ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/178/17

Провадження № 2/210/868/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" лютого 2017 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Ступак С.В.,

при секретарі судового засідання Драгуновій Я.В.

за участю:

представник позивача ОСОБА_2,

представник відповідача Дремлюги Т.В.,

представник відповідача Іщенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» про відшкодування моральної шкоди працівника в разі ушкодження його здоров'я -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12 вересня 2008 року знаходячись на робочому місці, виконуючи свої професійні обов'язки, отримав ушкодження здоров'я у вигляді травми. Довідкою МСЕК встановлено третя група інвалідності та 30 % втрати професійної працездатності.

У зв'язку з отриманим професійним захворюванням позивач змушений для підтримання свого стану здоров'я постійно проходити лікування, та щоденно переносити фізичний біль та страждання. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача ПАТ «Криворіжіндустрбуд» моральну шкоду в розмірі 103680,00 гривень без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представники Відповідача - ПАТ «Криворіжіндустрбуд» - в судовому засіданні заперечували з приводу заявлених позовних вимог, просила суд відмовити Позивачу в їх задоволенні.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Згідно Акту № 1 розслідування про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 03 жовтня 2008 року (Форма Н-1) вбачається, що відповідно до пункту 9 діагноз ОСОБА_5 згідно з листом непрацездатності закритий перелом обох п'яткових кісток зі зміщенням з задовільним стоянням уламків. Відповідно до п. 10 вказаного акту встановлено осіб які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а саме: ОСОБА_7, майстер БУ-6 ЗАТ «Криворіжіндустрбуд» та ОСОБА_5 Акт розслідування нещасного випадку пов'язаний з виробництвом не оскаржено підприємством-відповідача у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно до ст. 60 ЦПК України обов'язки доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з довідки МСЕК 06.04.2016 позивачу була повторно встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 30% у зв'язку з трудовим каліцтвом та інвалідність 3 групи.

Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичного болю й душевних страждань, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_5 і наявність у нього професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

За таких умов суд вважає доведеним позивачем факт заподіяння моральної шкоди, оскільки згідноп. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.

У зв'язку із цим у суду відсутні сумніви у тому, що зазначені наслідки наступили для ОСОБА_5 в результаті втрати професійної працездатності, в тому числі і в результаті порушення відповідачем прав позивача на належні, здорові й безпечні умови роботи (ст. 43 Конституції України, КЗпП України), що в даному разі узгоджується з Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався 12.08.2008 року.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ «Криворіжіндустрбуд» - повинен виплатити Позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Згідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя., а відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

З огляду на це, враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань позивача, їх тривалість, і можливість відновлення немайнових втрат, недопущення безпідставного збагачення позивача, суд вважає, що розумним, справедливим та виваженим відшкодуванням моральної шкоди позивачу є сума 20 000 грн..

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,60,209,212,213,214,215,224 ЦПК України, ст.ст.15,16,23,1168 Цивільного Кодексу України, ст. ст.153,237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» про відшкодування моральної шкоди працівника в разі ушкодження його здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» на користь держави судовий збір в сумі 640,00 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2017 року

Суддя: С. В. Ступак