УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/6005/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/69/К/17 інстанції - Євтушенко О.І.

Категорія 39 (I) Доповідач - Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Митрофанової Л.В.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В. П.,

за участю: секретаря Чубіної А.В.,

за участю: представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Артемова Артема Олексійовича,

позивача ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_4,

представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, виконавчого комітету Криворізької міської ради, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_12, Криворізьке управління Дніпропетровського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили суд визнати за ними, кожним окремо, право власності по 1/3 частині квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_13, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй за життя майно - квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_13 стали її рідні сини ОСОБА_4, ОСОБА_14, а також неповнолітня онука ОСОБА_3 за правом представлення після смерті її батька ОСОБА_15 - сина спадкодавиці, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

23.12.2000 року із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом звернувся ОСОБА_14, а 19.05.2001 року - ОСОБА_16 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3

01.09.2005 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 2-4028/05 за ОСОБА_4 одноособово було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яку він згідно договору купівлі-продажу від 21.09.2005 року продав ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а ті, в свою чергу, 10.11.2005 року перепродали ОСОБА_11 та ОСОБА_17, котрі 11.12.2006 року продали її ОСОБА_7, яка 11.12.2006 року уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки, передавши її в заставу в забезпечення кредитних зобов'язань.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2011 року визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 21.09.2005 року, за яким ОСОБА_4 продав квартиру ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із зобов'язанням сторін повернути все отримане на виконання цього договору.

Враховуючи роз'яснення рішення суду згідно ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.10.2011 року стосовно можливості реалізації спадкових прав на спірну квартиру правонаступниками спадкодавиці ОСОБА_13, яка була її власником, після визнання угоди купівлі-продажу квартири недійсною, позивачі звернулись до нотаріальної контори із заявами про видачу їм свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування за законом. Однак постановою нотаріуса від 02.07.2015 року у вчиненні вказаної нотаріальної дії їм було відмовлено з причини відсутності правовстановлюючих документів на квартиру та документального підтвердження факту набуття спадкодавицею за життя права власності на цю квартиру, що унеможливлює її включення до складу спадкового майна.

Оскільки позивачі позбавлені можливості реалізувати свої права на успадковане майно в досудовому порядку, тому визнання за ними права власності на вказане майно в рівних частках між ними можливе лише судом.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_18- ОСОБА_6 - задоволені.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, після смерті його матері ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Визнано за ОСОБА_18 право власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, після смерті його баби ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, після смерті її баби ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Так, справу було розглянуто за відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», що є порушенням норм процесуального права.

Судом не враховано, що у ПАТ «Дельта Банк» виникло переважне право на спірну квартиру, яка відповідно до Договору Іпотеки від 11.12.2006 року № 11093185000-3 є забезпеченням кредитного договору, що укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 11.12.2006 року за № 11093185000.

Представник ПАТ «Дельта Банк» вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР 1963 року, оскільки ОСОБА_19, що виступає спадкодавцем по даній справі померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття її спадщини є день її смерті.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_18 жодних дій про прийняття спадщини не вчиняв, з заявою про прийняття спадщини ні після смерті батька, ні після смерті баби не звертався, тому судом при ухваленні рішення порушено норми ст. 553 ЦК УРСР.

Також апелянт вважає, що у позивачів відсутнє право на спірне майно, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем та єдиним власником спірної квартири.

Крім того представник ПАТ «Дельта Банк» зауважує на безпідставність не застосування судом першої інстанції д спірних правовідносин строку позовної давності, оскільки позивачами не надано жодних доказів поважності пропуску строків звернення до суду та зауважує на тому, що рішення суду першої інстанції створює перешкоди належній діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виконанню покладених державою на нього завдань.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 виданим повторно 03.07.2015 року (т.1, а.с.28).

Після смерті ОСОБА_13 відкрилася спадщина на належне їй майно - квартиру АДРЕСА_3, вартість якої вона як член ЖБК «Восток-4» у 1981 році виплатила та набула право власності на неї, у зв'язку з чим вона може бути включена в обсяг спадкового майна спадкодавиці.

