ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р.Справа № 922/371/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гончарові В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків

про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ стягнення 232409,10 грн.

за участю представників:

позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1С.(дов.б/н від 22.02.2016 року);

відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2М.(дов.№276 від 19.07.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2016р. у справі № 922/371/16 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні первісного позову було відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Інюрноліс" заборгованість у розмірі 219 649,10 грн., судовий збір у розмірі 3 294,76 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Провадження за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" від 16.02.2016р. - припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 по справі №922/371/16 апеляційну скаргу позивача за первісним позовом - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 р. у справі № 922/371/16 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 по справі №922/371/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задоволено частково, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 у частині зустрічних позовних вимог скасовано, а справу направлено у цій частині на новий розгляд. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 залишено без змін.

11.11.2016 року автоматизованою системою документообігу суду для нового розгляду справи № 922/371/16 визначено суддю: Сальнікову Г.І. в порядку вимог ст. 2-1 ГПК України, про що керівником апарату суду складено та підписано відповідний Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2016 р. (т.с. VІІ а.с. 83).

Ухвалою господарського суду від 14.11.2016 р. справу 922/371/16 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.11.2016 року об 11:20 год.

24.11.2016 р. на адресу господарського суду Харківської області надійшла касаційна скарга ПАТ Акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2016 р. провадження у справі 922/371/16 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги та повернення матеріалів справи №922/371/16 до господарського суду Харківської області.

06.01.2017 р. матеріали справи №922/371/16 повернулись до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 р. провадження у справі № 922/371/16 поновлено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.01.2017 р. о 10:15год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2017 р. о 12:15 год.

06.02.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2017 р. об 11:00год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.02.2017 р. о 12:45год.

20.02.2017 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення щодо розрахунку суми заборгованості (вх. № 5607), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

20.02.2017 року на офіційну електронну адресу господарського суду Харківської області (inbox@hr.arbitr.gov.ua.) від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення (вх. № 425), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач за зустрічним позовом в судове засідання 20.02.2017 р. з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, зокрема, про те, що угоди про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт в спірний період були діючими, оскільки відсутні правові підстави вважати їх припиненими, тому позивач за зустрічним позовом зобов'язаний виконувати умови угод, на підставі чого, юристи фірми були вимушені продовжувати виконувати свої обов'язки; оскільки банком була порушена процедура відкликання довіреностей згідно ч.1-3 ст.249 ЦК України, персонально не повідомлений кожний представник, тому довіреності вважаються не відкликаними, у зв'язку з чим просить задовольнити зустрічний позов.

Відповідач за зустрічним позовом в судове засідання 20.02.2017 р. з'явився, проти зустрічних позовних вимог заперечив повністю. В обґрунтування своїх заперечень, зокрема, зазначає про те, що спірні акти приймання-передачі від ПРАТ "Інюрполіс" Банк фактично отримав 27.01.2016 р., тоді, як листом за вих. № 117/1036/2016 від 03.02.2016 р. Банк направив мотивовану відмову від підписання актів виконаних робіт, а тому послуги не вважаються прийнятими та не підлягають оплаті. При цьому, відповідач зауважує, що Банк в своєму листі про відмову від підписання актів обґрунтував свою відмову належним чином - банк неодноразово повідомляв ПрАТ "Інюрполіс" про скасування довіреностей на представництво інтересів АБ "Укргазбанк" з листопада 2015 року та про припинення правовідносин за Генеральними угодами, а тому були відсутні підстави для останнього підписувати акти.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.02.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги ПрАТ “Інюрполіс” за зустрічним позовом, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд виходить з наступного.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 р. касаційну скаргу ПАТ акціонерного банку "Укргазбанк" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 у частині зустрічних позовних вимог скасовано, а справу скеровано у цій частині для нового розгляду. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 залишено без змін.

В даній постанові зазначено про те, що Дійшовши висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення 219 649,10грн. заборгованості за надані юридичні послуги, попередні судові інстанції усупереч положенням ст.43 ГПК України не надали належної правової оцінки листам ПАТ АБ "Укргазбанк" із мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму з підстав скасування довіреностей, виданих банком на працівників ПАТ "Інюрполіс". Докази, які свідчать про обізнаність ПАТ "Інюрполіс" про скасування довіреностей та припинення взаємовідносин сторін судами обох інстанцій не досліджено.

У вказаній постанові ВГСУ також надано вказівки, що Під час нового розгляду господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 24.10.2016 року по справі № 922/371/16, суд, вважає за необхідне зазначити наступне:

09 листопада 2010 року між АБ “Укргазбанк” та ПрАТ “Інюрполіс” було укладено генеральну угоду про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 10.11.02 (генеральна угода № 1)

Також, 09 лютого 2011 року між АБ “Укргазбанк” та ПрАТ “Інюрполіс” було укладено: додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 10.11.02 від 09 листопада 2010 року; додаткову угоду № 3 до генеральної угоди № 10.11.02 від 09 листопада 2010 року; додаткову угоду № 8 до генеральної угоди № 10.11.02 від 09 листопада 2010 року.

