ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "06" жовтня 2009 р.                                                          Справа №  16/50-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                    

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Паламарчука О.А. - представника за довіреністю від 24.10.2008р.,

від відповідачів:

- ВАТ  "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича": Ляшенко Р.В. - представника за довіреністю від 02.01.2009р.,

- Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир": Горай І.С. - представника за довіреністю від 10.04.2009р.,

- ЗАТ "Маслозавод "Прилуки": не з'явився,

 

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "15" червня 2009 р. у справі № 16/50-Д (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит", м.Житомир  

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", с.Галіївка Чуднівського району Житомирської області;

2. Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", м.Житомир;

3. Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", м.Прилуки Чернігівської області

про визнання недійсними договорів поруки №33 та №34 від 15.04.2008р., а також договору від 27.05.2008р. про внесення змін до договору поруки №34 від 15.04.2008р.,

              

 ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.06.2009р. у справі №16/50-Д позов Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит", м.Житомир до Відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки" про визнання недійсними договорів поруки від 15.04.2008р. №33, №34 та договору від 27.05.2008р. про внесення змін до договору поруки №34 від 15.04.2008р., укладених між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир" (м.Житомир), Відкритим акціонерним товариством "Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича" (с.Галіївка Чуднівського району) та Закритим акціонерним товариством "Маслозавод "Прилуки" (м.Прилуки Чернігівської області), задоволено.

Вважаючи, що вказане рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи,              АК ПІБ "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- приймаючи рішення, суд першої інстанції не з'ясував, чи були затверджені спірні договори на загальних зборах акціонерів ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", як це передбачено п."ї" ч.5 ст.41 Закону України "Про господарські товариства";

- місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що правові підстави розглядати, як законний, протокол спостережної ради №4 від 14.04.2008р., відсутні, посилаючись, при цьому, на те, що він суперечить Положенню про спостережну раду і Статуту товариства, однак, суд залишив поза увагою і не дав оцінки тому факту, що в березні 2008 року ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" надав банку довідку про те, що положення про правління та спостережну раду, голову правління станом на 31.03.2008р. не розроблялись і не затверджувались, у зв'язку з чим суд мав зробити висновок щодо дійсності наданих позивачем Положень, встановити, чи дотриманий порядок їх затвердження, визначений Статутом.

ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" у відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому апеляційним господарським судом 20.07.2009р. за                       вх.№02-01/4572/09 (т.1 а.с.17), зазначило, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним розглядом обставин справи. Стверджує, що посилання Промінвестбанку на те, що судом не було з'ясовано, чи були затверджені спірні угоди загальними зборами акціонерів, є безпідставними, посилаючись на те, що банк не заявляв жодних клопотань з цього приводу, а також те, що питання про затвердження спірних договорів не розглядалось і на розгляд наступних загальних зборів чи будь-яких інших зборів не вносилось взагалі.

ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" у відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому судом 06.10.2009р. за вх.№02-01/6278/09, також вважає судове рішення у даній справі законним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому 06.10.2009р. за вх.№02-01/6296/09, заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення на їх спростування. Просить оскаржене рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Промінвестбанку - без задоволення.  

Представник відповідача (АК ПІБ "Промінвестбанк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир") підтримала доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду першої інстанції від 15.06.2009р. у даній справі прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача (ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича") також заперечила проти апеляційної скарги, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин справи. Просить залишити вказане рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача - ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" -, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 30.07.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача - ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" - за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення прибулих в судове засідання представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено договір поруки за №34 (т.1 а.с.8-9), відповідно до якого ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" виступило Поручителем ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" (за договором "позичальник"), зобов'язавшись перед Промінвестбанком (за договором "кредитор") відповідати за погашення заборгованості Позичальника в сумі 4650000,00грн. за кредитним договором №31 від 15.04.2008р. на засадах солідарного боржника з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17% річних (у тому числі за прострочення виконання зобов'язання по простроченню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди за надання кредиту в сумі 1000,00грн., комісійної винагороди за управління кредитом в розмірі 1% річних від суми заборгованості за кредитом щомісячно, неустойки (штрафу, пені), збитків, завданих Кредиторові.

