Чорнухинський районний суд Полтавської області

смт. Чорнухи, вул. Стовпова, 12, 37100, (05340) 5-20-45

Справа № 2-609/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого-судді Орел І.І.

при секретарі Міщенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнухи справу за позовом прокурора Чорнухинського району в інтересах Чорнухинської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення шкоди заподіяної у зв”язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу,-

встановив:

У листопаді 2010 року прокурор району звернувся до суду із позовом, в якому вказав, що 7 липня 2010 року Апеляційний суд Полтавської області ухвалив рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на її користь з Чорнухинської районної лікарні 266 гривень 40 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 7885 гривень 44 копійки середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Відповідно до рішення суду ОСОБА_2 було звільнено незаконно. Тому прокурор посилаючись на ст. 237 КЗпП України просить стягнути з головного лікаря районної лікарні, який допустив незаконне звільнення, кошти виплачені ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор району підтримав свою позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1, в судовому засіданні проти позову заперечує, суду пояснив, що він виконував вимоги обласного управління охорони здоров”я про скорочення штату працюючих. Посада старшої медичної сестри поліклінічного відділення підлягала скороченню, а тому медичній сестрі ОСОБА_2, яка обіймала цю посаду була запропонована інша посада від якої вона відмовилася. Тому адміністрація районної лікарні прийняла рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади медичної сестри.

Суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов”язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, у зв”язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов”язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пленум Верховного Суду України в п. 33 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз”яснив, що повна матеріальна відповідальність винних у незаконному звільненні працівників, службових осіб і обов”язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв”язку з оплатою працівникам часу вимушеного прогулу настає у випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного.

В судовому засіданні встановлено, що 16 грудня 2009 року ОСОБА_2 була звільнена з посади старшої медичної сестри поліклінічного відділення Чорнухинської ЦРЛ у зв”язку з скороченням штату.

Не погодившись з наказом про звільнення ОСОБА_2 у січні місяці 2010 року звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

23 квітня 2010 року Чорнухинський районний суд ухвалив рішення яким відмовив позивачці в позові про поновлення на роботі, але стягнув на її користь із Чорнухинської ЦРЛ 266 гривень 40 копійок заробітку за час затримки розрахунку при звільненні .

Апеляційний суд Полтавської області своїм рішенням від 07 липня 2010 року скасував рішення Чорнухинського районного суду та ухвалив нове рішення , яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив, поновивши її на роботі на посаді старшої медичної сестри поліклінічного відділення Чорнухинської ЦРЛ та стягнув на її користь з районної лікарні 266 гривень 40 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 7885 грн. 44 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 1000 грн. витрат на правову допомогу. Також стягнуто на користь держави 81 грн. 54 коп. державного мита, 120 грн. витрат на ІТЗ.

У вересні місяці 2010 року рішення апеляційного суду Полтавської області виконано в повністю ОСОБА_2 поновлено на роботі та стягнуто на її користь 9151 грн. 84 коп. із Центральної районної лікарні.

Відповідач по справі є головним лікарем Чорнухинської районної лікарні. 07 грудня 2009 року він видав наказ № 166 яким звільнив ОСОБА_2 із займаної посади, а тому позовні вимоги прокурора про відшкодування шкоди заподіяної районній лікарні у зв”язку з оплатою ОСОБА_2 часу вимушеного прогулу повинні бути покладені саме на нього.

Керуючись ст. 237 КЗпП України, ст. ст. 10,60,212,213,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора Чорнухинського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чорнухинської районної лікарні шкоду заподіяну в зв”язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу в сумі 9151 гривня 84 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий