УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/276/15-ц Головуючий у 1-й інст. Лесько М. О.

Категорія 27 Доповідач Якухно О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Коломієць О.С., Жигановської О.С.

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічними позовами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним кредитного договору, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсними окремих положень кредитного договору за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на рішення Чуднівського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2016 року,

встановила:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № МЧ-48-08 від 23.06.2008 року в сумі 63133,94 дол. США грн. Зазначало, що 23.03.2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 35500 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом строком до 22.05.2012 року. Позичальник умови кредитного договору не виконує належним чином, в зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 26.01.2015 року, становить вказану вище суму. Інший відповідач є поручителем, а тому несе солідарну відповідальність. В подальшому вимоги були уточнені і ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з відповідачів проценти за користування кредитом в розмірі 16818,04 дол. США та пеню в розмірі 18305,25 дол. США або 289406,02 грн., які нараховані за період з 26.03.2010 року по 26.01.2015 року, тобто після звернення з позовом до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.

У вересні 2015 року ОСОБА_3 подав зустрічний позов, в якому просив визнати недійсними пункти 6.1, 6.2 кредитного договору № МЧ-48-08 від 23.05.2008 року з посиланням на несправедливість зазначених умов договору щодо нарахування пені та штрафу.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 також подав зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору № МЧ-48-08 від 23.05.2008 року, посилаючись на невідповідність умов договору про видачу кредиту в іноземній валюті вимогам Конституції України та законодавства.

Рішенням Чуднівського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» та зустрічних позовів ОСОБА_2 і ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову та ухвалити нове рішення про задоволення вимог ПАТ КБ «Приватбанк». В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та зазначає, що судом не враховано норми законодавства та кредитного договору про нарахування процентів та пені до виконання договору, що не залежить від наявності судового рішення. При цьому, посилається на умови п.6.8 кредитного договору про збільшення позовної давності.

Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив з того, що судовим рішенням вже стягнуто заборгованість з боржника, а тому з цього часу договірні відносини припинилися і перейшли у правовідносини боржника та стягувача у виконавчому провадженні, у зв’язку із чим банк має право вимагати стягнення коштів згідно ст.625 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог суд виходив із недоведеності того, що умови договору є несправедливими.

В частині вирішення зустрічних позовів рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

В іншій частині висновок суду не відповідає вимогам законодавства та правовим позиціям Верховного Суду України.

Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення норм про позику.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст.554 ЦК України).

Судом встановлено, що 23.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МЧ-48-08, за яким позичальнику надано кредит у розмірі 35500 дол. США зі сплатою 18 % на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості строком до 22.05.2012 року.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором № МЧ-48-08 від 23.05.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 уклали договір поруки.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено назву Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк».

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2011 року по справі № 2-4994/11 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором № МЧ-48-08 від 23.05.2008 року в сумі 211379,68 грн.

Ухвалою цього ж суду від 24 лютого 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

У зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, звернувшись до суду із позовом про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов’язаних із ним платежів, змінивши таким чином строк виконання основного зобов’язання з 22.05.2012 року на 25.03.2010 року.

В разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов’язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

В той же час, відповідно до статті 14 ЦПК України судові рішення є обов’язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя про стягнення основної суми боргу, підстав для застосування положень частини 4 ст. 559 ЦК України немає (правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 липня 2016 року у справі № 6-1199цс16).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України (правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-1206цс15, 6-2631цс15).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення права кредитора вимагати стягнення процентів і неустойки після ухвалення судового рішення про стягнення основної заборгованості.

Порядок нарахування процентів та наслідки невиконання умов договору визначено у розділах 4 та 6 кредитного договору.

Згідно з п.4.4 договору при порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, тобто у більшому розмірі ніж передбачено п.4.1 договору при належному виконанні зобов’язання.

При порушенні позичальником будь-якого зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також п.п.2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення, позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня (п.6.1 кредитного договору).

