Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2007 р. Справа № 29/458-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Янишен В.П.
відповідача - Сімаков С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1231Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.07 р. по справі № 29/458-06
за позовом ТОВ "СЕМАГРО", м. Харків
до ТОВ "Центр правових досліджень",м. Харків
про стягнення 9666,00 грн.
встановила:
У листопаді 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 9666 грн., заподіяних невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним 28.05.2003 р. договором про надання юридичних послуг № 1-Ю, а також, витрат зі сплати держмита у розмірі 102 грн. та витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., посилаючись на те, що між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг № 1-Ю від 28.05.2003 р , відповідно до якого відповідач зобов'язався представляти інтереси позивача та захищати їх в господарському суді, інших державних органах, установах, організаціях, на підприємствах всіх форм власності. Для виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань позивач оформив на відповідача довіреність-доручення та перерахував 9666 грн. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, юридичні послуги не надав, внаслідок чого позивачу були заподіяні збитки у розмірі 9666грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2007 р. (суддя –Тихий П.В.) по справі № 29/458-06 позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача стягнуто 9666 грн. збитків, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на правомірність та обґрунтованість позовних вимог, так як відповідач ніяких робіт /послуг/ щодо стягнення заборгованості не виконував.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджуються, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Відповідач вказує, що сплачена сума в розмірі 9666 грн. не може вважатися збитками, спір по предмету стягнення суми в розмірі 9666 грн. на підставі договору про надання юридичних послуг від 28.05.2003 р., між сторонами ТОВ «Центр правових досліджень»і ТОВ «Семагро» вже був вирішений в судовому порядку, в зв’язку з чим господарський суд повинен був припинити провадження по справі. В доповненні до апеляційної скарги відповідач посилається на прострочення попередньої оплати позивачем на 37 днів, неповне надання документів необхідних для надання юридичних послуг, відсутність попередньої оплати по додатку № 2 до договору, недоведеність вини відповідача, виконання претензійної роботи.
Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань по стягненню дебіторської заборгованості в розмірі 621831 грн., відсутність доказів надання юридичних послуг та обов’язок відповідача сплатити збитки.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановила:
між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання юридичних послуг № 1-Ю від 28.05.2003 р., згідно з яким відповідач зобов'язався представляти інтереси позивача та захищати їх у господарському суді, інших державних органах, установах, організаціях на підприємствах всіх форм власності (п.1.1), виконувати для позивача згідно довіреностей -доручень всі необхідні дії для захисту інтересів позивача (п. 2.1).
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач 28.05.2003 р., згідно з умовами договору, оформив на відповідача довіреності-доручення, які є додатками до договору і його невід'ємними частинами, якими передбачено, що позивач доручив та уповноважив відповідача на умовах договору провести комплекс заходів з стягнення дебіторської заборгованості з підприємств боржників, згідно з наведеним переліком загальним розміром дебіторської заборгованості –621831 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки між сторонами здійснюються в два етапи:
1 етап - передплата в сумі згідно довіреності-доручення. Оплата здійснюється протягом п'яти банківських днів з дня підписання відповідної довіреності-доручення.
Вказана передоплата зараховується в загальну суму гонорару відповідача.
2 етап - виплата гонорару відповідачу за виконання робіт, передбачених п. 1.1.
договору встановлюється у розмірі 10% від суми стягнення згідно довіреності - доручення. Позивач перераховує гонорар на рахунок відповідача протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Підставою для підписання вказаного акту є виконання доручень, зазначених у довіреності - доручені стягнення спірної суми на користь позивача.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов’язання виконав належним чином, платіжним дорученням № 128 від 9.07.2003 р. перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 9666 грн., які передбачені довіреністю-дорученням (додаток № 1), але відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, дебіторська заборгованість не була стягнута.
Посилання відповідача на те, що ним відповідно до умов договору від 28.05.03р. за № 1-Ю проводилась робота по стягненню заборгованості з ТОВ «8 Березня»на користь ТОВ «Семагро» необґрунтоване, так як в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 4.04.2006 р. по справі № 45/523-05, ні в інших документах, наданих суду відповідачем, не зазначено, яка саме робота проводилась відповідачем по стягненню заборгованості з СТОВ "8 Березня" (її обсяг та вартість, наскільки вона передбачена умовами спірного договору чи відповідає їм).
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що в матеріалах справи знаходяться копії рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2004 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2004 р. по справі № 35/787-03, з яких слідує, що стягнення відповідачем за договором заборгованості з СТОВ "8 Березня" на користь позивача не здійснювалось, відповідач не виконав умов договору, не здійснив стягнення грошових коштів з боржника СТОВ "8 Березня" на рахунок позивача. В зв’язку з порушенням умов договору позивач повідомив відповідача про скасування довіреності - доручення та припинення договору, яке одержане відповідачем 5.11.2003 р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання вважається порушеним у випадку його повного (часткового) невиконання або неналежного виконання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, правовим наслідком порушення зобов’язання, у відповідності зі ст. 611 ЦК України, є відшкодування збитків.
Як передбачено ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, що як правомірно встановлено господарським судом відповідачем не виконано.
Посилання відповідача на відсутність вини, не надання позивачем необхідних документів не підтверджується матеріалами справи та не доведено відповідачем. Затримка позивача в перерахуванні попередньої оплати на 37 днів не вплинула на виконання зобов’язання відповідача, так як після оплати 9.07.2003 р. на протязі більш трьох місяців відповідач не виконував своїх зобов’язань по стягненню заборгованості, а його посилання на ведення претензійної роботи безпідставне, так як діючим законодавством не передбачалось обов’язкове пред’явлення претензій і відповідач мав можливість пред’явлення позовів до боржників позивача.
Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів належного виконання договірних зобов'язань щодо надання позивачеві юридичних послуг суд першої інстанції правомірно вважав вимоги позивача обґрунтованими і, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача збитків у розмірі 9666 грн.
Посилання відповідача на те, що господарський суд безпідставно не прийняв до уваги його клопотання про припинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір по предмету стягнення суми в розмірі 9 666,00грн. на підставі договору про надання юридичних послуг від 28.05.03 р. вже був вирішений у судовому порядку, необґрунтоване.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, на те що вказана норма не може бути застосована до спірних відносин виходячи з того, що рішенням господарського суду по справі № 45/523-05 вирішено господарський спір стосовно іншого предмету позову та з інших підстав - стягнення передоплати, а питання про відшкодування збитків господарським судом по справі № 45/523-05 не розглядалось і рішення з цього приводу не приймалось.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 614, 623 ЦК України, ст. ст. 101-105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2007р. по справі № 29/458-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя
Судді