ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2009 року м. Запоріжжя
(15год. 15хв.) Справа № 2а-4279/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Меридіан-Н» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009р. №0005411501/0,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 24.07.2009р., ОСОБА_2, довіреність від 25.08.2009р. №09/08-25М,
від відповідача: ОСОБА_3,довіреність від 30.05.2008р. №24530/10-014,
В С Т А Н ОВ И В :
До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось Приватне підприємство «Меридіан-Н» (далі ПП «Меридіан-Н» або позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009р. №0005411501/0.
Ухвалою від 27.07.2009р. провадження у справі убуло відкрито.
У позові позивач зазначає, що з 08.07.2009р. по 09.07.2009р. Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій приватним підприємством «Меридіан-Н», звітності з податку на додану вартість за період - січень, лютий, березень, квітень 2009 року.
За результатами даної перевірки був складений акт № 501/16/35628057 від 09.07.2009р.
На підставі вказаного акту від 09.07.2009 р. Відповідач направив Позивачу податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0005411501/0 від 14.07.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1802191,00 грн., в тому числі основного платежу з податку на додану вартість в сумі 1308480,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій на суму 493711,00 грн.
Позивач вважає, що податковим органом визначено невірно і безпідставно податковим повідомленням-рішенням 14108 № 0005411501/0 від 14.07.2009р. податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1802191,00 грн., в тому числі основний платіж 1308480,00грн., фінансові санкції 493711,00 грн., а висновки, акту перевірки № 501/16/35628057 від 09.07.09 щодо порушення вимог пп.7.4.1. п.7.4. ст.7, пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1308480,00 грн., є такими, що суперечать нормам діючого законодавства з питань оподаткування.
При складанні акту перевірки № 33/23-2/34501121 від 27.03.2009р. відповідачем фактично взагалі не відображено ніякі докази стосовно встановленого факту порушення із завищення податкового кредиту, оскільки: - податковим органом не зазначено взагалі первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Тобто в акті перевірки взагалі не зазначено на підставі яких первинних документів та яких господарський операцій базується встановлене порушення із завищенням податкового кредиту.
Так, відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну не відбувалось.
Несвоєчасне включення підприємством сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту того звітного періоду в якому вони були виписані виникало внаслідок надходження на підприємство із запізненням, та з інших причин.
Окрім того згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, а не обов'язок.
При цьому Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено випадків стосовно заборони по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, які надішли платнику податку із запізненням, або по податкових накладних, які не були своєчасно відображені в податковому обліку з податку на додану вартість в складі податкового кредиту внаслідок помилки по несвоєчасному відображенню.
Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Тому підприємство включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, лише які підтверджені податковими накладними.
Терміни позовної давності, встановлені ст.15 Закону України від 21.12.00 N 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та дали пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити посилаючись на наступне.
Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 09.07.2009р. була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка ПП „Меридіан-Н" з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником звітності з ПДВ за січень - квітень 2009р. За результатами перевірки складено акт № 501/16/35628057 від 09.07.2009р.
Перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме: порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".
Підчас перевірки встановлено, що платником податків включено до дозволеного податкового кредиту в деклараціях з січня по квітень 2009р. суми за податковими накладними виписаними у грудні 2007р., січні 2008р. та лютому 2008р.
Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,
послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використаннямкредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку
товарів (робіт, послуг).
При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону).
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме - звукозаписуючого пристрою «Камертон».
У судовому засіданні 26.08.2009 р, на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
З 08.07.2009р. по 09.07.2009р. Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій приватним підприємством «Меридіан-Н», звітності з податку на додану вартість за період - січень, лютий, березень, квітень 2009 року.
За результатами даної перевірки був складений акт № 501/16/35628057 від 09.07.2009р.
На підставі вказаного акту від 09.07.2009 р. Відповідач направив Позивачу податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0005411501/0 від 14.07.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1802191,00 грн., в тому числі основного платежу з податку на додану вартість в сумі 1308480,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій на суму 493711,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме: порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".
Підчас перевірки встановлено, що платником податків включено до дозволеного податкового кредиту в деклараціях з січня по квітень 2009р. суми за податковими накладними виписаними у грудні 2007р., січні 2008р. та лютому 2008р.
Згідно Акту перевірки, в порушення п..п 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04..1997 № 168 /97- ВР податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями ПП «Меридіан-Н» не додавав до податкової декларації за січень, лютий, березень 2009 скаргу на постачальника, яка є підставою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в чинній редакції на час прийняття податкового повідомлення-рішення) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпункт 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності.
Відповідно до пп. 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, платник не має права відносити до податкового кредиту суму ПДВ раніше моменту вказаного у пп. 5.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Також суд вважає за потрібне зазначити, що положення абзацу 2 пп. 7.2.6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Слід зазначити те, що позивач не скористався своїм правом на звернення зі скаргою до податкового органу на постачальника, не позбавляє його права на включення до податкового кредиту суми, що підтверджена податковими накладними за січень-березень 2008р.
Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.
Враховуючи зазначене, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням (за умови виконання норм пп. 7.4.1 Закону), включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.
При цьому необхідно враховувати терміни позовної давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 15.1.1. вказаного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання (…)
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Приватного підприємства «Меридіан-Н» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009р. №0005411501/0 - задоволнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2009р. №0005411501/0
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Меридіан-Н» судові витрати у розмірі 3 (три)грн. 40коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2009року.
Суддя Н.І. Малиш
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Н.І. Малиш