26 квітня 2011 року між АБ “Укргазбанк” та ПрАТ “Інюрполіс” було укладено: додаткову угоду № 9 до генеральної угоди № 10.11.02 від 09 листопада 2010 року; додаткову угоду № 11 до генеральної угоди № 10.11.02 від 09 листопада 2010 року.

13 березня 2015 року між АБ “Укргазбанк” та ПрАТ “Інюрполіс” було укладено генеральну угоду про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт № 15.02.14 (далі - генеральна угода № 2), а також додаткову угоду № 2 до генеральної угоди № 2 (далі — додаткова угода № 2).

Кожна додаткова угода передбачала окремий предмет — роботи щодо стягнення заборгованості з конкретних позичальників АБ “Укргазбанк” та звернення стягнення на предмети іпотеки.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договірні відносини, що склалися між сторонами є договором про надання послуг та на нього розповсюджуються норми Цивільного кодексу України, передбачені главою 63 цього кодексу.

Відповідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Так, в обґрунтування вимог за зустрічним позовом позивач посилається на те, що у період з 21 жовтня 2015 року по 04 січня 2016 року останнім виконані роботи та надані послуги на загальну суму 232409,10 грн., однак відповідач (АБ “Укргазбанк”) безпідставно не підписав надані йому акти здачі-приймання виконаних робіт.

Так, за актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 04.01.2016 року ПрАТ “Інюрполіс” у період з 21.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичні роботи та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 9 на суму 9 955,00 грн.

За актом здачі-приймання виконаних робіт № 2 від 04.01.2016 року ПрАТ “Інюрполіс” у період з 21.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичних робіт та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 2 на суму 23 045,00 грн.

За актом здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 04 січня 2016 року ПрАТ “Інюрполіс” у період з 21.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичних робіт та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 1 на суму 47 093,20 грн.

За актом здачі-приймання виконаних робіт № 4 від 04.01.2016 р. ПрАТ “Інюрполіс” у період з 21.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичних робіт та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 11 на суму 105 332,70 грн.

За актом здачі-приймання виконаних робіт № 5 від 04.01.2016 р. ПрАТ “Інюрполіс” у період з 21.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичних робіт та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 8 на суму 7 315 грн.

За актом здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 04.01.2016 р. ПрАТ “Інюрполіс” у період з 02.10.2015 р. по 04.01.2016 р. виконано юридичних робіт та надано юридичних послуг за додатковою угодою № 3 на суму 39 668,20 грн.

Так, 11.01.2016 року ПраАТ “Інюрполіс” направлено на адресу АБ “Укргазбанк” лист від 04.01.2016 р. за вих. № 03-01, з проханням до останнього підписати зазначені вище акти здачі-приймання виконаних робіт та оплатити їх відповідно до наданих рахунків. Вказаний лист отриманий Банком 27.01.2016 р., про що свідчить копія зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно п.3.7 Додаткових угод до Генеральної угоди №1 та п.3.6. Додаткової угоди до Генеральної угоди №2 зазначено, що надання юридичних послуг повинно бути оформлено відповідним Актом здачі-приймання. При цьому, Банк має протягом 5 банківських днів підписати акти або направити ПАТ "Інюрполіс" мотивовану відмову від підписання відповідного Акту.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами під час нового розгляду даної справи, ОСОБА_3 від 03.02.2016 р. за вих. № 117/1036/2016 АБ “Укргазбанк” повідомило ПрАТ “Інюрполіс” про відмову від підписання вищезазначених актів здачі-приймання виконаних робіт, зазначивши, що довіреності, раніше видані Банком на працівників ПрАТ “Інюрполіс” були скасовані, а генеральна угода № 1 та генеральна угода № 2 припинили свою дію.

Відмова від підписання актів виконаних робіт була мотивована тим, що Банк неодноразово письмово повідомляв ПАТ «Інюрполіс» про скасування довіреностей на представництво інтересів АБ «Укргазбанк» з листопада 2015 року та про припинення правовідносин за Генеральними угодами.

Так, зокрема, 03.11.2015 (лист №117/9437/2015) та 03.12.2015 (лист 117/10393/2015) Банк письмово повідомляв про відмову від отримання юридичних послуг та про відкликання довіреностей, які до цього часу Банку не повернуті.

