ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2017 р. Справа № 802/1844/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришена Руслана Миколаївна,

за участю:

секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни

представника позивача: Мельник А.П.

представника відповідача: Мельник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Жмеринської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

до: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Жмеринська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач ) про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою державного виконавця від 26.10.2016 року ВП №52405456, за повторне невиконання в повному обсязі у встановлений строк рішення Вінницького окружного адміністративного суду №802/1634/15-а від 17.07.2015 року, на позивача накладено штраф у розмір 10200,00 грн.

Позивач вважає, що дії державного виконавця щодо винесення зазначеної постанови є протиправними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки позивачем було вжито всіх можливих і належних заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення, згідно з виконавчим документом, та відповідного інформування про це державного виконавця. Разом з тим, рішення суду не виконано в повному обсязі з незалежних від позивача причин. Крім того, позивач посилається на безпідставне застосування державним виконавцем положення п. 7 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" при визначенні розміру штрафних санкцій, що призвело до накладення на позивача штрафу в підвищеному розмірі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення ( а.с. 32-34 ), зазначивши, що оскаржувану постанову винесено правомірно, в межах повноважень, обгрунтовано та на підставі норм діючого законодавства України. В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2015 в справі №802/1634/15-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015, окрім іншого, зобов'язано Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області внести до інтегрованої картки платника податків ТОВ "ІТЦ Енергооблік" по податку на прибуток відомості про сплату ТОВ "ІТЦ Енергооблік" сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн. (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень сімнадцять копійок), авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430,00 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн.

З метою виконання постанови від 17.07.2015 Вінницьким окружним адміністративним судом 31.05.2016 видано виконавчий лист №802/1634/15-а, який 28.09.2016 разом із заявою про примусове виконання рішення було подано ТОВ "ІТЦ "Енергооблік" до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

30.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 07.10.2016 року. Вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження з супровідним листом №7430/02.2-27/7 від 30.09.2016 року була направлена боржнику для виконання та ТОВ "ІТЦ Енергооблік" для відома ( а.с. 7)

В подальшому, Жмеринська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 05.10.2016 за №11424/10/10-13 повідомила державного виконавця про добровільне часткове виконання рішення суду та наявність ускладнень та неможливістю виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року у справі №802/1634/15-а в частині внесення до інтегрованої картки платника податків ТОВ «Інженерно-технічний центр «Енергооблік» по податку на прибуток відомостей про сплату ТОВ "ІТЦ Енергооблік" сум податку на прибуток за 2014 рік в сумі 53985,17 грн. та авансового внеску по податку на прибуток за 2015 рік в сумі 255430,0 грн. та переплату по податку на прибуток в сумі 6014,83 грн. з поважних причин ( а.с. 10-11 ). При цьому до таких причин Жмеринська ОДПІ вказує на неможливість на рівні районної податкової інспекції здійснити відповідні коригування в інтегрованій картці платника на підставі судового рішення (а.с. 10-14).

В свою чергу, відповідачем 10.10.2016 прийнято постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн. у зв'язку з невиконанням судового рішення в повному обсязі у визначений постановою строк, на підставі ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII. Вважаючи такі дії державного виконавця протиправними, позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування цієї постанови.

26.10.2016 року відповідачем прийнято другу постанову про накладення на позивача штрафу у подвійному розмірі, а саме в сумі 10200 грн. у зв'язку із повторним невиконанням судового рішення без поважних причин.

07.11.2016 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 26.10.2016 року ВП № 52405456 про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200 грн. Також, у своїй позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення зазначеної постанови.

Суд, визначаючись щодо позовних вимог, зокрема виходив з наступного.

Станом на час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №802/1634/15-а, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 31.05.2016, діяв Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV).

Зазначеним Законом №606-XIV визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 75 Закону України № 606 після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

З аналізу вищенаведеної норми закону вбачається, що у даному випадку істотною умовою притягнення особи до відповідальності є повторне невиконання нею рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, Вінницький окружний адміністративний суд своєю постановою від 24.11.2016 року у справі № 802/1732/16-а, яка набрала законної сили після апеляційного оскарження 17.01.2017 року, задовольнив позовні вимоги позивача та скасував постанову ВП № 52405456 від 10.10.2016 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-УШ від 02.06.2016, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, суд відмічає, що при обранні розміру накладення штрафу необхідним є повторність невиконання вимог державного виконавця, а також наявність чинної попередньої постанови, якою накладено штраф.

Проте, як установлено судом, постанова державного виконавця від 10.10.2016 скасована, що виключає повторність невиконання, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови від 26.10.2016. Скасування попередньої постанови про накладення штрафу, виключає застосування подвійного розміру штрафу. Відтак постанова від 26.10.2016 року ВП № 52405456 про накладення штрафу у подвійному розмірі розмірі підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, протиправність рішення відповідача стало наслідком його неправомірних дій, результатом яких стало прийняття відповідачем рішення у формі постанови. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання неправомірними дій при його прийнятті, а тому питання протиправності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця від 26.10.2016 про накладення штрафу у подвійному розмірі 10200грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Жмеринської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 1 378,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя./підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна

Згідно з оригіналом.

Суддя:

Секретар: