АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

23 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндор Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року,

встановила:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення №418, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською  Л.В. 27.01.2014 р. та зареєстрований в реєстрі за №73.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 13 липня 2012 р. між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віндор Плюс» ( далі - ТОВ «Віндор Плюс») було укладено договір позики грошових коштів, за яким протягом липня -серпня 2012 вона надала у позику 1 450 000 грн.

12 березня 2013 р., на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сербіної  Н.П., вчиненого 01.02.2013 р. на договорі позики грошових коштів, головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Козирєвою Т.І. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Віндор Плюс» 1 451 700 грн., про що винесено відповідну постанову. Постановою головного державного виконавця від 12 березня 2013 року було накладено арешт на все майно ТОА «Віндор Плюс», про що були внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2013 р. визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 р. (ВП 36516073) в частині накладення арешту на майно ТОВ «Віндор Плюс», що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу. Постановлено зняти арешт з майна ТОВ «Віндор Плюс» в частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом, тобто 1 451 700 грн.

На виконання вказаного судового рішення головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Козирєвою  Т.І.24.12.2013 р. винесено постанову про зняття арешту з майна ТОВ «Віндор Плюс» в частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 р.

На підставі вказаної постанови державним реєстратором Хаустовим А.А. було прийнято рішення від 24.01.2014 р. про припинення обтяження об'єктів нерухомого майна, належних на праві власності ТОВ «Віндор Плюс», яке в подальшому було скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2014 р.

З огляду на те, що внаслідок протиправного зняття обтяження з майна боржника останній неправомірно відчужив належні йому об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Мрія» ( далі - ТОВ «ВБК «Мрія»), чим порушив її права, просила позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої доводи обґрунтовувала тим, що зміст договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 суперечить ч.1 ст.203, 319 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про виконавче провадження», оскільки укладений щодо майна, яке перебувало на момент його укладення під арештом, з метою уникнути реалізації цього майна при здійсненні виконавчих дій. Суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував та ухвалив неправосудне рішення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «ВБК «Мрія» - Головіна О.О. та представник ТОВ «Віндор Плюс» - Лахтарін  І.В. просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 липня 2012 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ «Віндор Плюс» (позичальник) укладено договір позики грошових коштів, за умовами якого позикодавець зобов'язалась надати позичальнику безпроцентну цільову позику у розмірі 1 500 000 грн. Цільове призначення позики: будівництво нежитлових приміщень №24Б блоку Б (б), загальною площею 45,9кв.м, на першому поверсі, та нежитлові приміщення АДРЕСА_1

01 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис №133 про стягнення з боржника ТОВ «Віндор Плюс» на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 13 липня 2012 року в сумі 1450000 грн. , а також витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису нотаріусу - 1700 грн. (а.с.7 т.1)

На підставі вказаного виконавчого напису постановою головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 12 березня 2013 року було відкрито виконавче провадження №36516073, а постановою від 02 квітня 2013 року - накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Віндор Плюс» у межах суми звернення стягнення: 1451700 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с.204 т.1).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року в справі №826/13050/13-а, визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 ВП №36516073 в частині накладення арешту на майно ТОВ «Віндор Плюс», що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу та знято арешт з майна ТОВ «Віндор Плюс», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 ВП №36516073 в частині, що перевищує суму боргу за вказаним виконавчим написом (а.с. 153-156 т.1).

Вказаним судовим рішенням встановлено, що арешт було накладено на все майно, що належить ТОВ «Віндор Плюс» у межах суми боргу, проте не встановлено обсяг майна, на яке накладено арешт. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про обтяження №592238 на підставі постави про арешт всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Віндор Плюс». Накладення арешту на майно боржника на суму, що значно перевищує суму боргу, без визначення та оцінки арештованого майна, унеможливлює його користування та є втручанням у господарську діяльність (а.с.155 -156 т.1).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року залишена без змін (а.с.159-160 т.1).

24 грудня 2013 року, на виконання вказаного судового рішення, головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві винесено постанову, якою знято арешт з майна ТОВ «Віндор Плюс», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.04.2013 ВП №36516073 в частині, що перевищує суму боргу за виконавчим написом №133 від 01.02.2013 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу (а.с.205 т.1).

24 січня 2014 р. о 16 год. 47 хв. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Хаустовим А.А. прийнято рішення про припинення обтяження об'єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належних на праві власності ТОВ «Віндор Плюс».

Вказана обставина підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року, якою визнано протиправним та скасовано прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Хаустовим A.A. рішення №10262227 від 24.01.2014 про припинення обтяження вищевказаних об'єктів нерухомого майна (а.с. 50-51 т.1).

Судом встановлено, що 27 січня 2014 року між ТОВ «Віндор Плюс» (продавець) та ТОВ «ВБК «Мрія» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Джуринською  Л.В., предметом якого є нежитлове приміщення №418, літера «А», загальною площею136,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вказане майно під забороною (арештом) не знаходилось, будь-яких обмежень, обтяжень або заборон розпорядження майном не існує ( п. 1.1, 4.2.6 договору) (а.с. 62-65 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання вказаного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що його зміст не суперечить вимогам закону та не порушує права позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі за №6-605 цс16 від 25 травня 2016р., зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (ч.1 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України).

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визнаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (ст. 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15,16 ЦК України , а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Обґрунтовуючи свою заінтересованість у визнанні недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 418, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивач посилалась на те, що від цього залежить подальша можливість реалізації нею своїх прав.

Разом з тим, доказів того, що спірний договір було укладено з метою унеможливлення задоволення позивачем своїх майнових вимог за рахунок майна боржника ТОВ «Віндор Плюс» позивачем надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, виносячи постанову про зняття арешту з майна ТОВ «Віндор Плюс», одночасно головним державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві винесено постанову від 24 грудня 2013 р., якою накладено арешт на нежитлове приміщення №420 площею 129,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення: 1451700 грн. (а.с.206 т.1).

Відповідно до Звіту про визначення ринкової вартості нежитлового приміщення №420, загальною площею 129,10 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість вказаного нерухомого майна станом на 23.10.2013 р. складала 2 091 420 грн., а станом на 01.04.2016 р. - 3 789 800 грн. ( а.с. 108 , 127-136 т.1).

Колегія суддів відхиляє доводи представника позивача в тій частині, що нежитлове приміщення №420, загальною площею 129,10 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці банку.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 18.11.2010 р. державним реєстратором вчинено запис про державну реєстрацію іпотеки за договором іпотеки №20/10 , іпотекодавцем за яким вказано ТОВ «Віндор Плюс», а іпотекодержателем - ПАТ «Артем-Банк» (а.с. 220 т.1).

Як вбачається зі змісту вказаного договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є належні іпотекодавцю майнові права вимоги на отримання у власність об'єкта інвестування у складі об'єкту будівництва, що споруджується на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 а саме: майнові права на квартири НОМЕР_1 що належали іпотекодавцю на підставі договорів про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 18.11.2010 р. та від 18.06.2010 р. (а.с. 1-8 т.2).

Відповідно до довідки №544 від 21.11.2011 р., виданої ПАТ «Артем-Банк» - управителем Фонду фінансування будівництва виду А ТОВ «Віндор Плюс», останнє дійсно сплатило повну вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_1

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.01.2013 р., ТОВ «Віндор Плюс» є власником нежитлового приміщення літера «А», АДРЕСА_1 приміщення 420 (а.с.25 т.2).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, нежитлове приміщення, літера «А», АДРЕСА_1 приміщення 420. Опис об'єкта нерухомого майна: нежиле приміщення №50 - номер за технічним паспортом - №420; загальна площа 129,1 кв.м. (а.с. 26-27 т.2).

Матеріали справи не містять доказів внесення змін до вищевказаного договору іпотеки, а доводи представника в тій частині, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на час розгляду справи є предметом цього договору ґрунтуються на припущеннях.

Крім цього, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Віндор Плюс», ТОВ «ВБК «Мрія» задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Віндор Плюс» та ТОВ «ВБК «Мрія», посвідчений приватним нотаріусом 24.01.2014 р. (а.с. 178-183 т.1).

З огляду на те, що вартість майна, яке перебуває у володінні боржника ТОВ «Віндор Плюс» та на яке накладено арешт, перевищує грошові зобов'язання останнього перед позивачем, підстави вважати право позивача на отримання задоволення своїх майнових вимог за рахунок майна, що було відчужено за спірним договором купівлі-продажу відсутні.

Наявність невиконаного грошового зобов'язання не може слугувати підставою для визнання недійсними всіх укладених відповідачем ТОВ "Віндор Плюс" договорів купівлі-продажу та може розцінюватись, як втручання у господарську діяльність останнього та є несправедливим.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції по суті спору.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді:

Справа №761/17287/15-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/868/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Гуменюк  А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: КирилюкГ.М.