03.12.2015 року Банк листом за вих. №1172/10381/2015 додатково направив повідомлення всім юристам ПАТ «Інюрполіс» про припинення дії їх довіреностей.

Вищевказані докази свідчать про обізнаність ПАТ "Інюрполіс" про скасування довіреностей.

З наявних матеріалів справи також вбачається, що Банк оприлюднив оголошення про скасування вищевказаних довіреностей в газеті «Урядовий кур’єр».

Надавши в порядку ст.43 ГПК України оцінку наявним у справі доказам, суд розцінює лист ПАТ АБ "Укргазбанк" від 03.02.2016 р. за вих. № 117/1036/2016 мотивованою відмовою від підписання актів здачі-приймання робіт на оспорювану суму, з огляду на скасування довіреностей, виданих банком на працівників ПАТ "Інюрполіс".

За умовами Генеральних угод (п.2.2.4) Банк зобов'язаний був надати працівникам ПАТ «Інюрполіс» довіреності для представництва інтересів АБ «Укргазбанк», а ПАТ «Інюрполіс» зобов’язалось своєчасно вчиняти необхідні дії на високому професійному рівні з урахуванням вимог чинного законодавства України (п.2.1.).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Ч. 1 ст. 246 ЦК України передбачає, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 248 ЦК України з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.

У відповідності до ч. 2 ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Суд вважає за необхідне вдруге звернути увагу на те, що 03.12.2015 року Банк листом за вих. №1172/10381/2015 додатково направив повідомлення всім юристам ПАТ «Інюрполіс» про припинення дії їх довіреностей.

Таким чином, враховуючи наявні докази направлення 03.12.2015 р. повідомлення всім юристам ПАТ «Інюрполіс» (ОСОБА_3 завих. №1172/10381/2015), тому доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності доказів персонального вручення повідомлення кожному представнику ПАТ «Інюрполіс» суд відхиляє, як такі, що ґрунтуються на довільному тлумаченні ч.1-3 ст. 249 ЦК України

Згідно з п.2 ч.1ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Оскільки правовідносини сторін за Генеральними угодами було припинено та скасовані всі довіреності, наведене свідчить, що з листопада 2015 року ПАТ "Інюрполіс" не мало правових підстав вчиняти юридичні дії та представляти інтереси Банку в судових органах, а тому послуги фактично не могли бути надані на правових підставах.

Також, досліджуючи умови Генеральних угод та акти здачі-приймання виконаних робіт, господарський суд звертає увагу на те, що за умовами вказаних Генеральних угод ПрАТ «Інюрполіс» (виконавець) зобов’язалось надавати АБ «Укргазбанк» (замовник) юридичні послуги щодо стягнення заборгованості з контрагентів-боржників (ТОВ «Плесецький гранітний кар'єр», ТОВ «Фінансова лізингова компанія», ТОВ «Нова енергія світу», ТОВ «Нафтогаз-Інвест» тощо).

В той же час, ПАТ «Інюрполіс» зазначає в акті зовсім інші послуги, на які банк їх не уповноважував, в договорах вони не обумовлені, так, зокрема, предметом Генеральних угод було визначено - стягнення заборгованості з боржників. Банк не уповноважував працівників ПАТ «Інюрполіс» ініціювати кримінальні провадження та притягувати винних осіб до кримінальної відповідальності, звертатись зі скаргами на нотаріусів тощо. Одночасно, частина зазначених у актах здачі-приймання робіт не знайшла свого документального підтвердження. Зокрема, до матеріалів справи не надано доказів участі працівників ПрАТ “Інюрполіс” у судових засіданнях 09 грудня 2015 року по справі № 643/19240/13-ц за позовом АБ “Укргазбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та 21 грудня 2015 року по справі № 643/19763/13-ц за позовом АБ “Укргазбанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Також, як вбачається із листа ПрАТ “Інюрполіс” від 24.11.2015 р. № 14-11 та наданої до справи копії постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2015 р. по справі № 32/759-17/282 працівники ПрАТ “Інюрполіс” не брали участь у судових засідання по справі № 32/759-17/282, що мали місце 23.11.2015 р. та 07.12.2015 р.

У відповідності до п. 6.2 генеральної угоди № 1, угода може бути достроково розірвана за згодою сторін або за рішенням господарського суду у встановлених законом випадках.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тому наявний лист за вих. №117/9437/2015 від 03.11.2015 р. та лист за вих. 117/10393/2015 від 03.12.2015 р., в яких Банк письмово повідомляв ПрАТ “Інюрполіс” про відмову від отримання юридичних послуг та про відкликання довіреностей, свідчить про припинення взаємовідносин сторін.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені положення норм ст.ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

При розподілі господарських витрат, суд керується приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, витрати зі сплати судового збору за майновий характер спору в даному разі покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_5