-продажу №61 П06-0162.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує товар (алкогольні напої, тютюнові вироби та інші товари) в кількості та по ціні, що вказані в накладних (специфікаціях), які є невід’ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар згідно накладної №58 від 30.12.08р. на загальну суму 6888,05грн.
Пунктом 3.5 договору купівлі-продажу передбачено, що покупець зобов’язується здійснити повну оплату товару, згідно накладних (специфікацій) поданих продавцем на протязі 5-ти банківських днів від дня кожної поставки товару по ціні, вказаних накладних (специфікаціях).
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В порушення умов договору поставки, відповідач вартість отриманого товару не оплатив.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 6888 грн., підтверджується, накладною від 30.12.08р. №58 та не заперечена відповідачем. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 6888 грн. заборгованості за переданий йому товар, обґрунтована і підлягає до задоволення.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 590,61 грн. інфляційних нарахувань та 127,38 грн. 3% річних.
Посилання відповідача на той факт, що поставку товару здійснено не на підставі договору купівлі-продажу №61 П06-0162 та те, що строк виконання зобов’язання за поставлений товар на підставі накладної №58 від 30.12.2008р. ще не настав, відповідно неправильне нарахування інфляційних втрат та 3% річних до уваги судом не береться, оскільки відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу, яким передбачено, що по закінченні терміну дії договору, вказаного в п.7.1 і при відсутності взаємних претензій, термін дії договору продовжується ще на один рік.
Як встановлено судом, будь-яких листів про розірвання або ж припинення дії договору сторонами не направлялись, а тому у суду відсутні підстави вважати договір купівлі-продажу не дійсним у зв’язку з закінченням терміну дії, а тому посилання позивача на умови договору купівлі-продажу та нарахування відповідних санкцій є обгрунтованим.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»(м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 00382027) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 6888грн. заборгованості, 590,61 грн. інфляційних нарахувань, 127,38 грн. 3% річних, всього 7605,99грн., та 102грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум
Дата виготовлення повного тексту рішення 09.10.2009р.