Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2007 р. Справа № АС-13/10-07
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Івакіна В.О., судді Сіверін В.І., Фоміна В.О.
при секретарі Новікової Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача –Козуб В.А.
відповідача –Черноткач Н.З., Васильєвої А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 934Х/1-7), ДПІ у Жовтневому районі м. Харків, на постанову господарського суду Харківської області від 12.02.07 року по справі № АС-13/10-07
за позовом Підприємства Холодногірської виправної колонії № 18 управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про зобов’язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом та після зміни предмету позову просив зобов’язати ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова виключити суму податкового боргу по земельному податку з облікової картки підприємства, яка рахується станом на дату набрання законної сили рішення суду та зобов’язати відповідача зняти підприємство з податкового обліку як платника земельного податку.
Постановою господарського суду Харківської області по справі №АС-13/10-07 (суддя Водолажська Н.С.) від 12.02.2007р. позов задоволено. Зобов’язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова виключити суму податкового боргу по земельному податку з облікової картки підприємства, яка рахується станом на дату набрання законної сили рішення суду та зобов’язано відповідача зняти підприємство з податкового обліку як платника земельного податку. Стягнуто з державного бюджету на користь Холодногірської виправної колонії № 18 управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області 3,40 грн. судового збору.
Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, з даною постановою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що дане судове рішення не відповідає вимогам законодавства, судове рішення винесено з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати постанову господарського суду Харківської області по справі АС 13/10-07 від 12.02.07 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач, підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 управління державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, проти апеляційної скарги заперечує, вважає постанову законною, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, так як доводи, викладені в ній містяться на припущеннях та власних тлумаченнях законодавства відповідачем і не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає постанову прийнятою у повній відповідності до вимог законодавства України, з врахуванням всіх обставин справи і дослідженням всіх доказів сторін, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
В обліку платників податків, який ведеться ДПІ Жовтневого району м. Харкова, підприємство позивача рахується платником земельного податку з 1995 р., подає розрахунки земельного податку у встановленому порядку.
При проведенні аудиторської перевірки в архівах Холодногірської виправної колонії № 18 були виявлені документи (акт інвентаризації земель МВС України від 07.07.93 р., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Рубанівська, 4, архівна копія рішення Виконкому Харківської міської ради депутатів трудящих № 544-13 від 05.10.65 р. „Про відвід земельної ділянки підрозділу п/с 313/18 (в подальшому перейменована в Холодногірську виправну колонію № 18) по вул. Виконкомівській, додатки №№ 1-5 до акту інвентаризації земель МВС України від 07.07.93 р. „експлікація земель, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Виконкомівська, 33'), які свідчать про те, що земельні ділянки за адресами: м. Харків, вул. Рубанівська, 4 та вул. Виконкомівська, 33, які включалися в розрахунок земельного податку, підприємству не виділялися, йому не належать, відносно цих ділянок договорів на користування не укладалося. За таких обставин позивач вважає себе неналежним платником земельного податку з вказаних земельних ділянок.
Зважаючи самостійно на встановлені обставини, підприємство подало в листопаді 2006 р. до відповідача уточнюючі розрахунки земельного податку за 2005 р. та за 2006 р. Вказані уточнюючі розрахунки відповідачем були прийняті і на їх підставі в податковому обліку були зменшені суми податкового зобов'язання підприємства на загальну суму 56710,21 грн. Однак, в обліку залишилася сума податкових зобов'язань по земельному податку, яка рахується станом на 31.12.04 р., в сумі 72319,43 грн. Крім того, в обліку визначені податкові зобов'язання по земельному податку за грудень 2006 р. в сумі 2465,69 грн. та нарахована пеня в сумі 30033,52 грн.
В матеріалах справи містяться акти перевірок підприємства позивача за періоди з 1997 р. по 31.12.04 р., які за твердженням відповідача підтверджують те, що за вказані періоди підприємство визначало себе платником земельного податку, добровільно визначало податкові зобов'язання і погоджувалося з висновками ДПІ про наявність порушень при сплаті цього податку.
