Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

22 лютого 2017р.                                Справа № 927/471/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», вул. Федорова, 32 А, м. Київ, 03038

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

           (АДРЕСА_2)

До відповідача: ОСОБА_2 частини А1815, вул.Танкістів, смт.Гончарівське,

Чернігівський район, 15558

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, пров.Корольова,5, м. Чернігів

           (поштова адреса: вул.Толстого, 138-а, кім.7, м. Чернігів)

про відшкодування шкоди 114641грн.58коп.

                                                   Головуючий суддя Книш Н.Ю.

Судді Белов С.В., Мурашко І.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: ОСОБА_4 представник довіреність №319 від 07.02.2017

Від третьої особи на стороні позивача: не з’явився

Від третьої особи на стороні відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 114641,58грн. на підставі ст.ст.993, 1172, 1191 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 03.03.2015 відбулася ДТП за участю транспортного засобу «Honda» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volvo» державний номерний знак 4429бб, що належить В/Ч А1815, під керуванням ОСОБА_3 На момент ДТП транспортний засіб «Honda» був застрахований у ПрАТ «СК «УСГ» відповідно до договору добровільного страхування №28-5000-14-00389 від 24.11.2014. На підставі страхового акту №ДККА-43146 від 31.03.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування, додаткового страхового акту №ДККА-43146/1 від 10.07.2015 ПрАТ «СК «УСГ» виплатило на рахунок, визначений страхувальником, суму страхового відшкодування, першу частину платежу в розмірі 19126,28грн., яку було зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу, другу частину страхового відшкодування в розмірі 89783,22грн. згідно платіжного доручення №6488 від 31.03.2015, третю частину в розмірі 5732,08грн. згідно платіжного доручення №13286 від 10.07.2015, а всього 114641,58грн. Постановою Дарницького районного суду м. Києва №753/4960/15-п від 27.03.2015 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до ДТП визнано ОСОБА_3, який на момент скоєння ДТП перебував на військовій службі та керував транспортним засобом, що належить В/Ч А1815.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2016 справу №927/471/16 передано на розгляд судді Книш Н.Ю.

Ухвалою від 18.05.2016 суд відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3.

14.06.2016 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

          У клопотанні №ДККА-43146 від 13.06.2016 про долучення документів до матеріалів справи, позивач, посилається на меморіальний ордер №@2РL535151 від 24.11.2014, що підтверджує сплату ОСОБА_1 страхової премії у розмірі 4641,00грн., як першої частини страхового платежу. Окрім того, позивач повідомляє про укладення між страхувальником та позивачем додаткового договору №1 від 24.02.2015, яким було змінено термін сплати 2-ї частини платежу з 24.02.2015 на 11.03.2015 та встановлено додаткову страхову премію за відстрочення сплати чергової частини страхової премії. 02.03.2015 між позивачем та страхувальником було укладено додатковий договір №2, яким було збільшено розмір страхової суми за договором страхування та визначено загальну страхову премію 33380,43грн. Позивач зазначає, що відповідно до вказаного додаткового договору чергові платежі мали сплачуватися наступним чином: 1- частина у розмірі 9563,15грн. в строк по 02.03.2015 включно за період страхування з 03.03.2015 по 24.05.2015, 2 - частина у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.05.2015 включно за період страхування з 25.05.2015 по 24.08.2015, 3 - частина у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.08.2015 включно за період страхування з 25.08.2015 по 24.11.2015. Позивач вказує, що страхувальником було здійснено платіж на загальну суму 9563,15грн., що підтверджується квитанціями №02032015171944 та №02032015172917 від 02.03.2016. Також позивач зазначив, що на момент ДТП ОСОБА_1 не здійснив сплату за платежами у розмірі 9563,14грн.*2=19126,30грн., що дана сума була виплачена в рахунок несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується страховим актом №ДККА-43146 від 31.03.2015.

          Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2016 усно заперечував проти позову, зазначивши, що не погоджується з сумою 19126,28грн., яка виставляється позивачем, оскільки відповідно до норм Цивільного кодексу України підлягає відшкодуванню тільки дійсна шкода, яка була заподіяна. Крім того, представник відповідача не погоджується із сумою 114641,58грн., яка заявлена до стягнення з відповідача та яка нарахована ТОВ «Дункан Моторс» за проведені роботи по ремонту автомобіля, оскільки її не підтверджено відповідними доказами. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що автомобіль 44-29 Б5, який був учасником ДТП, не був застрахованим і страховий поліс відсутній, у зв'язку з відсутністю коштів кошторисного призначення на дані цілі.

Третя особа на стороні відповідача гр. ОСОБА_3 в судовому засіданні 14.06.2016 заперечував проти позову вказавши, що не погоджується із сумою, яка визначена ТОВ «Дункан Моторс» за проведені роботи по ремонту автомобіля.

У запереченнях проти позову від 28.06.2016 відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним та необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем було відшкодовано страхувальнику (перераховано на СТО ТОВ «Дункан Моторс» за ремонт автомобіля) відповідно до платіжних доручень сума 95515,30грн., у зв’язку з чим сума виплаченого відшкодування на яку має право регресу позивач складає 95515,30грн. В довідці №58880963 про дорожньо-транспортну пригоду, що видана ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС в м. Києві, вказано: «зовнішнім оглядом встановлено, що автомобіль Honda Civic н.з. АЕ4088НО отримав такі механічні пошкодження: Задня центральна частина», а автомобіль Volvo FN 12н.з. 4429 Б5 «отримав такі механічні пошкодження: Передня центральна частина.» Таким чином, на думку відповідача, визиває сумнів акт огляду пошкодженого транспортного засобу без номеру від 4 березня, в якому вказано що розбито заднє вітрове скло. Відповідач посилається на те, що позивачем, в супереч п.10.8 Частини 2 договору №28-5000-14-00389 від 24.11.2014р. не надана копія письмової згоди на початок робіт щодо вказаної СТО. Також не надано калькуляції виконаних робіт та акту виконаних робіт, що не дає оцінити які роботи виконувалися як відновлювально-ремонтні, а які проводилися для обслуговування автомобіля (наприклад - заміна масла). Відповідач стверджує, що при розрахунку суми страхового відшкодування від 31.03.2015 позивач, всупереч п. 12.2 частини 2 договору №28-5000-14-00389 від 24.11.2014р., не враховує знос транспортного засобу на день страхового випадку, начебто це автомобіль з салону, хоча в договорі страхування вказано, що автомобіль 2008 року випуску і на день ДТП йому було 7 років. Також не врахований коефіцієнт пропорційності зобов'язань страховика, що значно зменшило суму страхового відшкодування. Відповідачу не зрозуміло кому були виплачені в рахунок несплаченої частини страхового платежу кошти в розмірі 19126,28грн., так як згідно з формулою розрахунку страхового відшкодування сума всіх несплачених частин страхової премії віднімається, а не додається.

Третя особа на стороні відповідача гр.ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.06.2016 заявив усне клопотання про проведення незалежної експертизи чи оцінки майна для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля, зазначивши, що відповідне письмове клопотання буде подано в наступному судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 29.06.2016 заперечував проти клопотання третьої особи на стороні відповідача, зазначивши, що клопотання належним чином не викладено і не зрозуміло, яку саме експертизу чи оцінку майна хоче провести третя особа, що право регресу виникає на ту суму, що вже була виплачена страховою компанією.

Від третьої особи на стороні відповідача надійшло клопотання від 29.06.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Згідно ухвали суду від 07.07.2016 за клопотанням представника відповідача суд, керуючись ст.69 ГПК України продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

У клопотанні №ДККА-43146 від 12.07.2016 про долучення документів позивач навів пояснення з приводу зарахування суми 19126,28грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу, посилаючись на п.6.25.2 та п.10.4.14 Правил страхування ПрАТ «СК «Українська страхова група», та зазначив, що сума у розмірі 19126,28грн. була утримана позивачем, про що вказано в страховому акті №ДККА-43146 від 31.03.2015, що відбувся взаємозалік коштів між страховиком та страхувальником. Дану суму було сплачено страхувальником безпосередньо на користь ТОВ «Дункан Моторс», підтвердженням чого є акт виконаних робіт від 29.05.2015, в результаті підписання якого відремонтований після ДТП транспортний засіб Honda, держ.номер АЕ4088НО був переданий страхувальнику. Окрім того, позивачем наведено пояснення з приводу надання меморіального ордеру на суму 4641,00грн. як доказ сплати страхувальником суми страхового платежу та додані фотознімки пошкодженого транспортного засобу Ноnda, державний номерний знак НОМЕР_1, на електронному носії (СD-диск), який залучений до матеріалів справи, а саме: CD-диск (фірма виробник: Artex, тип носія: CD-R, технічні особливості: 700MB/80MB 52x) з назвою « 12 июль 2016», на якому містяться 110 фотографій загальним об'ємом 330353Кіб за №323541-1 по №323541-69 та за №328388-1 по №328388-41 (а.с.193 т.2).

У судовому засіданні 07.07.2016 та 13.07.2016 представником відповідача надано усні пояснення по справі та наголошено, що відповідач заперечує стосовно визначеного позивачем розміру страхового відшкодування з огляду на не відповідність завданих пошкоджень автомобілю «Honda» та проведених на ТОВ «Дункан Моторс» робіт, на відсутність доказів відшкодування страховою компанією 19126,00грн., на відсутність рахунку, калькуляції яку повинен був скласти комісар при оцінці. Також зазначено, що немає доказів щодо вступу у законну силу договору і сплати страхових внесків, не має підтвердження оцінки автомобіля, його вартості, стану автомобіля під час укладання договору. Одночасно наголошено на невідповідність зроблених ремонтних робіт по ремонту автомобіля з актами огляду автомобіля, а саме: в акті не зазначено про пошкодження значка «Honda» та напису «Civic», не зазначено про пошкодження заднього скла, а в ТОВ «Дункан Моторс» було зроблено роботи по заміні цих деталей та було замінену підлогу в багажнику. Також відповідач зазначив про безпідставність заміни гайки кріплення задньої двері.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2016 в усних поясненнях зазначив, що довідки ДАІ, на які посилається відповідач, є попередніми документами, в довідці є примітка, що вона не є підставою для визначення суми заподіяного матеріального збитку. У акті огляду ПрАТ «СК «УСГ» було вказано про пошкодження кришки, боковин, розбите скло та інше, ПрАТ «СК «УСГ» не було здійснено оцінку вартості транспортного засобу, оскільки це не передбачено законодавством і тому було здійснено виплату за ремонтною калькуляцією, та представник вважає, що до матеріалів справи було додано всі документи для вирішення спору і задоволення позовних вимог.

21.07.2016 представником відповідача електронною поштою надісланий перелік питань для автотоварознавчої експертизи.

Судом здійснено огляд 110 фотографій за №323541-1 по №323541-69 та за №328388-1 по №328388-41, які знаходяться на CD-диску (фірма виробник: Artex, тип носія: CD-R, технічні особливості: 700MB/80MB 52x) з назвою « 12 июль 2016», який подано позивачем до матеріалів справи, про що складено протокол огляду речового доказу у судовому засіданні від 21.07.2016. Під час огляду фотографій представником відповідача були надані усні пояснення та зауваження.

Суд не задовольнив усне клопотання третьої особи на стороні відповідача гр.ОСОБА_3 про проведення незалежної експертизи чи оцінки майна для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля, з огляду на те, що заявником не визначено вид експертизи, перелік питань, що потребують роз’яснення експертом, установу, в якій буде проводитися експертиза.

Суд встановив, що між сторонами виникли розбіжності щодо визначення розміру суми страхового відшкодування, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача, у зв’язку із заподіянням матеріальних збитків власнику легкового автомобіля НОМЕР_2, номер шасі NLAFD76708W060892, 2008 року випуску, ОСОБА_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 03.03.2015 у м. Києві та вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.07.2016р. у справі №927/471/16 зупинено провадження по даній справі на час проведення судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

          Справа №927/471/16 була направлена до Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз супровідним листом №927/471/16/1126/16 від 25.07.2016.

