Справа № 2-281/09

                                                  У Х В А Л А

                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    09 вересня 2009 року.                                         Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з нього на відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов’язання по своєчасному поверненню боргу, 10 304 грн. 89 коп. у відповідності з приписами ст. ст. 623, 625 ЦК України. Вказала, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2008 року рішення Царичанського районного суду змінено і стягнуто із ОСОБА_2 борг в сумі 6 000 грн., судовий збір 60 грн. та 819 грн. 51 коп. витрат на правову допомогу. Відповідач і після набрання чинності судового рішення добровільно не повертав борг і лише в квітні 2009 року повернув з допомогою державної виконавчої служби. Збитки їй спричинено з 2002 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 16 304 грн. 89 коп., а повернуто борг станом на 01.04.2009 року 6 000 грн. Таким чином, не повернуто борг в сумі 10 304 грн.

    В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і заявив клопотання про закриття провадження в справі з тих підстав, що судом уже була розглянута цивільна справа  № 2-24/07 з тих же питань, ухвалено рішення Царичанським районним  та апеляційним судом і воно набрало чинності.

    Позивач та її представник проти заявленого клопотання заперечують, посилаючись на те, що суд розглядав цивільну справу за позовом про стягнення лише боргу, але питання про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції не вирішувалося. Позивач просила стягнути борг в сумі 3000 доларів США в еквіваленті на національну валюту України. Дійсно питання про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 процентів річних ставилося, але це питання вирішено не було. Окрім того, суд у попередньому судовому засіданні уже залишав клопотання відповідача про закриття провадження в справі без задоволення.

    Вислухавши сторони, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження в справі підлягає задоволенню  з наступних підстав.

    У попередньому судовому засіданні дійсно відповідачем ОСОБА_2 заявлялося клопотання про закриття провадження в справі з тих  підстав, що питання про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання судом уже розглядалося і по ньому ухвалено рішення, яке вступило в законну силу.

    Ухвалою суду від 10 липня 2009 року це клопотання задоволено не було з тих підстав, що суд у попередньому судовому засіданні за наявності спору між сторонами не міг вирішити питання про закриття провадження в справі, оскільки для перевірки питання про те, чи такі ж вимоги позивачем пред’являлися до відповідача у позовній заяві, по якій справу розглянуто і ухвалено судове рішення, суду необхідно дослідити матеріали цивільної справи, а досліджувати матеріали справи суд вправі лише у відкритому судовому засіданні і не вправі цього робити у попередньому судовому засіданні. Ці доводи викладено в ухвалі суду від 10 липня 2009 року. Тому на цій стадії судового  процесу суд і не задовольнив клопотання відповідача.

    Під час розгляду цивільної справи у відкритому судовому засіданні суд дослідив витребувані матеріали цивільної справи № 2-24/07, з яких вбачається наступне.

    У позовній заяві ( а. с. 3-4) ОСОБА_3 просила стягнути із ОСОБА_2 15 150 гр. (що є 3000 доларів США) боргу та моральної шкоди в сумі 5 000 грн., а також всі витрати по справі.

    У заяві про зміну підстав та збільшення позовних вимог ОСОБА_4 просила стягнути із ОСОБА_2 17 402 грн. 88 коп., посилаючись на те, що базова сума боргу складає 15 360 грн., у відповідності зі ст. ст. 533 та 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми ( а. с.  8-9).

    У заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 збільшила суму позовних вимог до 24 943 грн. 70 коп., посилаючись на те, що відповідно до ст. 625 ЦК України у зв’язку з відмовою відповідача добровільно погасити борг за грошовим зобов’язанням, вона вважає за необхідне збільшити суму позовних вимог з урахуванням індексу інфляції за 2006 рік та 3 % річних штрафних  (а. с. 111). В подальшому вона знову зверталася з заявою про збільшення позовних вимог і просила стягнути загалом 27 730 грн. 39 коп. (а. с. 148).

    Усі заяви (позовну та заяви про збільшення позовних вимог) суд розглянув і 28 грудня 2007 року ухвалив по ним рішення (а. с.159-165) (копія рішення мається і в справі № 2-281/09), яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 150 грн. основного боргу та судові витрати, а всього 16 151 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

    Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2008 року рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу та стягнення суми судового збору змінено і стягнуто  із ОСОБА_2ВІ. користь ОСОБА_1 6 000 грн. як авансову суму та 60 грн. в рахунок повернення судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін (а. с. 8-9 та а. 207-208 справи № 2-24/07).

    Суд вважає, що і Царичанським районним судом, і апеляційним судом Дніпропетровської області були розглянуті усі позовні вимоги ОСОБА_1, в тому числі і вимоги по стягнення боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. В рішенні апеляційного суду зазначено, що колегія перевіряла  законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг і позовних вимог, а в рішенні Царичанського районного суду приведено обгрунтування того, чому суд дійшов висновку, який він зазначив у резолютивній частині рішення.

    Таким чином, суд дійшов висновку, що аналогічні питання між тими самими сторонами уже були предметом розгляду районного та апеляційного суду і по ним ухвалено рішення, яке вступило в законну силу.

    Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження в справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

    Враховуючи вказане вище, суд вважає, що провадження в цивільній справі слід закрити.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 205 ч. 1 п. 2,  208-210 ЦПК України, суд

                                                    У Х В А Л И В:

    Клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження в справі задовольнити..

    Провадження в цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу закрити.

    Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне її оскарження з послідуючою подачею протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження ухвали апеляційної скарги з подачею  апеляції через районний суд.

    Головуючий                                                                 В.І.Ритов.