Справа № 236/354/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді                Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря                 Безорчук А.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 28.08.2010 року і до теперішнього часу перебуває в шлюбі з відповідачем, від шлюбу мають трьох спільних дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, які на сьогодні мешкають разом з нею та перебувають на її утриманні. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають, не ведуть спільного господарства. Крім того, на утриманні ОСОБА_7 пребуває ще одна її дитина – ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4. За твердженнями позивача, ОСОБА_2 не надає ОСОБА_1 достатньої матеріальної допомоги в утриманні дітей. Відповідач є працездатною, фізично та психічно здоровою особою, батьком дітей, а отже, може і повинен надавати матеріальну допомогу на їхнє утримання. У добровільному порядку домовленості між подружжям щодо надання матеріальної допомоги на утримання дітей досягнуто не було, тому ОСОБА_1 змушена звертатись до суду для захисту майнових прав малолітніх дітей, вважає достатнім для їхнього утримання матеріальну допомогу від чоловіка в розмірі 1/2 частини її доходів (заробітку), просить стягувати аліменти з ОСОБА_2О.І. від часу пред’явлення позову і до повноліття дітей.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримала, наголошувала на необхідності їх задоволення, на підтримання своєї позиції навела аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення таких вимог позивачки, вказав, що розуміє свій обов’язок утримувати дітей і здатний його виконувати, працює у ПАТ «Укртелеком» електромонтером, отримує заробітну плату, але категорично відмовляється надавати кошти ОСОБА_1, оскільки позивач неналежно доглядає за дітьми, у звязку з чим діти хворіють, перешкоджає його зустрічам та спілкуванню з дітьми. Він неодноразово надавав дітям продукти харчування та матеріальну допомогу, приблизно 2-3 рази на місяць має змогу їх відвідувати, але позивачка використовує таку допомогу на свої власні потреби. Наданий ним одяг для дітей позивач відмовилася прийняти, оскільки той вже був вживаний. Додатково відповідач зазначив, що подружні стосунки з позивачем у нього припинились, на даний час діти мешкають разом з матір’ю.

Суд, з’ясувавши зміст позовних вимог, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали по справі, встановив наступні обставини і визначив відповідні до них правовідносини.

28.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-НО № 225017, виданим 28.08.2010 року відділом РАГС Краснолиманського управління юстиції Донецької області (а.с.6). В шлюбі народились спільні діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с.8-10).

На теперішній час подружні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинилися, що визнається і позивачем, і відповідачем.

Малолітні діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, після фактичного припинення подружніх відносин між батьками перебувають на утриманні позивача, мешкають разом з нею за адресою Донецька область, м. Лиман, вул. Б.Хмельницького, 38 що підтверджено довідкою про клад сім’ї від 14.02.2017 року(а.с.14). Діти є фізично та психічно здоровими, не перебувають на диспансерному обліку, що підтверджено довідками Краснолиманської міської амбулаторії ЗПСМ ім. М.І. Лядукіна (а.с.11-13).

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що на даний час офіційно не працює, має неофіційний дохід, доглядає за дітьми, отримує допомогу на дітей.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що працює у ПАТ «Укртелеком», отримує дохід у вигляді заробітної плати.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є хрещеною матір’ю найменшої дитини - ОСОБА_6, добре знає позивача та відповідача. Вважає, що розмір аліментів, який просить стягувати позивач є завеликий, оскільки позивач не надає належного догляду дітям, отримує соціальну допомогу по догляду за дітьми, старша дитина до школи не ходить, діти мають вшей, ходять брудні, голодні не мають належного виховання, не є здоровими, позивач не витрачає на них гроші, залишає самих вдома. Свідок зверталася до служби у справах дітей Лиманської міської ради з питанням про передачу дітей до інтернату, проте відповідне рішення прийнято не було, на даний час діти мешкають з матірю.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що вона є рідною сестрою відповідача та хрещеною матір’ю старшої дитини - ОСОБА_4 Пояснила, що на її думку, в разі зобов’язання відповідача сплачувати аліменти, ці кошти не будуть витрачені на дітей. На даний час діти мешкають з позивачем, яка за ними не доглядає, діти брудні, нервові, хворіють. Позивач не дає спілкуватися з дітьми. Свідку відомо, що відповідач носить їм продукти та одяг.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що він є чоловіком сестри відповідача, ОСОБА_10 Підтвердив, що діти завжди брудні, мали вошей. Позивач не дає дітей відповідачу, мотивуючи це різними причинами: то не має часу, то дітям нема чого вдягти. Одного разу в грудні 2016 року залишила старшу дитину ОСОБА_4 самого в холодному домі.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Аліменти на дитину присуджуютьсяза рішенням суду від дня пред’явлення позову(ч.1 ст. 191 СК України).

Судом встановлено, що неповнолітні діти подружжя проживають разом з матір’ю та знаходяться на її матеріальному утриманні, позивач здійснює догляд за дітьми. Згідно з актом обстеження умов проживання від 25.01.2017 року, житлово-побутові умови проживання дітей є задовільними. Позивач на теперішній час не працює, потребує додаткової матеріальної допомоги від свого чоловіка ОСОБА_2, який таку допомогу може надавати, оскільки є працездатним, працевлаштованим. Отже, суд прийшов до висновку про те, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання дітей, бо є працездатним та зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних способу регулювання сімейних відносин в Україні (ст. 7 СК України), суд за таких обставин вважає за можливе щомісячно стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання його трьох малолітніх дітей в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу),щомісячно починаючи з 15 лютого 2017 року та до повнолітня кожної дитини. При цьому на підставі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Згідно із ст. 79 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів. Якщо позивача, на користь якого ухвалене рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ст. 88 ЦПК України). Отже, суд вважає, що у зв’язку із повним задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що в грошовому вираженні складає 640,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в с.Торське Лиманського району Донецької області, ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася у м.Красний Лиман Донецької області, ІНН НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8(ОСОБА_3) вул. Ювілейна,31 аліменти на утримання його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу),щомісячно починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1повноліття, а надалі стягнення аліментів здійснювати до досягнення кожною дитиною повноліття за вирахуванням тієї рівної частини, що припадала на дитину яка досягла повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в с.Торське Лиманського району Донецької області, ІНН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 судовий збір у дохід держави (реквізити сплати судового збору - отримувач коштів: Краснолим.УК/отг м.Красний Лиман/ 22030101; код отримувача за ЄДРПОУ: 37894853, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області; код банка отримувача МФО: 834016, рахунок отримувача 31215206700564; код бюджетної класифікації доходів: 22030101 “Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050") у розмірі 640 (шістсот сорок гривень 00 копійок ) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у випадку подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2017 року.

Суддя -