Як зазначив Верховний Суд України у постанові № 6-1206цс15 прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії це є штрафними санкціями, а тому стягнення останніх у відповідності до вимог ст.266 ЦК України залежить від спливу позовної давності по основній вимозі.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності (правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-1188цс16).

Відповідачі згідно з ч.3 ст.267 ЦК України в суді першої інстанції заявили вимогу про застосування позовної давності.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, а спеціальна до вимог про стягнення неустойки – один рік (ст.ст.257, 258 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 6.8 кредитного договору сторони встановили строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки тривалістю 5 років.

Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.2, 3 ст.264 ЦК України).

Пред’явленням позову 25.03.2010 року позовна давність за вимогами про стягнення попередньої заборгованості була перервана та розпочалася заново, а позовна давність за вимогами про сплату процентів, нарахованих на суму простроченої заборгованості, та пені розпочалася з цієї дати як дати дострокового повернення кредиту.

З відповідною вимогою до суду ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося 03.03.2015 року, тобто в межах п’ятирічного строку, визначеному у договорі, а тому підстав для застосування позовної давності немає.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у справах за № 6-145цс14 від 24.09.2014 року та № 6-190цс15 від 16.09.2015 року.

ПАТ КБ «Приватбанк» має вищевказану ліцензію, а тому проценти за користування кредитом підлягають стягненню у валюті кредиту.

В той же час, колегія суддів враховує вимоги п.6.4 кредитного договору, за яким сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

У своєму розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» не врахував зазначені умови договору і здійснив перерахунок загальної суми пені у валюті кредиту по курсу НБУ станом на 26.01.2015 року і визначив її в розмірі 289406,02 грн., а тому розмір пені підлягає перерахунку в грошову одиницю України обчислену по курсу валюти НБУ на кожен день її нарахування (курс гривні зазначається до 100 дол.США по даним НБУ):

20.04.2010 – 121,46 дол.США по курсу 792,59 грн., що становить 962,68 грн.;

21.04.2010 – 4,34 дол.США по курсу 792,56 грн., що становить 34,40 грн.;

20.05.2010 – 129,83 дол.США по курсу 792,57 грн., що становить 1028,99 грн.;

21.05.2010 – 4,48 дол.США по курсу 792,57 грн., що становить 35,51 грн.;

08.06.2010 – 83,01 дол.США по курсу 792,10 грн., що становить 657,52 грн.;

18.06.2010 – 51,46 дол.США по курсу 791,24 грн., що становить 407,17 грн.;

22.06.2010 – 8,57 дол.США по курсу 791,07 грн., що становить 67,79 грн.;

23.06.2010 – 4,42 дол.США по курсу 791,04 грн., що становить 34,96 грн.;

08.07.2010 – 65,98 дол.США по курсу 790,72 грн., що становить 521,72 грн.;

20.07.2010 – 47,23 дол.США по курсу 789,93 грн., що становить 373,08 грн.;

21.07.2010 – 3,93 дол.США по курсу 789,80 грн., що становить 31,04 грн.;

10.08.2010 – 80,95 дол.США по курсу 789 грн., що становить 638,70 грн.;

20.08.2010 – 36,91 дол.США по курсу 789,03 грн., що становить 291,23 грн.;

21.08.2010 – 3,69 дол.США по курсу 789,03 грн., що становить 29,12 грн.;

20.09.2010 – 113,88 дол.США по курсу 791,92 грн., що становить 901,84 грн.;

21.09.2010 – 3,79 дол.США по курсу 791,92 грн., що становить 30,01 грн.;

20.10.2010 – 113,14 дол.США по курсу 791,16 грн., що становить 895,12 грн.;

21.10.2010 – 3,9 дол.США по курсу 791,16 грн., що становить 30,86 грн.;

19.11.2010 – 120,09 дол.США по курсу 793,77 грн., що становить 953,24 грн.;

23.11.2010 – 12,01 дол.США по курсу 793,77 грн., що становить 95,33 грн.;

20.12.2010 – 110,92 дол.США по курсу 796,35 грн., що становить 883,31 грн.;

21.12.2010 – 4,1 дол.США по курсу 796,35 грн., що становить 32,65 грн.;

20.01.2011 – 130,46 дол.США по курсу 794,45 грн., що становить 1036,44 грн.;

21.01.2011 – 4,36 дол.США по курсу 794,35 грн., що становить 34,63 грн.;

18.02.2011 – 144,3 дол.США по курсу 794,17 грн., що становить 1145,99 грн.;

22.02.2011 – 9,63 дол.США по курсу 794,01 грн., що становить 76,46 грн.;

18.03.2011 – 137,23 дол.США по курсу 794,39 грн., що становить 1090,14 грн.;

22.03.2011 – 10,58 дол.США по курсу 794,77 грн., що становить 84,09 грн.;

20.04.2011 – 167,05 дол.США по курсу 796,54 грн., що становить 1330,62 грн.;

21.04.2011 – 5,78 дол.США по курсу 796,54 грн., що становить 46,04 грн.;

20.05.2011 – 181,42 дол.США по курсу 797,85 грн., що становить 1447,46 грн.;

23.05.2011 – 18,85 дол.США по курсу 797,85 грн., що становить 150,39 грн.;

20.06.2011 – 189,37 дол.США по курсу 797,33 грн., що становить 1509,90 грн.;

21.06.2011 – 6,79 дол.США по курсу 797,33 грн., що становить 54,14 грн.;

20.07.2011 – 211,08 дол.США по курсу 797,11 грн., що становить 1682,54 грн.;

21.07.2011 – 7,32 дол.США по курсу 797,11 грн., що становить 58,35 грн.;

19.08.2011 – 234,23 дол.США по курсу 797,10 грн., що становить 1867,05 грн.;

23.08.2011 – 23,55 дол.США по курсу 797,15 грн., що становить 187,73 грн.;

20.09.2011 – 233,73 дол.США по курсу 797,37 грн., що становить 1863,69 грн.;

21.09.2011 – 8,39 дол.США по курсу 797,37 грн., що становить 66,90 грн.;

20.10.2011 – 258,13 дол.США по курсу 797,57 грн., що становить 2058,77 грн.;

21.10.2011 – 8,95 дол.США по курсу 797,57 грн., що становить 71,38 грн.;

18.11.2011 – 283,96 дол.США по курсу 798,45 грн., що становить 2267,28 грн.;

22.11.2011 – 19,06 дол.США по курсу 798,45 грн., що становить 152,18 грн.;

20.12.2011 – 281,18 дол.США по курсу 798,99 грн., що становить 2246,60 грн.;

21.12.2011 – 10,11 дол.США по курсу 798,99 грн., що становить 80,78 грн.;

20.01.2012 – 318,88 дол.США по курсу 798,98 грн., що становить 2547,79 грн.;

23.01.2012 – 32,12 дол.США по курсу 798,98 грн., що становить 256,63 грн.;

20.02.2012 – 314,72 дол.США по курсу 798,83 грн., що становить 2514,08 грн.;

21.02.2012 – 11,31 дол.США по курсу 798,75 грн., що становить 90,34 грн.;

20.03.2012 – 331,70 дол.США по курсу 798,50 грн., що становить 2648,62 грн.;

21.03.2012 – 11,93 дол.США по курсу 798,50 грн., що становить 95,26 грн.;

28.03.2012 – 88,82 дол.США по курсу 798,57 грн., що становить 709,29 грн.;

20.04.2012 – 278,07 дол.США по курсу 798,57 грн., що становить 2220,58 грн.;

23.04.2012 – 36,49 дол.США по курсу 798,57 грн., що становить 291,40 грн.;

18.05.2012 – 342,75 дол.США по курсу 799,10 грн., що становить 2738,92 грн.;

22.05.2012 – 25,58 дол.США по курсу 799,15 грн., що становить 204,42 грн.;

23.05.2012 – 12,08 дол.США по курсу 799,25 грн., що становить 102,30 грн.;

22.01.2013 – 3401,13 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 27185,23 грн.;

15.02.2013 – 355,46 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 2841,19 грн.;

15.03.2013 – 419,27 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 3351,23 грн.;

22.03.2013 – 105,59 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 843,98 грн.;

23.04.2013 – 486,71 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 3890,27 грн.;

23.05.2013 – 462,13 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 3693,81 грн.;

10.06.2013 – 280,13 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 2239,08 грн.;

19.07.2013 – 307,47 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 2457,61 грн.;

23.07.2013 – 325 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 2597,73 грн.;

16.08.2013 – 357,84 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 2860,22 грн.;

22.08.2013 – 83,57 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 667,98 грн.;

25.09.2013 – 477,30 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 3815,06 грн.;

26.11.2013 – 887,03 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 7090,03 грн.;

29.11.2013 – 43,47 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 347,46 грн.;

24.12.2013 – 181,72 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 1452,49 грн.;

27.01.2014 – 247,08 дол.США по курсу 799,30 грн., що становить 1974,91 грн.;

24.02.2014 – 203,44 дол.США по курсу 893,80 грн., що становить 1818,35 грн.;

24.03.2014 – 203,29 дол.США по курсу 1019,65 грн., що становить 2072,85 грн.;

15.04.2014 – 159,64 дол.США по курсу 1238,56 грн., що становить 1977,23 грн.;

23.04.2014 – 84,64 дол.США по курсу 1151,29 грн., що становить 974,45 грн.;

23.05.2014 – 317,24 дол.США по курсу 1171,51 грн., що становить 3716,51 грн.;

17.07.2014 – 581,34 дол.США по курсу 1171,97 грн., що становить 6813,14 грн.;

19.08.2014 – 458,91 дол.США по курсу 1295,26 грн., що становить 5944,07 грн.;

28.08.2010 – 125,10 дол.США по курсу 1343,75 грн., що становить 1681,03 грн.;

10.09.2014 – 180,63 дол.США по курсу 1295,18 грн., що становить 2339,48 грн.;

21.11.2014 – 750 дол.США по курсу 1509,62 грн., що становить 11322,18 грн.;

27.11.2014 – 194,37 дол.США по курсу 1496,69 грн., що становить 2909,11 грн.;

28.11.2014 – 15,55 дол.США по курсу 1496,93 грн., що становить 232,77 грн.;

11.12.2014 – 357,51 дол.США по курсу 1567,23 грн., що становить 5603,01 грн.;

30.12.2014 – 295,24 дол.США по курсу 1576,86 грн., що становить 4655,51 грн.;

26.01.2015 – 419,40 дол.США по курсу 1581,00 грн., що становить 6630,72 грн., а всього 169964,11 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість по процентам за прострочення сплати кредиту в розмірі 16818,04 дол. США та пеня в сумі 169964,11 грн., а у задоволенні решти вимог ПАТ КБ «Приватбанк» слід відмовити.

Враховуючи неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, рішення суду в частині вирішення вимог ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.

Виходячи із вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають стягненню судові витрати в частині від задоволених вимог (78,5%) за подачу позовної заяви в розмірі 3654 грн. та апеляційної скарги в розмірі 4019,4 грн., тобто в сумі 6023,62 грн.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду м.Житомира від 07 грудня 2016 року скасувати в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № МЧ-48-08 від 23.06.2008 року за період з 26.03.2010 року по 26.01.2015 року, яка складається із процентів за порушення зобов’язання по погашення кредиту в розмірі 16818,04 дол. США та пені в сумі 169964,11 грн.

У задоволенні решти вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судові витрати в сумі 3011,81 грн., з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: