Справа № 2-1378/ 2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Божок С.К.

при секретарі - Зелінському Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» про визнання кредитного-заставного договору удаваним правочином та застосування наслідків.

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання кредитно- заставного договору удаваним правочином та застосування його наслідків. Свої вимоги обґрунтовував наступним : 03.06.2008 р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю « Авто-Айленд» ( далі - ТОВ « Авто-Айленд» ) укладено договір купівлі- продажу № 25/03-06-КФ ( далі договір купівлі-продажу ). Згідно умов договору купівлі- продажу ТОВ « Авто-Айленд» зобов»язалося передати у його власність автомобіль ГАЗ 33023-418, 2008 р. випуску, а він зобов»язався оплатити і прийняти автомобіль , загальна вартість якого складала 90 110 грн. Для виконання взятих на себе зобов»язань він звернувся до відповідача з метою отримання даних коштів у кредит.

20 червня 2008 р. між ним та відповідачем було укладено Кредитно-заставний договір № К2САN01960002 ( далі - кредитно-заставний договір). За умовами кредитно-заставного

договору відповідач надав цільовий кредит в сумі 20 953,87 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом 4,7 грн. за 1 долар США склало 98 483,19 грн. Зазначені кредитні кошти відповідач надав для їх цільового використання згідно п. 17.1.3 кредитно-заставного договору. В забезпечення виконання зобов»язання за кредитно-заставним договором ним надано в заставу автомобіль ГАЗ 33023-418, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначений спосіб отримання кредиту для розрахунку з автосалоном ТОВ « Авто-Айленд» було рекомендовано працівниками відповідача, оскільки кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні . При цьому працівники відповідача усвідомлювали, що розрахунки по договору купівлі-продажу будуть проводитися в українській гривні. Відповідач на виконання умов кредитно-заставного договору та договору купівлі-продажу , перерахував на користь автосалону ТОВ « Авто-Айленд» кошти в розмірі 90 010 грн. , на користь страхової компанії« Інгосстрах» - 5 009 грн. 62 коп., на користь Дії « Інформаційний центр» - 34 грн., на оплату вартості поліса ОСЦПВ - 729,31 грн. Частина кредиту у розмірі 574,53 долари США була перерахована відповідачем на свій рахунок як винагорода за надання фінансового інструменту. Кредитно-заставний договір передбачає, що кредит наданий у доларах США та розрахунок повинен здійснюватися в тій самій валюті. Проте, насправді кредитно-заставний договір є удаваним договором, тому що його було вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні. Відповідач виконав своє зобов»язання по наданню кредиту саме в національній валюті України - гривні. Між ним та відповідачем насправді було укладено кредитно-заставний договір в національній валюті України - гривні, але кредитно- заставний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США. Відносини між ним та відповідачем повинні бути врегульовані кредитно-заставним договором у національній валюті. При виконанні зобов»язань за кредитно-заставним договором у нього виникали затримання сплати щомісячного платежу, за що відповідачем застосовувалися штрафні санкції. Щомісячний платіж відповідно до п. 17.8. кредитно-заставного договору для погашення заборгованості за кредитним договором становить 547,54 долари США . Якщо виходити з того, що кредит надавався у гривні , то він повинен сплатити відповідачу 2 573 грн. 44 коп., а не

еквівалент зазначеної доларової суми у гривні на дату здійснення плати. Проте, він вимушений сплачувати щомісячні платежі у значно більшому розмірі. За умови визнання кредитно- заставного договору удаваним правочином, штрафні санкції підлягають скасуванню. При застосуванні наслідків удаваного правочину станом на 25.10.2010 р. позивач за кредитно- заставним договором повинен сплатити відповідачу 28 щомісячних платежів по 2 573,44 грн., що становить 72 056,32 грн. Просить застосувати наступні наслідки : визнати, що кредитно- заставний договір укладений в національній валюті України - гривні в розмірі 98 483,19 грн. на умовах визначених у цьому договорі, зокрема - процентна ставка - 15 % річних , розмір щомісячного платежу для погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним - 2 573, 44 грн., дата погашення - 19.06.2013 р. ; застосовані штрафні санкції мають бути скасовані, а сплачені кошти за штрафними санкціями мають зарахуватися до сплати щодо погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним; мають бути перераховані в українську гривню всі платежі , сплачені в доларах США за комерційним курсом відповідача, який діяв в день проведення платіжної операції; графік платежів за кредитно-заставним договором має бути змінений з моменту його укладення.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги на підставі ст.. 31 ЦПК України та остаточно просив : 1. визнати кредитно-заставний договір удаваним правочином; 2. визнати кредитно-заставний договір таким, що укладений в національній валюті України - гривні . А саме вважати, що кредит був наданий в сумі 98 483,19 грн., на умовах визначеному в цьому договорі, зокрема : процентна ставка - 15 % , розмір щомісячного платежу для погашення заборгованості за кредитом, винагородою, процентами за користування ним - 2 573,44 грн.З. Визнати , що ОСОБА_1 повинен сплатити ПАТ « ПриватБанк» за кредитно-заставним договором № К2НСАN 01960002 щодо остаточного виконання цього договору 68 608,84 грн., причому проплата повинна здійснюватися 33 щомісячними платежами по 2 079,05 грн., починаючи з дня набрання чинності судового рішення. Скасувати застосовані до ОСОБА_1 штрафні санкції за кредитно -заставним договором № К2НСАN01960002, а сплачені кошти за цими штрафними санкціями зарахувати до сплати щодо погашення заборгованості за кредитом, винагородою та процентами за користування ним, причому кошти, сплачені в доларах США, мають бути перераховані в українську гривню за комерційним курсом відповідача, який діяв в день проведення платіжної операції. Представник позивача у судовому засіданні доводи позову підтримав та просив задовільнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Про день, час слухання справи оповіщений у встановленому порядку. Причини неявки суду невідомі. Заперечень чи пояснень щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів , розглянувши справу у заочному провадженні відповідно до вимог ст.. 224, 226 ЦПК України.

