Чорнухинський районний суд Полтавської області

смт. Чорнухи, вул. Стовпова, 12, 37100, (05340) 5-20-45

Справа № 2-641/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого-судді Орел І.І.

при секретарі Міщенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнухи справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської районної державної адміністрації про виділення земельного паю,-

встановив:

В листопаді місяці 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказала, що вона в період з 01 серпня 1992 року по 20 липня 1998 року працювала в КСП «Ленінський шлях», яке реорганізоване в ПСП «Зоря», та була його членом.

У 1996 році було проведено розпаювання земель, яке передбачало визначення паю у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, без виділення земельної частки (паю). Вона не була занесена у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Тому вирішила звернутися до суду з проханням поновити термін для звернення до суду та виділити земельний пай, як члену колективного сільськогосподарського підприємства.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з”явилася надала до суду заяву, в якій прохала розглянути цивільну справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову не заперечує.

Представник Луговиківської сільської ради ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, суду пояснив, що дійсно позивачка ОСОБА_1 працювала в КСП «Ленінський шлях», зверталася до сільської ради з проханням виділення земельної частки (паю) в 2002 році в телефонному режимі.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 в період з 01 серпня 1992 року по20 липня 1998 року працювала в КСП Ленінський шлях» яке реорганізоване в ПСП «Зоря» та була його членом.

Позовні вимоги позивачки не можуть бути задоволені із наступних підстав: як встановлено в судовому засіданні під час розгляду справи у 1996 році було проведено розпаювання земель, яке передбачало визначення паю у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, без виділення земельної частки (паю). Вона не була занесена у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до Указу президента України «Про порядок розпаювання земель, передачу у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08 серпня 1995 року «Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу,сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідного до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю».

При складанні списку членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» в 1996 році, які мали право на отримання земельної частки (паю) позивачка помилково не була включена до цього списку та не отримала земельного сертифіката.

З моменту проведення розпаювання земель КСП «Ленінський шлях» пройшло більше 14 років. І позивачка не надала до суду ніяких письмових доказів які б могли підтвердити намагання її бути включеною до додаткових списків осіб які мають право на земельну частку (пай). Ці обставини підтверджуються показами представників Луговиківської сільської ради. Також не заслуговує на увагу заява позивачки про поновлення терміну на звернення до суду з позовом про виділення земельного паю, поскільки позивачкою не надано достатніх доказів щодо причин пропуску нею строку позовної давності.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює секретарем Луговиківської сільської ради, і підтвердила, що позивачка працювала і була членом КСП «Ленінський шлях». Під час розпаювання земель можливо перебувала в декретній відпустці по догляду за дитиною. Зверталася до сільської ради з проханням включити її до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), але тільки в телефонному режимі в 2002 році. Особисто до сільської ради не приїздила ніяких заяв не писала.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи те, що минули строки позовної давності, суд вважає , що в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити з підстав сплину терміну позовної давності.

Керуючись Указом Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», ст. ст. 256,257 ЦК України, ст. ст. 10,60,212,213,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чорнухинської районної адміністрації Полтавської області, про виділення земельного паю, в зв”язку зі сплином термінів позовної давності.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий