КОПІЯ
Справа № 2а-808/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2009 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_4 про визнання протиправними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та закриття справи,
В С Т А Н О В И В:
05 серпня 2009 року, до Носівського районного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_4 про визнання протиправними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та про скасування постанови серії СВ № 006752 від 26 липня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.
Позивач обґрунтовує свій позов тим, що 26 липня 2009 року відповідачем його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України та незаконно накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень, за те що він о 07 годині 22 хвилини у селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області керував автомобілем ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1, перевищив обмеження швидкості руху і рухався зі швидкістю 84 км/год, чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України. Також позивач посилається на те, що відповідач порушив вимоги розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що він рухався зі швидкістю близько 70 км/год і попереду нього протягом останніх близько трьох кілометрів рухався автомобіль ВАЗ білого кольору. На вимогу інспектора ДАІ про зупинку, автомобіль, який рухався перед ним не зупинився, а він, як порядний водій зупинився, під час чого відповідач повідомив його про перевищення швидкості руху на 24 км/год. Інспектор взагалі не відреагував на те, що інший автомобіль не виконав його вимоги про зупинку. Він не погодився з інспектором, проте останній склав протокол про адміністративне правопорушення, копію якого йому не вручив. Просив суд визнати незаконними дії відповідача, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу та закрити справу.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак у судові засідання двічі не прибував, заперечення на адміністративний позов до суду не надсилав, про причини неявки суд не повідомляв, тому з урахуванням думки позивача суд розглядає справу за наявними у ній доказами за відсутності відповідача.
Допитаний як свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що того дня він з позивачем разом їхали в автомобілі по дорозі Кіпті-Глухів. Він побачив, що працівник ДАІ подав сигнал про зупинку транспортного засобу, проте він не зрозумів чи їхнього чи попереднього. Позивач зупинився, під час чого на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу. Того дня вони їхали зі швидкістю близько 70 км/год оскільки стрілка спідометра була між 60 і 80 км/год..
Заслухавши пояснення позивача, свідка, перевіривши законність та обґрунтованість винесеної відповідачем постанови, розглянувши та вивчивши інші матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд приходить до наступного:
Згідно постанови серії СВ № 006752 від 26 липня 2009 року, посилаючись на порушення позивачем п. 12.4 Правил Дорожнього руху України, яким передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., відповідач за допомогою приладу „Беркут” визначив, що ОСОБА_3 здійснив рух зі швидкістю 84 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень.
Пунктом 12.9-б Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість – 60 км/год на ділянці дороги, яка проходить у населених пунктах.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
З показань позивача вбачається, що швидкість автомобіля була приблизно 70 км/год., тобто позивач не зміг сам чітко визначити швидкість його руху, хоча стверджує, що вона не могла бути 84 км/год. Також суд бере до уваги, що посилання позивача на швидкість іншого автомобіля спростовується його ж показаннями про рух за вказаним автомобілем протягом досить тривалого часу, що вказує на однакову швидкість двох автомобілів. Суд також зважає на те, що інспектор ДАІ жодним чином не відреагував на те, що передній автомобіль не зупинився на його вимогу і спокійно продовжив розмову з позивачем, що дає підстави вважати, що інспектор зупиняв саме автомобіль позивача.
Швидкість руху вимірювалася спеціальним приладом „Беркут”, який має похибку вимірювання +/- 1 км/год, що не дає суду підстав сумніватися у правильності визначеної швидкості.
Розмір штрафу за перевищення швидкості руху понад 20 км/год, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, становить від 255 до 340 гривень, а тому накладене стягнення відповідає вимогам частини 1 вказаної статті КУпАП.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час його складання позивач не заперечував щодо факту перевищення швидкості, а лише просив обмежитися мінімальним штрафом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу на позивача за перевищення швидкості на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки, які обмежують максимальну швидкість.
За таких обставин вказаний адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора ДПС Ніжинського взводу ДПС ДАІ ОСОБА_4 про визнання незаконними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень та закриття справи відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Носівський районний суд Чернігівської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис ОСОБА_1
В І Р Н О:
Суддя Носівського
районного суду ОСОБА_1
Постанова не набрала законної сили
Суддя Носівського
районного суду ОСОБА_1