233 № 233/6339/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Кліменко І.В.,

позивача ОСОБА_1.,

представника позивачів ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із зазначеним позовом звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6, посилаючись на те, що вони були власниками трьокімнатної квартири АДРЕСА_1 (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області. 26.12.2012 р. будинок був визнаний аварійним та таким, що не підлягає капітальному ремонту. 13.04.2014р. внаслідок обвалу будинок був зруйнований. Оскільки будинок знаходився у комунальній власності територіальної громади, ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача за наданням благоустроєного житла також розміру, однак відповідач пропонував квартири, які були непридатні для життя. В зв’язку з чим вони були змушені звернутися з наступними позовними вимогами: зобов’язати відповідача надати їм жиле приміщення – рівноцінне належній їм квартирі №6 у зруйнованому будинку № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 у судове засідання не з’явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Від їх імені у судове засіданні з’явився представник ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд залишити їх без задоволення, посилаючись на відсутність предмету спору: відповідачем неодноразово пропонувалися позивачу ОСОБА_1 квартири у м. Костянтинівка, але той відмовлявся, посилаючись на їх невідповідність зруйнованій квартирі, хоча відповідно до звіту про оцінку вартості квартири №6, що належала позивачам вбачається незадовільний стан цієї квартири, що свідчить про неблагоустроєні умови квартири та те, що позивач фактично там не проживав. Крім того, зазначив, що осіб які фактично проживали на момент руйнування в зазначеному будинку, відповідач виселив. Позивачі на момент цього виселення фактично там не проживали, тому не входять до першої черги осіб, яким має бути надане житло. Процес надання житла власникам квартир, які були зареєстровані в квартирах та фактично там не проживали, триває.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Костянтинівської міської ради від 30 червня 1998 року № ХХШ/5-9 повноваження з управління майном, що перебуває в міській комунальній власності делеговані виконавчому комітету Костянтинівської міської ради. Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Будинок № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка є власністю територіальної громади м. Костянтинівка на підставі рішенням Костянтинівської міської ради - зазначена обставина визнана сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1994 року, виданого Відділом з приватизації при Екстрактово-шкіряном комбінаті, на підставі розпорядження №14 від 22.12.1993 р. ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області. Зазначена квартира була зареєстрована у Костянтинівському міському бюро технічної інвентаризації, про що було зроблено запис в реєстраційній книзі під №111рп 564.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області дана квартира складається з трьох кімнат, її жила площа – 54,50 кв.м., загальна площа – 73,40 кв.м.

Згідно з копіями паспортів громадянина України позивач ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі №6 у зазначеному будинку, ОСОБА_5 - в квартирі №5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстровані за іншими адресами. ОСОБА_7 – помер 24.02.2006 р. згідно із свідоцтвом про смерть 1-НО №088763 (актовий запис №328 від 01.03.2006 р., складений в/РАЦС по м. Костянтинівка Донецької області). Відповідно до копії домової книги вищевказаного будинку ОСОБА_5 був виписаний з квартири №6 спірного будинку, але 08.08.1989 р. знову був прописаний у будинку №178, але в ньому маються розбіжності щодо номеру квартири: так, зазначено відомості щодо квартири №5, однак у реєстраційному штампі зазначена квартира №4, яка перекреслена і зазначено квартира №6.

Рішенням Виконкому Костянтинівської міської ради № 741 від 26 грудня 2012 року будинок № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка визнано аварійним та таким, що загрожує обвалом та не підлягає капітальному ремонту. В додатку до цього рішення вказано перелік осіб, в тому числі, позивача ОСОБА_1, які мають бути терміново виселені з аварійного будинку.

13 квітня 2013 року стався обвал частини будинку № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області - дана обставина визнана сторонами в судовому засіданні.

Розпорядженням міського голови № 264 від 17.10.2013 року утворено комісію з питань забезпечення житловою площею громадян, які мешкали у будинку № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка Донецької області.

18.10.2013 р. було складено список з першочергового відселення мешканців будинку № 178 по вул. Правобережній (Леніна) у м. Костянтинівка. Зазначені в переліку особи відповідно до цього списку були зареєстровані та фактично проживали на момент аварії в цьому будинку. Позивачів не вказано в цьому списку. Відповідач у судовому засіданні повідомив, що вказані в списку особи вже отримали квартири від відповідача.

Позивач ОСОБА_1 не однократно звертався до відповідача із заявою про забезпечення житлом замість зруйнованої квартири, на що отримав відповідь № З-103-17 від 18.04.2014 року, з якої вбачається, що питання забезпечення його житлом буде розглянуте після надання квартир особам, які фактично мешкали в будинку на момент його руйнування. 04.11.2015 р. листом №З-362-17 відповідач запропонував перелік вільних квартир ОСОБА_1, на одну з яких він може погодитися отримати, серед них, в тому числі, трикімнатна квартира у м. Костянтинівка, загальною площею 68, 7 кв.м. 01.06.2016 р. листом №З-185-17 ОСОБА_1 було повідомлено, що грошова компенсація на отримання квартири замість втраченої не є можлива. 04.08.2016 р. листом № З-274-1.7 ОСОБА_1 відповіли, що йому надавався перелік вільних квартир, письмову згоду на які він не надав, інші вільні квартири відсутні. Листом № З-378-1.7 від 03.10.2016 р. ОСОБА_1 повідомили, що йому надавався перелік вільних квартир, від яких він відмовився внаслідок того, що вони знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані і потребують ремонту. КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» виконало обстеження цих квартир і у теперішній час складаються кошториси на їх ремонт. При вирішені питання фінансування на ремонт квартир, він буде забезпечений рівноцінним житлом замість втраченого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.15 ЖК України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад.

Відповідно до ч.1 ст.50 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

Статтею 51 ЖК України передбачено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Відповідно до ст. 110 ЖК України, громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, зокрема, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом.

Статтею 112 ЖК України встановлено, що, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам, виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією - виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.113 ЖК України надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд прийшов до наступних висновків.

26.12.2012 р. спірний будинок визнано аварійним та таким, що загрожує обвалом та не підлягає капітальному ремонту. З цього моменту за приписами статей 110, 112 ЖК України мешканці, що проживають в цьому будинку мають бути виселені з наданням іншого благоустроєного житлового приміщення. На виконання цих приписів закону відповідачем були складений список осіб, що мають бути виселені. Серед них зазначено позивача ОСОБА_1, що проживав в квартирі №6 зазначеного будинку. Разом з тим, реальне виселення мешканців відбулось після обвалу будинку 13.04.2013 року, а саме 18.10.2013 року було складено новий список осіб - мешканців, які були зареєстровані та фактично проживали на момент аварії в цьому будинку, та які підлягають першочерговому відселенню. Серед них позивачі відсутні. Крім того, відповідно до паспорту громадянина України позивач ОСОБА_1 був зареєстрований у цьому будинку.

На підставі викладеного, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 на момент руйнування будинку фактично не проживав в ньому, а отже, не є особою, що підлягала першочерговому відселенню, оскільки позивач мав бути відселений з моменту визнання будинку таким, що загрожує обвалом, а не з моменту його обвалу, та на той час був включений у список по відселенню. Факт його проживання в будинку на момент визнання будинку аварійним підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано. А отже, ОСОБА_1 є особою, що підлягав першочерговому відселенню з наданням рівноцінного благоустроєного житлового приміщення.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 пропонувалися квартири, але позивач не погодився на них є також необґрунтованим, оскільки з листа № З-378-1.7 від 03.10.2016 р. вбачається, що дійсно вільні квартири, перелік яких надавався ОСОБА_1 та від яких він відмовився внаслідок того, що вони знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані і потребують ремонту, дійсно потребували ремонту на підставі обстеження цих квартир КП «Служба єдиного замовника Костянтинівської міської ради» і на їх ремонт мав бути складений кошторис. Але представником відповідача не надані докази того, чи вирішено питання фінансування на ремонт квартир на момент пред’явлення позову.

Також судом досліджене посилання представника відповідача щодо неблагоустроєності зруйнованої квартири №6, що підтверджується звітом про незалежну оцінку вартості 3-кімнатної квартири, складеному 01.12.2012 року. З цього приводу слід зазначити, що дійсно з фото таблиці, долученої до висновку вбачається незадовільний стан квартири та ознаки того, що її покинули мешканці. Але суд не бере до уваги зазначене посилання, адже 26.12.2012 року будинок був визнаний аварійним, та таким в якому небезпечно проживати. 13.04.2013 року будинок був зруйнований. А, отже, суд зауважує, що на момент складання звіту стан спірної квартири відповідає стану самого будинку, що загрожує обвалом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає що житлові права ОСОБА_1 дійсно порушені відповідачем та підлягають захисту судом.