Суд вислухавши доводи представника позивача , допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено , що 03.06.2008 р. між позивачем та ТОВ « Авто-Айленд» укладено договір купівлі-продажу № 25/03-06-КФ ( далі договір купівлі-продажу ). Згідно умов договору купівлі-продажу ТОВ « Авто-Айленд» зобов»язалося передати у його власність автомобіль ГАЗ 33023-418, 2008 р. випуску, а позивач зобов»язався оплатити і прийняти автомобіль , загальна вартість якого складала 90 110 грн. Для виконання взятих на себе зобов»язань позивач звернувся до відповідача з метою отримання даних коштів у кредит.

20 червня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Кредитно-заставний договір № К2САN01960002 ( далі - кредитно-заставний договір). За умовами кредитно- заставного договору відповідач надав цільовий кредит в сумі 20 953,87 доларів США, зі сплатою 15 % річних, термін остаточного повернення - 19.06.2013 р.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем , відповідно до якого кредитодавець надає кошти ( споживчий кредит ) або бере зобов»язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов»язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Даною статтею визначені права та обов»яхки сторін договору споживчого кредиту.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 617 ЦК України особа, яка порушили зобов»язання , звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

При укладенні кредитно-заставного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах. А доводи представника позивача про те, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для визнання кредитно-заставного договору удаваним не можуть бути прийняті до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачено стабільний курс іноземної валюти до національної валюти гривні. Відповідно до Закону України « Про Національний банк України « офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України . Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, відповідно до Положення « про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» , затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003 р. , визначається , що офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється щоденно. Таким чином, укладаючи договір в іноземній валюті, та, беручи на себе обов»язки погашення цього кредиту , а саме в доларах США , позивач повинен був усвідомлювати , що курс національної валюти України до долару США не є стабільним, та те що зміна цього курсу можливо настане , а тому повинен був передбачити нарахування підвищення валютного ризику за цим договором.

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов»язковим для виконання сторонами згідно ст.. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом згідно ст.. 525 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача стосовно надання кредиту позивачу на умовах, викладених у кредитно - заставному договорі, є правомірними і зокрема такими, що відповідають кредитному договору. Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що кредитно-заставний договір підписаний як позивачем так і уповноваженим представником відповідача, він містить всі суттєві умови, передбачені законом для договорів і які мають істотне значення , а також які були узгоджені сторонами при укладенні даного договору.

Судом не встановлено жодного з порушень закону з боку відповідача при укладенні оспорюваного договору , на які вказує позивач у позові, а також судом не встановлено , що позивач був введений в оману відповідачем при укладенні договору, що сторони, укладаючи кредитно-заставний договір в іноземній валюті, мали за мету приховати інший правочин, оскільки позивачем не надано на підтвердження цього будь-яких доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які Посилався як на підставу свої позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом не встановлено порушення, невизнання або спорювання прав позивача, тому в задоволенні позовних вимог суд відмовляє у повному обсязі.

Керуючись ст. З, 10, 60, 212, 213, 215, 88, 209 ч. З , 224, 226, 228 ЦПК України,

ст.ст.16, 525, 526, 627, 203, 204, 629, 235 ЦК України , суд

Вирішив :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» про визнання кредитно-заставного договору удаваним правочином та застосування наслідків.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя