Справа № 202/5657/15-к

УХВАЛА

01 березня 2017 року Індустріальний районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Ігнатенко В.В.

секретаря - Агафонової М.О.

за участі: прокурора - Дахно Ю.С.

захисника - адвоката - Несінова О.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у залі суду в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015040030000295 від 08.05.2015 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження, прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Захисник адвокат обвинуваченого і обвинуваченій заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою домашній арешт, про що заперечував прокурор.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Так, згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На даний час у кримінальному провадженні виникли та стали достатніми підстави для висновку про можливість зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, що тримається під вартою на більш м'який.

Відповідно п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п.1 ст.6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст.6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України).

Згідно з п.3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою ( Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі).

Незважаючи на тяжкість санкції статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості обвинуваченого.

Суд вважає, що подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою буде суперечить п.»с» п.1 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, вже не є співмірним з тяжкістю обвинувачення, яке на даний час не є доведеним.

Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.

Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, наявність постійного місця проживання, допит свідків обвинувачення, який унеможливлює подальший вплив на них з боку обвинуваченого з метою зміни показань, суд вважає неможливим збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, що унеможливить неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_2 та сприятиме меті кримінального судочинства в частині заборони застосування необґрунтованого процесуального примусу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5,6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст.ст.331, 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Несінова О.М. щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою домашній арешт - задовольнити, змінити обвинуваченому ОСОБА_2, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, звільнив його з під варти із зали суду, до 28 квітня 2017 року, поклавши на нього обов*язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: цілодобово заборонити залишати місце його постійного проживання - квартиру АДРЕСА_1, прибувати до суду за першим викликом; не виїжджати за межі місця мешкання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; носити електронний засіб контролю.

Ухвалу про зміну відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Індустріального ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: Ігнатенко В.В.