28.09.2016р. від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №2754/2755/16-24 від 26.09.2016р. з клопотанням експерта про узгодження питань та надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Від позивача до суду надійшло заперечення на клопотання експерта №ДККА-43146 від 11.10.2016, в якому він зазначив, що Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачає можливість експерта у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу щодо уточнення поставлених експертові питань, проте не пропонувати власну їх редакцію, остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі, що оскільки ухвалою суду призначено проведення автотоварознавчої експертизи у судового експерта відсутні повноваження вимагати надання зведеного аналітичного та синтетичного обліку по взаємовідносинах між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_1 для проведення такої експертизи. Окрім того, позивач пояснив, що сума 19126,28грн. була зарахована страхувальнику, на вимогу виконання умов договору, що був діючим на момент ДТП, про що зазначається в страховому акті ДККА-43146 від 31.03.2015, дане зарахування здійснювалося в межах сплачених сум страхового відшкодування страхувальником на момент виникнення ДТП. З приводу надання пояснень та розрахунків, позивач пояснює, що представником позивача до матеріалів справи було долучено всі наявні розрахунки відновлювальних ремонтних робіт, зокрема такими документами є: копія страхового акту №ДККА-43146 від 31.03.2015, та розрахунок до нього, копія страхового акту №ДККА-43146/1 від 10.07.2015 та розрахунок до нього, копія рахунку ТОВ «Дункан Моторс» №5КР0000143/0074 від 11.03.2015 та копія ремонтної калькуляції від 11.03.2015.

Ухвалою від 20.10.2016 суд поновив провадження у справі №927/471/16 для розгляду клопотання експерта.

Оскільки, ухвалою суду від 21.07.2016 у справі №927/471/16 на вирішення судової експертизи вже були поставлені питання під літерою «А» та питання під літерою «Б» пункту 3, виходячи із змісту, вирішення яких фактично віднесено до компетенції економічної експертизи, однак про це не було вказано у відповідній ухвалі, суд в ухвалі від 20.10.2016 зазначив, про необхідність проведення у даній справі судової експертизи як автотоварознавчої так і економічної, враховуючи види експертизи, та відклав розгляд справи, зобов'язавши сторін надати документи, вказані судовим експертом у клопотанні, які необхідні для дачі висновку за результатами проведення судової експертизи.

Ухвалою від 27.10.2016 суд частково задовольнив клопотання експерта, призначив судову автотоварознавчу, економічну експертизи, на вирішення судових експертиз поставив питання та провадження у справі зупинив.

Супровідним листом №927/471/16/1635/16 від 31.10.2016 матеріали справи №927/471/16 були направлені Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

Від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 23.12.2016 супровідним листом №2754/2755/16-24 від 22.12.2016 надійшов висновок експертів за результатами проведення автотоварознавчої та економічної експертизи №2754/2755/16-24 від 22.12.2016.

За заявою судді Книш Н.Ю. та відповідно до розпорядження керівника апарату №02-01/1/17 від 12.01.2017р. щодо призначення колегіального розгляду справи №927/471/164, протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.01.2017 було здійснено формування колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя Книш Н.Ю., судді Белов С.В. та Мурашко І.Г.

Ухвалою від 16.01.2017 суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд на 31.01.2017 о 10:00.

Ухвала про поновлення провадження у справі отримана позивачем згідно поштового повідомлення №1400604047198, відповідачем згідно поштового повідомлення №1400604047503, третьою особою на стороні відповідача (за адресою: м. Чернігів, вул. Толстого, 138а, кім.7) згідно поштового повідомлення №1400604047180. Копії ухвали про поновлення провадження у справі, направлені на адреси третьої особи на стороні позивача АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 повернулися до суду з відміткою відділу поштового зв’язку - за закінченням терміну зберігання.

Від позивача надійшло клопотання №ДККА-43146 від 18.01.2017 про долучення документів до матеріалів справи, у тому числі письмового пояснення від 18.01.2017 щодо позовних вимог з урахуванням висновку експертів за результатами проведення судової автотоварознавчої та економічної експертизи №2754/2755/16-24 від 22.12.2016. Вказане клопотання задоволено судом, документи та письмове пояснення долучені до матеріалів справи.

У письмовому поясненні №ДККА-43146 від 18.01.2017 позивач, посилаючись на ст.ст.979, 990, 993 ЦК України, стверджує, що до нього перейшло право вимоги до особи відповідальної за збитки – відповідача, на суму виплачену страхувальнику. Зважаючи на те, що сума визначена експертним висновком відрізняється на 3115,68грн. від суми страхового відшкодування виплаченої позивачем страхувальнику за договором №28-5000-14-00389 від 24.11.2014 (114641,58-111525,90), позивач звертає увагу суду на те, що різниця у встановлених сумах пояснюється часовим проміжком здійснення відновлювального ремонту, а також тим, що експерт не міг об’єктивно бути присутнім при первісному визначенні вартості відновлювального ремонту. Також позивач посилається на те, що врахування лише висновку експерта є порушенням приписів процесуального законодавства.

23.01.2017 від позивача на електронну адресу суду та засобами поштового зв’язку надійшло клопотання №ДККА-43146 від 18.01.2017 про проведення судового засідання по розгляду справи №927/471/16, яке відбудеться 31.01.2017 в режимі відеоконференції. Позивач визначив Господарський суд м. Києва відповідальним за проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 24.01.2017 суд відмовив у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про забезпечення проведення судового засідання 31.01.2017 в режимі відеоконференції у зв’язку з технічною неможливістю Господарського суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №927/471/16 в режимі відеоконференції.

27.01.2017 від позивача на електронну адресу суду та 30.01.2017 засобами поштового зв’язку надійшло клопотання від 26.01.2017 про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання по розгляду справи №927/471/16 в режимі відеоконференції. Позивач визначив Господарський суд м. Києва відповідальним за проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2017 подав відзив по справі №231 від 30.01.2017, в якому не згоден з положеннями, на які посилається позивач, вважає позов безпідставним, оскільки позивачем не було враховано витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Окрім того, відповідач посилається на те, що йому невідомо, яку суму виплатив позивач страхувальнику, оскільки сума страхового відшкодування в розмірі 114641,58грн., заявлена позивачем в позовній заяві документально не була підтверджена, що визначено висновком експертів за результатами проведення автотоварознавчої та економічної експертизи №2754/2755/16-24 від 22.12.2016. У відзиві відповідач просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 31.01.2017 суд задовольнив клопотання ПрАТ «СК «Українська страхова група» про проведення наступного судового засідання у справі №927/471/16 в режимі відеоконференції та відклав розгляд справи на 08.02.2017 о 11год.00хв

Від позивача на електронну адресу суду та засобами поштового зв’язку надійшло клопотання №ДККА-43146 від 02.02.2017 про долучення документів, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 31.01.2017, направлена на адреси третьої особи на стороні позивача: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 станом на 08.02.2017 не вручені адресату під час доставки, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта».

Ухвала про відкладення розгляду справи від 31.01.2017, направлена на адреси третьої особи на стороні відповідача: пров.Корольова,5, м. Чернігів та вул.Толстого, 138-а, кім.7, м. Чернігів станом на 08.02.2017 не вручені адресату під час доставки, що підтверджується витягом з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта».

В судовому засіданні 08.02.2017, яке проводилося в режимі відеоконференції суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві та просив відмовити у його задоволенні. Окрім того, представник відповідача усно зазначив, що військова частина А1815 у даній справі є неналежним відповідачем, а за належного відповідача вважає гр.ОСОБА_3, який був за кермом під час скоєння ДТП.

Ухвалою від 08.02.2017 у справі № 927/471/16 суд визначив проведення судового засідання 22.02.2017 09:00 в режимі відеоконференції та доручив забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду м. Києва.

Від позивача на електронну адресу суду та засобом поштового зв’язку надійшли письмові пояснення №ДККА-43146 від 10.02.2017 з приводу зарахування суми 19126,28грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу та з приводу зносу складових транспортного засобу. Так, позивач вказав, що сума у розмірі 19126,28грн. була утримана позивачем, з 2-го та 3-го платежів, які мали бути здійснені страхувальником (по 9563,14грн. кожен) відповідно до Додаткового договору №2 від 02.03.2015 до договору добровільного страхування №28-5000-14-00389 від 24.11.2014, про що зазначено в страховому акті ДККА-43146 від 31.03.2015, відбувся взаємозалік коштів між страховиком та страхувальником, підтвердженням сплати 1 частини страхової премії є чек №02032015171944 від 02.03.2015 та чек 02032015172917 від 02.03.2015 на загальну суму 9563,15. Оскільки ДТП сталась 03.03.2015, тобто до моменту настання строку сплати 2 та 3 частини страхової премії, страхувальником була внесена тільки перша частина страхової премії на момент настання страхового випадку. Позивач зазначає, що в цьому випадку ним була застосована процедура утримання, передбачена Правилами добровільного страхування. Відповідно до п.13.18 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного), дійсних на момент ДТП (в редакції від 2005 року), при будь-яких виплатах страхового відшкодування за договором страхування, якими передбачено внесення страхових платежів частинами, страховик вираховує із розміру суми страхового відшкодування суму несплачених частин страхового платежу, якщо інше не передбачено договором, тобто позивач утримав суму 19126,28грн. (дві частини несплачених страхових платежів), зарахувавши цю суму в рахунок страхових платежів, які страхувальник мав сплатити. Дану суму, спрямовану на відновлення пошкодженого транспортного засобу, було сплачено страхувальником безпосередньо на користь ТОВ «Дункан Моторс», підтвердженням чого є акт виконаних робіт від 29.05.2015, в результаті підписання якого, відремонтований після пошкодження у ДТП транспортний засіб був переданий страхувальнику. Щодо зносу складових транспортного засобу позивач зазначив, що у п.7.40 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вказано, що якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, тобто, в даному випадку не потрібно здійснювати розрахунок фізичного зносу складових транспортного засобу, які були замінені під час ремонту, незалежно від того чи перевищує строк експлуатації цього транспортного засобу 7 років чи ні. Листом ВСУ від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» передбачено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Позивач стверджує, що розмір фактичної (реальної) суми завданої шкоди був встановлений шляхом підрахунку вартості здійснення ремонту на станції технічного обслуговування ТОВ «Дункан Моторс» і підтверджений Актом виконаних робіт №5 КР0000143/0074 від 11.03.2015 та актом виконаних робіт №5КР0000143/02064 від 29.05.2015.

Від позивача надійшло клопотання №ДККА-43146 від 10.02.2017 про розгляд справи за відсутності представника у зв’язку з неможливістю явки останнього в судове засідання.

Сторони та Господарський суд м. Києва були належним чином повідомлені про час та місце проведення 22.02.2017 судового засідання у справі № 927/471/16 в режимі відеоконференції, що підтверджується матеріалами справи.

До початку судового засідання секретарем здійснено усі необхідні дії для забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В проміжок часу з 09:00 год. до 09:10 год. 22.02.2017 секретарем судового засідання були вчинені дії щодо забезпечення належного проведення судового засідання у справі №927/471/16 в режимі відеоконференції з Господарським судом м. Києва.

У вказаний вище час у вікні на екрані монітора системи відеоконференцзв’язку (у справі №927/471/16) ліворуч від імені користувача - Господарський суд м. Києва, світився індикатор червоного кольору, що вказував на поточний стан користувача, який, згідно «Методичної вказівки з використання Системи відеоконференцзв’язку для залу судових засідань з програмною складовою - програмний комплекс TrueConf (відкрита ліцензія)», означає що «користувач перебуває в off-line і не може відповісти на ваш дзвінок» .

У зв'язку з тим, що суд не зміг встановити відеоконференцзв'язок з Господарським судом м. Києва, Господарський суд Чернігівської області проводив судове засідання 22.02.2017 у загальному порядку.

Представником відповідача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами. Судом клопотання задоволено, залучено до матеріалів справи.

Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися.

Ухвали про відкладення розгляду справи від 08.02.2017, направлені на адреси позивача, третьої особи на стороні позивача та третьої особи на стороні відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Під час судового засідання 22.02.2017 о 09:18 від представника Господарського суду м.Києва у чаті системи відеоконференцзв'язку надійшло повідомлення, в якому вказано про неможливість проведення відеоконференції, посилаючись на відсутність бронювання Господарським судом Чернігівської області залу судових засідань для проведення відеоконференції у системі «Бронювання відеоконференцзв'язку» на 22.02.2017 о 09:00. Проте канцелярією Господарського суду Чернігівської області в підтвердження бронювання на вказану дату надано докази створення такого бронювання, а саме: Витяги із онлайн системи бронювання майданчиків відеоконференції, де зазначений час та дата бронювання 08.02.2017 о 10:56 та дата призначення 22.02.2017 о 09:00 судового засідання у режимі відеоконференції. Окрім того, у чаті системи відеоконференцзв'язку представником Господарського суду м. Києва повідомлено, що представник позивача у справі 927/471/16 у судове засідання призначене о 09:00 не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи без участі представника позивача. Суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, оскільки це є правом сторони.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про залучення документу до матеріалів справи, яке задоволено судом, документ долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що дорожній лист №562 від 02.03.2015 був виписаний на двох водіїв: ОСОБА_3 та Капраш, що Капраш на час ДТП вже перебував в зоні АТО, а водій ОСОБА_3 був за кермом автомобіля VOLVO 4429Б5 та направлявся в зону АТО. Окрім того, представник відповідача повідомив, що погоджується із сумою відшкодування шкоди позивачу відповідачем у розмірі 57177,98грн., що визначена у висновку експертів за результатами проведення автотоварознавчої та економічної експертизи №2754/2755/16-24 від 22.12.2016.

Треті особи у судове засідання 08.02.2017 не з’явилися, уповноважених представників у судове засідання не направили. Витребуваних судом письмових пояснень по суті спору та доказів треті особи не надали.

Відповідно до отриманих судом витягів з офіційного сайту Міністерства юстиції України, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.05.2016 та 22.02.2017 значиться ОСОБА_2 частина А1815, ідентифікаційний код 07880688, місцезнаходження 15558, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Гончарівське, вул. Танкістів.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно визначення ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу п. 6 ч. 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Відповідно до п.8.1 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 26.08.2005 реєстраційний №0650766, дійсних на момент ДТП (в редакції від 2005 року) договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника за формою, встановленою страховиком. Допускається укладання договору страхування на підставі усної заяви.

Як свідчать матеріали справи, 24.11.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - страховик, позивач) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник, третя особа на стороні позивача) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-5000-14-00389 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити на умовах договору страхову виплату страхувальнику або вигодонабувачу, а страхувальник зобов’язується сплатити страхову премію у визначені терміни та виконувати інші умови договору. Предметом договору є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України, пов’язаних з: володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням – страхування наземного транспортного засобу (надалі - КАСКО); відшкодування страхувальником шкоди, заподіяної майну третіх осіб застрахованим транспортним засобом – добровільне страхування цивільно-правової відповідальності водія; життям, здоров’ям та/або працездатністю застрахованих осіб – добровільне страхування від нещасного випадку з водієм та пасажирами.

Відповідно до п.2 та 3 договору страхувальником та вигодонабувачем визначено ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_4.

Договір №28-5000-14-00389 від 24.11.2014 складається з частини 1 та частини 2, заявки на страхування та акту огляду транспортного засобу, які є невід’ємними частинами договору (т.1. а.с.96-106, т.2 а.с. 190-192).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Як передбачено ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні визначення поняття «договір страхування» містяться в ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 981 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

За умовами договору застрахований транспортний засіб Honda Civic 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер шасі NLAFD76708W060892, вартість транспортного засобу 168000,00грн., страхова сума КАСКО 168000,00грн., страховий тариф КАСКО 11,05%, загальна страхова премія за договором 18564грн.

До матеріалів справи позивачем надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (САТ792662) на ім’я ОСОБА_1, в якому зазначено реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, дата реєстрації 05.04.2014, адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Лісового,37, 184, власність – власник, марка - Honda Civic, легковий седан-В, номер шасі NLAFD76708W060892, колір - червоний, об’єм двигуна – 1799.

У п.7 договору сторонами передбачено порядок оплати страхової премії та періоди страхування: розмір платежу 4641,00грн., термін сплати (включно) 24.11.2014 за період страхування з 25.11.2014 по 24.02.2015; 4641,00грн., термін сплати (включно) 24.02.2015 за період страхування з 25.02.2015 по 24.05.2015; 4641,00грн., термін сплати (включно) 24.05.2015 за період страхування з 25.05.2015 по 24.08.2015; 4641,00грн., термін сплати (включно) 24.08.2015 за період страхування з 25.08.2015 по 24.11.2015.

Позивачем в підтвердження сплати ОСОБА_1 страхового платежу у сумі 4641,00грн. подано до матеріалів справи копію меморіального ордеру htt://privatbank.ua/p24/c2b_pp за №@2PL535151 від 24.11.2014 (т.2 а.с.5) на суму 4641,00грн., призначення платежу « 01-28-5000-14-00389 24.11.14 – ОСОБА_1 – НОМЕР_3 без ПДВ». Згідно довідки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» №ДКК-4316 від 13.06.2016 остання підтвердила факт того, що страхувальником ОСОБА_1 24.11.2014 було внесено на розрахунковий рахунок позивача страховий платіж у розмірі 4641,00грн. по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-5000-14-00389 від 24.11.2014. (т.2 а.с.71).

Згідно укладеного між позивачем та третьою особою на стороні позивача додаткового договору №1 від 24.02.2015 до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-5000-14-00389 від 24.11.2014 (т.2 а.с.6) був змінений термін сплати 2-ї частини страхової премії, зазначеної в розділі 7 ч.1 договору, з 24.02.2015 на 11.03.2015 та встановлено додаткову страхову премію за відстрочення сплати чергової частини страхової премії.

Позивачем надано довідку №ДККА-4346 від 06.07.2016 за підписом голови правління ОСОБА_5 та фінансового директора ОСОБА_6, скріплених печаткою страховика, в якій підтверджує факт сплати страхувальником ОСОБА_1 додаткової премії в розмірі 50,00грн. за відстрочку сплати чергового платежу згідно п.3 та п.4 додаткового договору №1 від 24.02.2015.

02.03.2015 між страховиком та страхувальником був укладений додатковий договір №2 до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-5000-14-00389 від 24.11.2014 (т.2 а.с.7), відповідно до якого сторони погодили викласти Графу «Страхова сума КАСКО (ТЗ та ДО)» Розділу 5 ч.1 договору в наступній редакції: 350000,00грн. Також сторони погодили викласти в наступній редакції розділ 6 «Загальна страхова премія за договором» частини 1 договору: загальна страхова премія 33380,43грн. (КАСКО) + 0грн. (ДЦВ) + 0грн. (ДНВ) = 33380,43грн. Відповідно до даного додаткового договору №2 чергові платежі мали сплачуватися наступним чином: 1- частина у розмірі 9563,15грн. в строк по 02.03.2015 включно за період страхування з 03.03.2015 по 24.05.2015, 2 – частина у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.05.2015 включно за період страхування з 25.05.2015 по 24.08.2015, 3 – частина у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.08.2015 включно за період страхування з 25.08.2015 по 24.11.2015.

Згідно квитанцій №02032015171944 та №02032015172917 від 02.03.2015 (т.2 а.с.8), копії яких страховиком надано до матеріалів справи, страхувальником було здійснено платежі відповідно на суму 6900,00грн. та на суму 2663,15грн., а всього на суму 9563,15грн., з призначенням платежів « 01-28-5000-14-00389 24.11.14 – ОСОБА_1 – НОМЕР_3 без ПДВ».

За таких обставин, страхувальнику необхідно було сплатити 2 – частину у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.05.2015 включно за період страхування з 25.05.2015 по 24.08.2015, 3 – частину у розмірі 9563,14грн. в строк по 24.08.2015 включно за період страхування з 25.08.2015 по 24.11.2015, а всього на суму 19126,28грн.

Страховим випадком згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, 03.03.2015 о 15год 50хв. у м. Києві на просп. Бажана (метро Харківська) сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – зіткнення за участю транспортного засобу легковий, Honda Civic 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та транспортного засобу вантажний фургон, «Volvo» державний номерний знак 4429бб, що належить В/Ч А1815, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №58880963 про дорожньо-транспортну пригоду (т.1 а.с.9). В результаті ДТП було пошкоджено транспортні засоби.

Так, у вказаній вище довідці зазначено, що зовнішнім оглядом установлено, що автомобіль Honda Civic 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 отримав такі механічні пошкодження: передня центральна частина; автомобіль «Volvo» державний номерний знак 4429бб отримав такі механічні пошкодження: передня центральна частина.

У розділі IV довідки №58880963 вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п.13.1. Правил дорожнього руху - водій незалежно від усіх факторів має дотримуватися безпечної дистанції та інтервалу.

Як свідчать пояснення представника відповідача під час розгляду справи, подана відповідачем копія дорожнього листа №562 від 02.03.2015, який оформлений В/Ч В1688 відповідно до наказу (т.1 а.с.138) та дійсний до 11.03.2015, витяг із наказу командира військової частини польова пошта В1688 від 20.03.14 №55, солдат ОСОБА_3 під час ДТП 03.03.2015 на автомобілі «Volvo» державний номерний знак 4429Б5 виконував службові обов’язки.

Як вбачається із матеріалів справи та визнає відповідач, транспортний засіб «Volvo» державний номерний знак 4429Б5, яким 03.03.2015 керував ОСОБА_3, належить В/Ч А1815 (відповідачу у справі), що підтверджується технічним талоном транспортного засобу №015904 від 28.03.2014 (т.1 а.с.140).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.03.2015 встановлено, що 03.03.2015 о 15год50хв. в. м Києві по вулиці просп.Бажана ст.м «Харківська» водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Volvo» державний номерний знак 4429Б5, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 водій ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 ПДР. Також вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425грн. у дохід держави. (т.1 а.с. 14).

Враховуючи вище викладене, пояснення уповноваженого представника відповідача та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що транспортний засіб «Volvo», який належить В/Ч А1815 та був учасником ДТП 03.03.2015 має державний номерний знак 4429Б5, що підтверджується технічним талоном транспортного засобу №015904 від 28.03.2014 (т.1 а.с.140).

Нормами пункту першого ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

04.03.2015 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.10), в якій також зазначив, що страхове відшкодування просить виплатити на рахунок СТО для здійснення ремонту.

04.03.2015 представником позивача у присутності ОСОБА_1 складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу, в якому зафіксовані результати огляду транспортного засобу Honda Civic 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (т.2 а.с.2).

В матеріалах справи міститься рахунок ТОВ «Дункан Моторс» №5КР0000143/0074 від 11.03.2015, оформлений на автомобіль Honda Civic, номерний знак НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, в якому зазначено: на оплату за ремонт а/м на суму 95534,65грн., ПДВ 19106,93грн., всього 114641,58грн.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги та понесені збитки, посилається: на складений між виконавцем ТОВ «Дункан Моторс» та замовником ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» Акт виконаних робіт №5КР0000143/02064 кузовний ремонт відкритий 13.05.2015 закритий 29.05.2015 на суму 114641,58грн. (ПДВ 19106,93грн., сума без ПДВ 95534,65грн.); на ремонтну калькуляцію №ДККА-43146/2 від 11.03.2015 (т.2 а.с. 187-189) складену в системі AUDATEX, в якій, зокрема, зазначено перша реєстрація автомобіля -01.01.2008, пробіг - 133913км.

Відповідно до зведених даних ремонтної калькуляції (т.2 а.с.187-189) значиться: вартість робіт 6512,50грн., додаткові витрати 62,50грн, фарбування 6398,08грн., загальна сума запасних частин 82566,27грн, вартість ремонту без ПДВ 95534,65грн, ПДВ 19106,93грн, вартість ремонту з ПДВ 114641,58грн.

Як свідчать матеріали справи, зважаючи на зібрані документи, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» було прийнято рішення про визнання події, а саме: дорожньо-транспортної природи, яка відбулася 03.03.2015 за участю транспортного засобу легковий, Honda Civic 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу вантажний фургон, «Volvo» державний номерний знак 4429Б5, що належить В/Ч А1815, страховим випадком. Позивачем визначена сума страхового відшкодування 114641,58грн. на підставі страхового акту №ДККА-43146 від 31.03.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування від 31.03.2015, страхового акту №ДККА-43146/1 від 10.07.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування від 10.07.2015.

У Розрахунку страхового відшкодування (т.1 а.с.11) зазначено: загальний страховий платіж 33380,43грн., фактично сплачений 14254,15грн., страхова сума на дату укладання договору страхування №28-5000-14-00389 в розмірі 168000,00грн., страхова сума на дату настання страхового випадку згідно із умовами договору страхування 350000,00грн., вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що змінюються) 114641,58грн., вартість відновлювального ремонту (з врахування зносу деталей, що змінюються) 114641,58грн., зменшення розміру страхового відшкодування 5732,08грн, сума страхового відшкодування 108909,50грн.

У страховому акті №ДККА-43146 від 31.03.2015 (т.1 а.с.11) визначено розмір страхового відшкодування 108909,50грн., порядок виплати страхового відшкодування: першу частину платежу в розмірі 19126,28грн. зарахувати в рахунок несплаченої частини страхового платежу; другу частину страхового відшкодування в розмірі 89783,22грн. перерахувати одержувачу ТОВ «Дункан Моторс» за зазначеними реквізитами. Підставою для визначення розміру збитку зазначено рахунок №5КР0000143/0074 від 11.03.2015.

У Розрахунку страхового відшкодування від 10.07.2015 (т.1 а.с.12) зазначено: загальний страховий платіж 33380,43грн., фактично сплачений 33380,43грн., призначений до оплати страховий платіж за період, в якому настав страховий випадок 9563,14грн., сплачений 9563,14грн., страхова сума на дату укладання договору страхування №28-5000-14-00389 в розмірі 168000,00грн., страхова сума на дату настання страхового випадку згідно із умовами договору страхування 350000,00грн., вартість відновлювального ремонту (без врахування зносу деталей, що змінюються) 114641,58грн., вартість відновлювального ремонту (з врахування зносу деталей, що змінюються) 114641,58грн., зменшення розміру страхового відшкодування 108909,50грн., сума страхового відшкодування 5732,08грн.

У страховому акті №ДККА-43146/1 від 10.07.2015 (т.1 а.с.12) визначено порядок виплати страхового відшкодування: перерахувати страхове відшкодування в розмірі 5732,08грн. одержувачу ТОВ «Дункан Моторс» за зазначеними реквізитами. Підставою для визначення розміру збитку зазначено Акт виконаних робіт №5КР0000143/02064 від 29.05.2015.

Матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями №6488 від 31.03.2015 на суму 89783,22грн. та №13286 від 10.07.2015 на суму 5732,08грн., а всього на суму 95515,30грн. підтверджується перерахування позивачем страхового відшкодування по договору №28-5000-14-00389 від 24.11.2014 на рахунок ТОВ «Дункан Моторс» відповідно до страхових актів ДККА-43146 від 31.03.2015 та ДККА-43146/1 від 10.07.2015.

Твердження позивача про сплату решти суми ремонтних робіт 19126,28грн. на рахунок ТОВ «Дункан Моторс» безпосередньо страхувальником ОСОБА_1 матеріалами справи не підтверджується.

У відповідності до приписів ст. 33, 34 ГПК України такі докази не надані як позивачем так і третьою особою на стороні позивача ОСОБА_1

Посилання позивача на те, що доказом проведеної оплати на суму 19126,28грн. є Акт виконаних робіт та отримання страхувальником автомобіля з ремонту не є беззаперечними та належними доказами, що підтверджують сплату зазначених коштів.

Відповідно до п.13.18 Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) дійсних на момент ДТП (в редакції від 2005 року), при будь-яких виплатах страхового відшкодування за договором страхування, якими передбачено внесення страхових платежів частинами, страховик вираховує із розміру суми страхового відшкодування суму несплачених частин страхового платежу, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п.12.2 частини 2 договору сторони передбачили, якщо розмір страхового відшкодування по КАСКО до вирахування всіх несплачених частин страхової премії по договору (НЧСП) менший за розмір НЧСП, то страховик не вираховує НЧСП із суми страхового відшкодування. Якщо страхувальник не сплатив в повному обсязі чергову частину страхової премії до початку відповідного періоду страхування, страхувальник в будь-якому випадку вираховує НЧСП із суми страхового відшкодування, в тому числі , якщо розмір страхового відшкодування по КАСКО до вирахування НЧСП менший за розмір НЧСП. Якщо страховик вираховує НЧСП із суми страхового відшкодування, всі чергові частини страхової премії за договором вважаються оплаченими в розмірі врахованого НЧСП із суми страхового відшкодування.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку щодо правомірності дій позивача по зарахуванню 1-частини платежу страхового відшкодування згідно з страховим актом №ДККА-43146 від 31.03.2015 в рахунок несплаченої страхувальником частини страхового платежу у сумі 19126,28грн., а саме: по строком платежу 24.05.2015 у сумі 9563,14грн. та по строком платежу 24.08.2015 у сумі 9563,14грн., відповідно до умов договору № 28-5000-14-00389 від 24.11.2014.

Відповідно до приписів ст.21 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Статтею 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.

Згідно зі статтею 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо

транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не подано суду доказів наявності у нього на час ДТП - 03.03.2015 страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст ст. 993 Цивільного кодексу України дублює положення ст. 27 Закону України «Про страхування» і визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача страхувальнику шкоди.

Такий перехід до страховика ще називають суброгацією (переміною кредитора у вже існуючому зобов’язанні, яке виникло із заподіяння шкоди). Таке правило поширюється тільки на договори майнового страхування. Перехід права вимоги до страховика може мати місце тільки у тому випадку, коли наявними буде факт заподіяння шкоди майну, тобто цивільне деліктне правопорушення. Отже, лише у разі наявності ознак цивільного правопорушення до страховика може перейти право вимоги до заподіювача шкоди. За загальним правилом це може мати місце тільки за наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявності збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою, збитками та виною заподіювача. У разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки виникає право регресу до заподіювача шкоди (відповідно до володільця джерела підвищеної небезпеки) незалежно від наявності вини у діях заподіювача шкоди. Особа, яка завдала збитки може оспорювати розмір фактичних витрат, здійснених як страхова виплата. Тобто, здійснена страхова виплата не є неспростовною обставиною, її розмір як обсяг відповідальності заподіювача шкоди перед страховиком підлягає доказуванню на загальних підставах.

Відповідно до абз. 3 п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 9 липня 2002р. кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 9 липня 2002р. кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним у листі від 19.07.2011 щодо судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди та визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У зв’язку із наявністю у відповідача заперечень щодо розміру реальних збитків, завданих в результаті ДТП 03.03.2015, судом у даній справі було призначено судову автотоварознавчу, економічну експертизи.

В процесі дослідження наданих документів судовим експертом встановлено, що строк експлуатації в роках автомобіля Honda Civic на дату скоєння ДТП становить - 7,20, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу (КТЗ) з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу та ПДВ станом цін на 03.03.2015 (момент скоєння ДТП) складає 57177,98грн. Визначаючи вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ експерт виходив з того, що відновлювальний ремонт – це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складників та відновлення їх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Вартість відновлювального ремонту КТЗ – грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. Фізичний знос КТЗ (його складових) – утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників). Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв’язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення. Визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу ведеться за формулою: Сврз=Ср+См=Ссх(1-Е3), де Ср – вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн., См- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн., Сс- вартість нових вкладників, що підлягають заміні, грн., Е3 – коефіцієнт фізичного зносу складників КТЗ відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2001 №142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 №1074/8395. Відповідно до п.7.38 Методики значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва СНД; 7 років для інших легкових КТЗ, 3 роки для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД, 4 роки для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів, 5 років для мототехніки. Так як строк експлуатації досліджуваного автомобіля більше 7 років, то розрахунок значення коефіцієнту фізичного зносу складників визначено експертом у розмірі 0,59. Так як в матеріалах справи не вказані розміри пошкоджень задніх крил, то оціночна трудомісткість відновлювального ремонту була визначена експертом за допомогою «Трудоемкости работ (услуг) по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей ВАЗ – 2110, 2111, 2112 и их модификаций. АОА НВП «ИТЦ АВТО» АО «АВТОЗАВОД», Тольятти,2006»: ремонт №2 заднього лівого крила – 5,00 нормо-годин; ремонт №3 заднього правого крила – 7 нормо-годин; усунення перекосу прорізу багажника – 6,80 нормо-годин. Вартість відновлювального ремонту КТЗ без урахування значення коефіцієнту його фізичного зносу та ПДВ станом цін на момент 03.03.2015 складає 111525,90грн., в т.ч. вартість робіт Ср=9600грн, вартість матеріалів См=9810,78грн., вартість складових Сс=92115,12грн. Вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу та ПДВ станом цін на момент 03.03.2015 складає Сврз= (6500,00+1400,00+100)х1,20+(6560,40+80,00+1535,25)х1,20+(95953,25-19190,65)х1,20х(1-0,59)=9600,00+9810,78+92115,12х(1-0,59)=57177,98грн.

Згідно висновку експертів за результатами проведення автотоварознавчої та економічної експертизи №2754/2755/16-24 від 22.12.2016 (т.3 а.с. 153-172): вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику легкового автомобіля НОМЕР_7, номер шасі NLAFD76708W060892, 2008 року випуску, ОСОБА_1, внаслідок ДТП, яка сталася 03.03.2015 у м. Києві на дату скоєння ДТП, складає 57177,98грн.; дійсна вартість відновлювального ремонту вказаного легкового автомобіля складає 111525,90грн., в т.ч. вартість робіт Ср=9600,00грн., вартість матеріалів См=9810,78грн., вартість складових Сс=92115,12грн. З урахуванням висновків автотоварознавчої експертизи, документально матеріалами справи не підтверджується визначений позивачем розмір страхового відшкодування 114641,58грн. З урахуванням висновків автотоварознавчої експертизи документально підтверджується розмір страхового відшкодування (шкоди) за доданими до матеріалів справи документами: договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-5000-14-00389 від 24.11.2014 (а.с.96-106 т.1), додатковий договір №1 від 24.02.2015 (а.с.6 т.2), додатковий договір №2 від 02.03.2015 (а.с.7 т.2), довідка ВДАІ Дарницького району ГУМВС України в м.Києві №58880963 про дорожньо-транспортну пригоду від 03.03.2015 (а.с.9 т.1), рахунок ТОВ «Дункан Моторс №5КР0000143/0074 від 11.03.2015 (а.с.13 т.1), Акт виконаних робіт кузовний ремонт №5КР0000143/02064 відкритий 13.05.15 закритий 29.05.15 (а.с.50 т.1), довідка ВДАІ з обслуговування Дарницького району ГУМВС України в м.Києві (а.с.51 т.1), Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 04.03.2015 (а.с.2 т.2), Ремонтна калькуляція №ДККА-43146/2 від 11.03.2015 (а.с.187-188 т.2), Аркуш перевірки даних №ДККА-43146/2 від 11.03.2015 (а.с.189 т.2), Акт огляду транспортного засобу від 24.11.2014 (а.с.191 т.2), Акт огляду транспортного засобі від 25.11.2014 (а.с.192 т.2); 110 фотографій за №323541-1 по 323541-69 та за №328388-1 по №328388-41, що знаходяться на CD-диску в конверті (а.с.193 т.2), в сумі 57177,98грн.

Згідно п.7.40 Методики, якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що станом на дату скоєння ДТП 03.03.2015 строк експлуатації автомобіля Honda Civic більше семи років, що позивачем не доведено, що під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених, судом не приймається до уваги посилання позивача на необхідність застосування при визначенні вартості відновлювального ремонту КТЗ - значення проценту фізичного зносу таким, що дорівнює нулю.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.)

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Статтею 1192 частиною2 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.

За вказаних обставин відповідно до наведених вище приписів статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до позивача не могло перейти більше прав, ніж їх мала особа, що отримала страхове відшкодування, отже зношеність пошкодженого майна має враховуватися при вирішенні спору у даній справі.

Отже, поряд із вказаними вище правами позивача, обмеженими правами особи потерпілого, у відповідача існує кореспондуючий обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 частина А1815 повинен відшкодувати позивачу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, тобто у межах прав, які мав потерпілий, що одержав страхове відшкодування, до особи, відповідальної за завдані збитки, а саме у сумі 57177,98грн. За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування з відповідача підлягають частковому задоволенню в сумі 57177,98грн. В решті позову відмовити.

Твердження представника відповідача, про те, що належним відповідачем у справі є гр.ОСОБА_3, а військова частина А 1815 є неналежним відповідачем, що у позові необхідно відмовити у повному обсязі спростовуються матеріалами справи та вище викладеним у рішенні.

Судовий збір сплачено у сумі 1719грн.62коп. згідно платіжного доручення № 5632 від 27.04.2016 (т.1 а.с.7).

Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно з платіжними дорученнями: №11688 від 12.09.2016 сплачено 1762,00грн. за експертизу 2755/16-24 згідно рахунка №5306 від 09.09.2016 (автотоварознавча експертиза) та №11687 від 12.09.2016 сплачено 2643грн.00коп. за експертизу 2754/16-24 згідно рахунку №5305 від 09.09.2016 (економічна експертиза), а всього на суму 4405,00грн.

Судовий збір, а також суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи в сумі грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 857,67грн., та витрати по проведенню експертизи в сумі 2194,70грн.

Керуючись ст.22, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 частини А1815, (вул.Танкістів, смт.Гончарівське, Чернігівський район, ідентифікаційний код 07880688) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія «Українська страхова група», (вул. Федорова, 32 А, м. Київ, ідентифікаційний код 30859524) 57177грн.98коп. страхового відшкодування, 857грн. 67коп. судового збору, 2194грн. 70коп. витрат по проведенню експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Повний текст рішення підписано 27.02.2017 року.

Головуючий суддя Н.Ю.Книш

Судді С.В.Белов

ОСОБА_8