За життя ОСОБА_13 заповітів не складала, що сторони не оспорюють, спадкування після її смерті здійснюється за законом в порядку визначеної ним черговості.

До спадкоємців першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 належать її рідні діти - сини ОСОБА_4, ОСОБА_14 та за правом представлення онука спадкодавиці - ОСОБА_3 в межах розміру частки, яку б міг успадкувати за життя її батько ОСОБА_15, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року (т.1, а.с.22), - син ОСОБА_13

Факт родинних відносин між позивачами та спадкодавицею ОСОБА_13 підтверджується їх свідоцтвами про народження (т.1, а.с.25-27), встановлений рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2011 року, яке набрало законної сили 31.01.2012 року, визнаний сторонами, тому в розумінні ст.61 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

Інших спадкоємців за законом, які б належали до першої черги спадкування, в ході судового розгляду судом не встановлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з доведеності факту набуття спадкодавицею ОСОБА_13 за життя права власності на спірну квартиру в період її перебування у складі ЖБК «Восток-4» та можливість її включення до складу спадкового майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, після смерті ОСОБА_13 відкрилася спадщина на належне їй майно - квартиру АДРЕСА_3, вартість якої вона як член ЖБК «Восток-4» у 1981 році виплатила та набула право власності на неї, у зв'язку з чим вона може бути включена в обсяг спадкового майна спадкодавиці.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки за життя ОСОБА_13 заповітів не складала, що сторони не оспорюють, спадкування після її смерті здійснюється за законом в порядку визначеної ним черговості.

Згідно ст.529 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

До спадкоємців першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 належать її рідні діти - сини ОСОБА_4, ОСОБА_14 та за правом представлення онука спадкодавиці - ОСОБА_3 в межах розміру частки, яку б міг успадкувати за життя її батько ОСОБА_15, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року (т.1, а.с.22), - син ОСОБА_13

З відповіді Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори від 22.09.2006 року № 1255 слідує, що після смерті ОСОБА_13, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, із заявами про прийняття спадщини звернулись син померлої ОСОБА_14 та неповнолітня онука - ОСОБА_3, в інтересах якої діяла її мати ОСОБА_16, що підтверджується копіями відповідних заяв (т.1, а.с.6-8). При цьому встановлено, що син спадкодавиці ОСОБА_4 - позивач у справі, на момент її смерті був зареєстрований в АДРЕСА_6, належній за життя ОСОБА_13 (т.1, а.с.2, справа №2-1097/11), а тому фактично прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року спадкоємець ОСОБА_14 помер (т.1, а.с.30), фактично не встигши вчинити жодних дій, передбачених ст.549 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які б свідчили про прийняття ним спадщини після смерті матері, у зв'язку з чим після його смерті право на успадкування належної йому частки спадщини в порядку спадкової трансмісії, відповідно до ст.551 ЦК УРСР, перейшло до його спадкоємця - сина ОСОБА_18 - позивача у справі.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_14 немає, оскільки його дружина та мати позивача ОСОБА_18 - ОСОБА_20 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року (т.1, а.с.218), а отже встановлено, що все належне їй за життя майно успадковане позивачем ОСОБА_18, як вбачається з матеріалів копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_20 (т. 1, а.с.216-249).

Згідно заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 04.11.2008 року (т.1, а.с.67-69) позивач ОСОБА_4, вважаючи себе єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_13, який фактично прийняв спадщину, на підставі рішення суду № 2-4028/05 від 01.09.2005 року набув право власності на спірну квартиру з реєстрацією його в КП БТІ, після чого згідно договору купівлі-продажу серії ВСМ № 698445 від 21.09.2005 року продав її ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а ті, в свою чергу, 10.11.2005 року перепродали ОСОБА_11 та ОСОБА_17 згідно договору серії ВСК № 10026, котрі 11.12.2006 року продали її ОСОБА_7, яка 11.12.2006 року уклала з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки за № 11093185000-З (а.с.64-66 т.1), передавши її в заставу в забезпечення своїх кредитних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11093185000 від 11.12.2006 року (т.1, а.с.53-63).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.04.2015 року № 36388088 (т.1, а.с.9-11) власником спірної квартири з 11.12.2006 року значиться ОСОБА_7, власність - приватна, з наявністю обтяжень на майно - арешт та іпотека.

Рішення суду № 2-4028/05 від 01.09.2005 року скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 року у зв'язку з наявністю інших спадкоємців, які мають право на успадкування частки спірної квартири, в ході нового розгляду справи після перегляду заочного рішення суду від 04.11.2008 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2011 року, яке набрало законної сили 31.01.2012 року, у зв'язку з неправомірним набуттям ОСОБА_4 права власності на квартиру та відчуження майна, на частку якого він не мав права, оспорюваний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 серії ВСМ № 698445 від 21.09.2005 року, яким продав квартиру ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - визнано недійсним (т.1, а.с.14-18, а.с.19-20 - ухвала про виправлення описки від 14.09.2011 року).

На підставі вище наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність факту набуття спадкодавицею ОСОБА_13 за життя права власності на спірну квартиру в період її перебування у складі ЖБК «Восток-4», можливість її включення до складу спадкового майна, розподілу спадкового майна та визнання права власності за позивачами в розмірі по 1/3 частині спадкового майна.

Так, справу було розглянуто за відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», що є порушенням норм процесуального права.

Судом не враховано, що у ПАТ «Дельта Банк» виникло переважне право на спірну квартиру, яка відповідно до Договору Іпотеки від 11.12.2006 року № 11093185000-3 є забезпеченням кредитного договору, що укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 11.12.2006 року за № 11093185000.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «Дельта Банк» про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК УРСР 1963 року, оскільки ОСОБА_19, що виступає спадкодавцем по даній справі померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, і відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття її спадщини є день її смерті не можуть бути підставною для скасування законного рішення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що оскілкьи спадкові правовідносини виникли після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто до 01 січня 2004 року і спадкоємці за законом юридично та фактично вчинили дії, які свідчать про прийняття ними спадщини, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР (п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, абз.3 п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»), що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 06.04.2016 року у справі №6-1397цс15.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_18 жодних дій про прийняття спадщини не вчиняв, з заявою про прийняття спадщини ні після смерті батька, ні після смерті баби не звертався, тому судом при ухваленні рішення порушено норми ст. 553 ЦК УРСР, оскільки суд першої інстанції в даному випадку дійшов вірного висновку про те, що зволікання позивача ОСОБА_18 в оформленні спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_13 в порядку спадкової трансмісії та зверненні до суду не можуть вважатися достатньою правовою підставою для позбавлення його права на спадкування.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивачів відсутнє право на спірне майно, у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем та єдиним власником спірної квартири колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки рішення суду від 18.03.2011 року, в контексті висновків якого, з огляду на визнання недійсними угод відносно квартири, відповідач ОСОБА_7 не є її власником спірної квартири та будь-яких майнових прав на неї не має.

Так, в результаті визнання первісної угоди купівлі-продажу квартири недійсною, шляхом застосуванням реституції відповідно статус власника квартири повернуто спадкодавиці ОСОБА_13, її правонаступники - позивачі у справі, вправі реалізувати свої права щодо спадкування майна, що залишилось після її смерті та розпорядитися ним на власний розсуд, що також визначено в ухвалі суду від 31.10.2011 року про роз'яснення рішення суду від 18.03.2011 року (т.1, а.с.21-22).

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про безпідставність не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин строку позовної давності, оскільки з огляду на характер спадкових відносин ні діючим законодавством України, ні ЦК УРСР, яке діяло на момент їх виникнення, не передбачено застосування до них позовної давності (за виключенням визначеного ст.1281 ЦК України порядку пред'явлення вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця).

Інші доводи що, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи, на які посилається представник ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі, зокрема розгляд справи за відсутності представника ПАТ «Дельта Банк», не можуть бути підставою для скасування законного рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: