У Х В А Л А

23 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2017 року у справі за її позовом до управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (правонаступник - Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік,

встановив:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 січня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні позову.

У заяві порушується питання про скасування судових рішень з мотивів їх незаконності та необґрунтованості.

Заява подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншим мотивом перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 3 частина перша).

ОСОБА_1 своє звернення до суду подала у формі «касаційної скарги», тоді як до Верховного Суду України подається заява про перегляд судових рішень.

У зверненні не наведено підстав та обґрунтування перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС, не додано матеріалів, які вказують на існування цих підстав. Вимоги особи, яка подає заяву, наведені без урахування положень пункту 5 статті 239 КАС.

Для усунення зазначених недоліків заяви ОСОБА_1 слід надати строк для їх усунення.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від

2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2017 року - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви до 14 березня 2017 року.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців