ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2017 року                                                                        Справа № 913/143/17

                                                                                 Провадження №26/913/143/17

За позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 27495,00 грн,

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, провідний юрисконсульт юридичного відділу, за довіренністью №32 від 20.05.2016.

В судовому засіданні 20.02.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.02.2017 Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 27495,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 20.02.2017.

20.02.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що не заперечує факт невідповідності маси вантажу зазначеної в накладній, масі встановленої при переважуванні. Відповідач просить суд врахувати той факт, що станом на сьогоднішній день він знаходиться у скрутному матеріальному становищі та в обґрунтування посилається на те, що знаходиться на території зони проведення антитерористичної операції; що з грудня 2014 року відповідач практично не працює, всі його структурні підрозділи перебувають у простої, що підтверджуються наказами №№617, 26, 55, 78, 125, 149, 172, 198, 218, 244 та інші; що 31.05.2016 підприємство перейшло на неповний робочий тиждень; що збитки у діяльності підприємства у 2016 році становлять, станом на 31.12.2016, 763272 тис. грн. відповідно до звіту про фінансові результати; що станом на 31.12.2016 непокритий збиток складає 3702699 тис. грн. відповідно до звіту про фінансові результати; що стосовно відповідача господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство №21/52б. На підтвердження цього надає копію звіту про фінрезультати за 2016 рік, копію балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2016, копію сертифікату ТППУ № 2758/05-4 від 01.09.2014.

20.02.2017 в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на доводи викладені у відзиві та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно накладної №50834480 від 08.09.2016, відповідачем – Приватним акціонерним товариством “Краснодонвугілля”, як вантажовідправником, зі станції відправлення – Краснодон Донецької залізниці до станції призначення – Правда Придніпровської залізниці був відправлений вагон №53411880, вантаж – концентрат вугільний. Загальна маса вантажу 69000 кг. Правильність всіх вищенаведених відомостей внесених у накладну засвідчив працівник вантажовідправника.

Згідно комерційного акту РА № 015728/467/84 від 16.09.2016 вагон №53411880 вантажопідйомністю 69 т. прибув 16.09.2016 та є справним. В розділі Д, вищезазначеного акту “Опис виявленого з зазначенням кількості недостачі або надлишку”, при переважуванні вагону в статичному режимі, на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держповірку 15.01.2016 , виявилось: вага брутто 85400 кг, тара 23000 кг, нетто 62400 кг, що на 6600 кг менш ніж зазначено у накладній. Також з’ясовано, що вагон в технічному відношенні справний.

Згідно акту загальної форми №566 від 16.09.2016, складеного станцією - Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, за результатами контрольного зважування, на справних вагонних 150 тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, було вставлено, вага брутто 85400 кг, тара 23000 кг, нетто 62400 кг, що на 6600 кг менш ніж зазначено у накладній.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908, ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно п. 1 ст. 30. Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Згідно ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Частина 4 ст. 52 Статуту залізниць України зазначає, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 52 Статуту залізниць на станціях призначення залізниця зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить, зокрема для концентрату вугільного - 0,5% маси.

Надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати. У встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а, отже, недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Відповідно до п.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до п. 2 ст. 24 залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, у тому числі, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Пунктом 6.2. Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002 року роз`яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як зазначено в п. 3.17.4. Постанови Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до п. 22 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 №01-8/917 господарський суд має право зменшувати розмір штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом встановлено, що між позивачем, як перевізником, та відповідачем, як відправником, укладено угоду на перевезення вантажу залізничним транспортом, що підтверджується оформленими ними залізничною накладною №50834480 від 08.09.2016, яка згідно з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом встановленої форми та двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка свідчить про наявність між сторонами правовідносин з перевезення залізничним транспортом. Правилами оформлення перевізних документів № 644 від 21.11.2000 на відповідача, як вантажовідправника, покладено обов’язок по заповненню залізничної накладної відомостями, зокрема щодо маси вантажу. Згідно накладної №50834480 від 08.09.2016, відповідачем, як відправником, у графі 24 було зазначено: маса вантажу вагону №53411880 – 69000 кг, а маса вантажу за результатами перевірки складає 62400 кг, що підтверджується комерційним актом РА №015728/467/84 від 16.09.2016. Різниця між зазначеною масою та фактичною складає 6600 кг. В даному випадку 6600 кг перевищує норму природної втрати та граничного розходження та дорівнює 9,57 % (6600 х 100 : 69000 = 9,57), що перевищує норму 0,5 % - яка передбачена для вантажів такого типу (концентрат вугільний). Зазначений акт складено станцією Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, але такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на те, що нарахований позивачем штраф є надмірно великим у порівнянні з витратами позивача. Суд враховує клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та зазначені відповідачем обставини щодо його майнового стану, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2016, звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2016 рік. Так, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу на 50%, а саме до 13747,50 грн (27495,00:2 = 13747,50).

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору судом враховані роз'яснення, викладені у п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у яких зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та складає 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:          

1. Позов Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Краснодонвугілля” (код ЄДРПОУ 32363486, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54), на користь Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Код ЄДРПОУ ВП: 40081237, місцезнаходження ВП: 49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108), штраф за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 13747 (тринадцять тисяч сімсот сорок сім) грн 50 коп., судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.          

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2017.

Суддя С.В. Масловський