Справа № 415/687/17

Провадження № 2-о/415/73/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 березня 2017 року                                                      м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                Краснокутської М.О.,

за участі секретаря                                Тимофієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа – Сєвєродонецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті особи, в обґрунтування якої зазначила наступне. 7 листопада 2016 року у м. Перевальську Луганської області померла її матір - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області було відмовлено у реєстрації факту смерті, у зв’язку з тим, що заявником для підтвердження факту смерті пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення факту смерті необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть. Просить суд встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, померлої 07 листопада 2016 року у  м. Перевальську Луганської області України, причина  смерті – хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у заяві просила розглянути справу за її відсутності.

Представник заінтересованої особи – Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області – в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з медичним свідоцтвом про смерть №230 від 08.11.2016 р. (до форми №106/у) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 07 листопада 2016 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії І-ЕД №311165, виданого 07.02.1972 року м. Перевальськ, Перевальським міськ. ЗАГС, ОСОБА_3 народилась 31.01.1972 року, про що було зроблено актовий запис № 54. Батьком записаний ОСОБА_4, матір’ю – ОСОБА_2.

Згідно з копією свідоцтва про одруження серії І-ЕД №023424, виданого 04.10.1997 року Перевальським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 172. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_5.

Згідно з відмовою Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області у проведенні державної реєстрації смерті від 30.01.2017 року, у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Суд приходить до висновку, що медичне свідоцтво про смерть, слід вважати не легітимним документом, адже воно видано органами, на тимчасово окупованій території, що створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а отже будь-які видані такими органами документи є недійсними, і такими, що не створюють правових наслідків.

Таким чином, оцінюючи зібрані досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить достатньо підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в  певний час або про оголошення її померлою.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до встановлених судом обставин, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що є достатньо підстав для встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та померла 07 листопада 2016 року у  м. Перевальську Луганської області України, причина  смерті – хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця. 

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа – Сєвєродонецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Україна, померлої 07 листопада 2016 року у  м. Перевальську Луганської області, Україна, причина  смерті – хронічна серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                        М.О. КРАСНОКУТСЬКА