Щодо порушених житлових прав позивача ОСОБА_5, суд вважає за необхідне вказати наступне. ОСОБА_5 згідно копії паспорту громадянина України зареєстрований у квартирі №5 зруйнованого будинку. Разом з тим, відповідно до копії домової книги, наданої КП «Служба єдиного замовника» ЖЕК №7, вбачається, що ОСОБА_5 був виписаний з квартири №6 спірного будинку, але 08.08.1989 р. знову був прописаний у будинку №178, але в ньому маються розбіжності щодо номеру квартири: так, зазначено відомості щодо квартири №5, однак у реєстраційному штампі зазначена квартира №4, яка перекреслена і зазначено квартира №6. З врахуванням того, що ОСОБА_5 був співвласником квартири №6 у цьому будинку, суд трактує ці розбіжності на користь того, що він проживав саме в квартирі №6, а не №5 чи №4. Відсутність його у списках осіб, які фактично проживали та підлягають відселенню, від 26.12.2012 р. та 18.10.2013 р. не є підставою вважати, що право ОСОБА_5 на отримання іншого рівноцінного благоустроєного житлового приміщення відсутнє, оскільки така вимога у статтях 110, 112 ЖК України відсутня. Реєстрація місця проживання у зазначеній квартирі свідчить про те, що ОСОБА_5 реалізовував своє право на житло саме в ній.

Щодо інших власників квартири АДРЕСА_2 (Леніна) у м. Костянтинівка ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

ОСОБА_7 помер 24.02.2006 р. згідно із свідоцтвом про смерть 1-НО №088763 (актовий запис №328 від 01.03.2006 р., складений в/РАЦС по м. Костянтинівка Донецької області). Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31.01.2017 р. відсутня інформація щодо наявності спадкової справи та видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7. Однак, чи прийняв фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спадщину після померлого ОСОБА_7 судом не досліджується, оскільки це не є предметом спору у справі, що розглядається.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є співвласниками спірної квартири відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1994 року, виданого відділом з приватизації при Екстрактово-шкіряном комбінаті, на підставі розпорядження №14 від 22.12.1993 р., але там не зареєстровані, а мешкають за іншими адресами у м. Костянтинівка, що підтверджується копіями їх паспортів.

Відповідно до статей 110, 112 ЖК України інше благоустроєне жиле приміщення надається громадянам, що виселяються з будинку, що загрожує обвалом. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не підлягали виселенню, оскільки на момент визнання будинку аварійним там не проживали. Разом з тим, суд враховує положення ч. 1 ст. 383 ЦК України, відповідно до якої власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Враховуючи те, що внаслідок обвалу спірного будинку право власності на зазначену квартиру було припинено, позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 втратили також й право на житло, що випливає з ч. 1 ст. 383 ЦК України. Задовольняючи в тому числі їх позовні вимоги, право на житло ОСОБА_4 та ОСОБА_6 буде відновлено. Крім того, відповідно до листа № З-103-17 від 18.04.2014 року відповідач не заперечує щодо розгляду питання виділу квартир іншим власникам квартир зазначеного будинку, але після надання квартир особам, які фактично мешкали в будинку на момент його руйнування.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 (Леніна) у м. Костянтинівка загальна площа квартири складає 73, 40 кв. м, з них 54,50 кв. м - житлова, однак, в звіті про незалежну оцінку вартості 3-кімнатної квартири, долученого до матеріалів справи, зазначено, що загальна площа дорівнює 72, 04 кв. м, з них 54,54 кв. м - житлова. Враховуючи те, що до звіту долучено журнал обмірів та підрахунку площ, приміщень будинку зазначеної квартири від 24.03.1958 р., із зазначенням загальної площі квартир 72,04 кв. м, з них 54,54 кв. м – житлової, без зазначення балкону та ванної кімнати, суд вважає, що дійсна площа квартири – 73, 40 кв. м, яка відповідає технічному паспорту квартири, складеному 17.01.1994 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5М, ОСОБА_6 щодо надання їм жилого благоустроєного приміщення, рівноцінного належній їм на праві спільної сумісної власності квартирі загальною площею 73,40 кв.м., що розташована за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна (Леніна)АДРЕСА_3, порушене право на житло цих громадян, гарантоване статтею 47 Конституції України, буде захищено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов’язати виконавчий комітет Костянтинівської міської ради надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, жиле благоустроєне приміщення, рівноцінне належній їм на праві спільної часткової власності квартирі загальною площею 73,40 кв.м., що розташована за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна (Леніна)АДРЕСА_4.

Стягнути з відповідача виконавчого комітету Костянтинівської міської ради на користь позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судові витрати, понесені ними при подачі позову до суду, а саме судовий збір в розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят однієї гривні) грн. 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені 22 лютого 2017 року.

Повний текст рішення складено 27.02.2017 року.

Суддя