Справа № 2-3198

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

30 вересня 2009 року                                          Замостянський районний суд м. Вінниці                 в складі : головуючого  судді Ковальської І.А.,

     при секретарі Мантак О.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Чишок О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВДТ-Україна» про розірвання договору, –

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВДТ-Україна» про розірвання договору. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.09.2008 року між ним та відповідачем був укладений договір № 12600, згідно якого він мав отримати певний товар. Позивач має намір розірвати вищевказаний договір внаслідок того, що відповідач своєчасно не повідомив його про термін отримання товару за договором та про кількість груп учасників.

Відповідно до умов договору позивач протягом 6 місяців здійснював щомісячні платежі згідно договору. Однак, роз'яснень щодо створюваної групи йому надано не було. Відповідно до п. 1 договору фірма повинна сформувати групу учасників та здійснити оплату товару для учасника за його рахунок та передати товар учаснику. Учасник в свою чергу повинен одноразово здійснити платіж, який визначається у відсотках від договору комісії, що підлягає сплаті під час підписання договору, та платіж у вигляді комісійної винагороди за доведення заходів, пов'язаних з виконанням умов договору, а також щомісячно сплачувати частину повного внеску.

З приводу розірвання договору позивач неодноразово звертався до відповідача. Однак, відповідач в добровільному порядку не бажає розірвати договір та повернути позивачу грошові кошти за договором. Тому, він і звернувся із відповідною вимогою до суду про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Позивач зазначає, що ст. 10 договору є недійсною, оскільки зміст суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Це стосується того, що він як власник грошей має право на їх отримання в будь-який час.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просила задоволити позов.

Представник відповідача ТОВ «ВТД-Україна" Чишок О.М. позов не визнав та пояснив, що підстав для розірвання договору не має.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, позивач  ОСОБА_1 та відповідач ТОВ «ВТД-Україна" 29.09.2008 року уклали між собою договір про надання послуг № 12600, відповідно до якого позивач сплатив кошти на загальну суму 5796,68 грн., що підтверджується квитанціями № 634-5 від 29.09.2008 року, № 650-4 від 20.10.2008 року, № 650-1 від 14.11.2008 року, № 650-2 від 16.12.2008 року, № 182709 від 27.01.2009 року, № 191930 від 18.02.2009 року, № 920879 від 17.03.2009 року.

Згідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.  

Відповідно п. 4.3. укладеного договору за ініціативи однієї із сторін, договір може бути розірвано в односторонньому порядку. З приводу розірвання договору позивач неодноразово звертався до відповідача, однак останній в добровільному порядку не бажає розірвати договір та повернути позивачу грошові кошти за договором.

Згідно ст. 651 ЦК Україна договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо розірвання договору та повернення коштів, сплачених ним за умовами договору, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 202-205, 214, 638-640, 651, 653 ЦК України, суд –

Вирішив:

Позов задоволити.

Розірвати договір № 12600 від 29 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ВДТ-Україна».

Стягнути з ТОВ «ВДТ-Україна» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти в розмірі 5796,68 грн. та судові витрати в розмірі 610 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 20 днів апеляційної скарги після подання заяви про апеляційне оскарження через Замостянський районний суд м. Вінниці на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий :