РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/616/17

провадження у справі № 2/0285/719/17

23 лютого 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1 та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: не прибула,

відповідач: не прибув,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів, в якій просить стягувати з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4, який продовжує навчання, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, 30.11.2006 року Новоград-Волинським міськрайонним судом ухвалено рішення про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 На даний час ОСОБА_3 навчається в Корецькому ВПУ № 24 на денному відділенні та потребує коштів, які витрачає на проживання та дорогу. Відповідач зобов’язаний надати матеріальну допомогу.

Позивач у судове засідання не прибула. Подала письмову заяву, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, розглядати справу просила у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити буз його участі з урахуванням поданих доказів та письмових заперечень на позов. У заперечення відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не доведено наявність потреби повнолітнього сина у матеріальній допомозі у зв’язку із продовженням навчання, яку відповідач не має можливості надавати, оскільки не працює, власного житла не має, перебуває в у шлюбі з жінкою, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей; також на його утриманні знаходиться хвора лежача матір – ОСОБА_5. З 13.05.2015 року він перебуває на обліку УПСЗН Корецького району, оскільки здійснює догляд за матір’ю, яка досягла 80- річного віку та отримує щомісячно виплати в розмірі 16,16 грн. Сукупність зазначених обставин, ставить відповідача у скрутне матеріальне становище та позбавляє можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання .

За таких обставин, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, сторони у справі - є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

06 липня 1999 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (а.с.5).

Згідно довідки № 1608 від 09.12.2016 року ОСОБА_4 01.09.2014 року поступив в ВПУ – 24 м. Корець і навчається на 3-му курсі денного відділення, знаходиться на не повному державному забезпеченні; термін навчання: початок – 01.09.2014 року, закінчення – 30.06.2017 року (а.с.10); відповідно до листа від 27.01.2017 року - щомісяця отримує стипендію в розмірі 434 грн. (а.с.7);

ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 (а.с.20), від даного шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.26), ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.27) та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28).

Відповідно до довідки № 271 від 16.02.2017 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПСЗН та отримує компенсаційну виплату непрацюючій особі, яка доглядає за інвалідом 1-ї групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку за матір’ю ОСОБА_5 (а.с.31. 32, 24).

Дані обставини підтверджуються наданими матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Обов’язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов’язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 стаття 200 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач довів суду, що в силу таких обставин як не працевлаштованість, наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу та догляд за матір’ю інвалідом 1-ї групи – він не має можливості надавити матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина ОСОБА_11, який продовжує навчання.

Натомість, позивач не надала суду доказів на підтвердження можливості сплати відповідачем аліментів на утримання повнолітнього сина та потребу у додатковому матеріальному утриманні з боку відповідача, у зв'язку з продовженням ним навчання. Судом встановлено, що повнолітній син позивача та відповідача ОСОБА_11 є працездатною та здоровою особою молодого віку (що надає йому можливість мати самостійні заробітки), знаходиться на неповному державному утриманні та отримує стипендію, у розмірі, достатньому для задоволення свої побутових та пов’язаних з навчанням потреб.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, взявши до уваги відсутність обов'язкової сукупності юридичних фактів, за наявності якої виникає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, а саме: відсутність можливості у відповідача надавати таку допомогу та недоведеність потреби у додатковому матеріальному утриманні з боку відповідача, у зв'язку з продовженням повнолітнього сина навчання - суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 141, 180-184, 198-199 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.Б. Сташків