Як вбачається з наданих актів перевірок, при їх проведенні перевіряючими не досліджувалися документи, які надавали підприємству право користуватися земельними ділянками, не встановлювалося чи внесено підприємство в реєстр землекористувачів та інші обставини, які повинні досліджуватися при проведенні перевірки, як того вимагали Порядок оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами - затверджений наказом ДПА України № 266 від 01.06.98 р. та Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затверджений наказом ДПА України № 429 від 16.09.02 р.
При проведенні перевірок відповідачем не враховувалися приписи ст. 15 Закону України „Про плату за землю", яка встановлює, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а тому колегія суддів вважає, що суд правомірно не прийняв як докази правомірності визначення позивача платником податку на землю.
Оскільки Закон України „Про плату за землю" не встановлює окремий порядок реєстрації господарюючого суб'єкта платником податку за землю, то не існує і зворотній порядок виключення такого суб'єкта.
Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться відповідачем з використанням автоматизованої інформаційної системи, засобами якої забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій, в т.ч. ведення особових рахунків платників податків (п. 1.8 Інструкції „Про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затверджену наказом ДПА України № 37 від 12.05.94 р в редакції наказу № 342 від 03.09.01 р.).
Згідно п. 10.1 Інструкції в особових рахунках платника податків щомісяця підводяться підсумки та виводиться сальдо розрахунків платника з бюджетом. На підставі даних карток в автоматичному режимі формуються податкові вимоги (п. 13.1), складаються довідки про наявність у платника податків податкового боргу. Зважаючи на наведене, у платника податків є матеріально-правовий інтерес, який полягає у тому, щоб картки особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджетів.
Подальше ведення обліку (особової картки) щодо нарахування та спати земельного податку підприємством може негативно вплинути на фінансовий стан позивача у зв'язку із здійснення заходів, передбачених наведеними нормами, тому позовні вимоги про виключення позивача з переліку платників земельного податку правомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на положеннях п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та постанови КМУ № 1643 від 13.12.04 р. Оскільки вказаний Закон не передбачає оскарження самостійно визначеного податкового зобов'язання, а постановою КМУ підприємство Холодногірської виправної колонії № 18 було звільнено від сплати земельного податку у 2004 р., відповідач наполягає на відсутності у позивача права на звернення до суду з вимогою про виключення суми податкового боргу по земельному податку з облікової картки підприємства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога, заявлена у позові, стосується не оскарження самостійно визначеного податкового зобов'язання, а заявлена щодо внесення змін в облікову картку платника у зв'язку із встановленими цим платником обставин, які свідчать про те, що підприємство не було ні власником землі, ні землекористувачем в розумінні Земельного Кодексу України.
Також в п. 15.1.1 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Крім того, ст. 18 Закону України „Про плату за землю" передбачено, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Законом щодо оподаткування податком на землю встановлені строки, за межами яких органи ДПС не мають права стягувати недоїмку. Тобто ця недоїмка підпадає під поняття „безнадійного боргу", визначення якого наведене в п. 18.2 ст. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Таким чином ще і з цих підстав відповідач зобов'язаний своєчасно вносити зміни в облікову картку, яка ведеться по даному податку. Але такі зміни податковим органом не вносилися.
Положенням ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Позивач, який неправомірно визначався платником податку на землю, не повинен і надалі нести тягар зобов'язань по земельному податку. Як вірно дійшов висновку господарський суд Харківської області позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Під час розгляду справи відповідач не довів суду, що позивач порушив вимоги чинного законодавства України.
Таким чином, господарський суд Харківської області вірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, ч.1 п.1). ст. 198, ст. ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 12.02.2007 р. по справі № АС-13/10-07 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.
Адміністративну справу № АС-13/10-07 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Судді Сіверін В.І.
Фоміна В.О.