Договором від 27.05.2008р. (т.1 а.с.10) було внесено зміни до договору поруки №34 від 15.04.2008р. в частині розміру процентів за користування кредитом та збільшено їх з 17% до 20%.

24.04.2009р. в господарський суд Житомирської області звернулось Акціонерне товариство закритого типу "Фаворит" з позовом до ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" про визнання договору поруки №34 від 15.04.2008р. та договору від 27.05.2008р. про внесення до нього змін недійсними.

Обґрунтовуючи позов, товариство зазначило, зокрема, що є власником 55,40% акцій ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" (т.1 а.с.48,146), яке, не маючи на це права, вчинило ряд правочинів, що порушили права позивача, як акціонера цього товариства.

За твердженням позивача, договір поруки №34 від 15.04.2008р. з договором від 27.05.2008р. про внесення змін підписані головою правління ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" Ковальчуком Юрієм Івановичем з перевищенням повноважень, передбачених п.7.22 Статуту товариства, де вказано, що голова правління має право приймати рішення про укладання правочинів на суму, що не перевищує 10% балансової вартості активів товариства з даними останньої річної звітності товариства (яка, за результатами діяльності у 2007 році, становила 30164000грн. й, відповідно, 10% цієї вартості становило 13500000,00грн.), тоді як договір поруки укладено на суму, що в 15 разів перевищує гранично допустимий рівень вартості правочинів, щодо яких голова правління є правомочним.

У зв'язку з цим, позивач вважає, що протокол № 14 від 14.04.2008р. засідання правління ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" та протокол № 4 від 14.04.2008р. засідання спостережної ради цього товариства (т.1 а.с.37-40,135-138), на яких було прийняте рішення про уповноваження голови правління товариства Ковальчука Ю.І. на підписання та укладання оспорюваного договору, є такими, що не відповідають Статуту та Положенням про правління та спостережну раду товариства.

З цього приводу позивач також посилається на те, що рішенням третейського суду при Житомирській торгово-промисловій палаті від 27.02.2009р. зазначені протоколи засідання правління та спостережної ради ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" визнані недійсними (а.с.34-36, 132-134).

Крім того, позивач стверджує, що загальними зборами акціонерів, проведеними 09.04.2008р., було вирішено надати голові правління товариства повноваження на вчинення правочинів з метою отримання товариством коштів, а не на користь інших осіб.

Як зазначив позивач, оспорювані договори мають бути визнані недійсними на підставі ст.ст.203 та 215 ЦК України.

Ухвалою від 28.04.2009р. (т.1 а.с.1) місцевий господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі №16/50-Д та залучивши до участі у справі відповідачами Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк "Промінвестбанк" та Закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки".

Матеріали справи свідчать також про те, що 15.04.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено договір поруки за №33 (т.1 а.с.107-108), відповідно до якого ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" виступило Поручителем ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" (за договором "позичальник"), зобов'язавшись перед Промінвестбанком (за договором "кредитор") відповідати за погашення заборгованості Позичальника в сумі 13500000,00грн. за кредитним договором №30 від 15.04.2008р. на засадах солідарного боржника з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17% річних (у тому числі за прострочення виконання зобов'язання по простроченню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди за надання кредиту в сумі 1000,00грн., комісійної винагороди за управління кредитом в розмірі 1% річних від суми заборгованості за кредитом щомісячно, неустойки (штрафу, пені), збитків, завданих Кредиторові.

29.04.2009р. Акціонерним товариством закритого типу "Фаворит" було подано в господарський суд Житомирської області позов до ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" про визнання договору поруки №33 від 15.04.2008р. недійсним.

Обґрунтовуючи дану вимогу, позивач вказав ті ж підстави, що й для визнання недійсними договору поруки №34 від 15.04.2008р. та договору про внесення до нього змін.

Щодо суми договору поруки №34 від 15.04.2008р. позивач зазначив, що               ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" не мало права укладати даний договір, посилаючись на те, що, відповідно до статуту товариства, правління та спостережна рада мають право приймати рішення про укладення правочинів на суму, відповідно, від 10% до 25% та від 25% до 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної звітності товариства й, враховуючи, що балансова вартість активів ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", за результатами діяльності у 2007 році становила 30164000грн. (т.1 а.с.47,145), укладення договору поруки на суму 4650000,00грн., що перевищує 15082000грн. (50%), не віднесено до компетенції ні правління, ні спостережної ради та є неправомірним.

Що стосується суми договору поруки №33 від 15.04.2008р. АТЗТ "Фаворит" вказує, що даний договір підписано головою правління ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" без врахування того, що сума цього договору перевищує 10% балансової вартості активів товариства, щодо яких голова правління є правомочним.  

Ухвалою від 30.04.2009р. (т.1 а.с.99) суд першої інстанції прийняв позовну заяву про визнання недійсним договору №33 від 15.04.2008р. до розгляду, порушивши провадження у справі №16/54-Д й залучивши до участі у справі відповідачами Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк "Промінвестбанк" та Закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки", однак, у зв'язку з тим, що вимоги у справах №16/50-Д та №16/54-Д є однорідними, а склад сторін у цих справах однаковий, господарський суд першої інстанції, відповідно до ч.2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України, об'єднав дві справи в одну під єдиним реєстраційним №16/50-Д.

ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича" та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" з позовними вимогами АТЗТ "Фаворит" погодились (т.1 а.с.72,168,74,170).

Відповідач – АК Промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку у м.Житомир" - у відзивах від 10.06.2009р. (т.1 а.с.80,206) проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зокрема, зазначив, що оспорювані договори підписані головою правління ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", повноваження якого підтверджуються відповідними протоколами засідання правління та спостережної ради цього товариства. Що стосується оспорюваного договору поруки №34 зазначив, що в період між проведенням загальних зборів товариства, його спостережна рада, згідно п.7.4 та п.п.10 п.7.3 Статуту товариства, мала повноваження на укладення правочинів на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної звітності товариства. Стосовно ж договору поруки №33 зазначив, що сума цього договору - 13500000грн. не перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої річної звітності товариства, яка становить 15082000грн., у зв'язку з чим спостережна рада товариства мала право на укладення цього правочину.

Оцінивши доводи сторін та подані ними докази, здійснивши оцінку обставин справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права від порушень. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому  рішенні,  і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості. Враховуючи це, особа, права якої порушено, вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа  має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та  інтересу.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту особистих майнових або немайнових прав та інтересів передбачено статтею 16 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003р.

Згідно з п.2 ч.2 цієї статті способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не являється стороною оспорюваних договорів.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись з позовом про визнання недійсними договору поруки №33 від 15.04.2008р. та договору поруки №34 від 15.04.2008р. з договором від 27.05.2008р. про внесення змін до нього, позивач, як вказувалося вище, зазначав, що укладенням вказаних угод порушено його права, як акціонера ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича".

Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України, статті 85 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства.

Згідно з ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ст.116 Цивільного кодексу України, учасники товариства з обмеженою відповідальністю  мають право:

- брати участь в  управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

- вийти у встановленому порядку з товариства;

- здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом;

- одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом та законом.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: виписки з реєстру власників іменних цінних паперів №1280 (а.с.48,146), позивач - АТЗТ "Фаворит" - є власником 55,40% акцій в статутному капіталі ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича".

Однак, позивач не наділений суб’єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича".

Конституційний суд України в рішенні від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) висловив позицію, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Проте, позивачем не доведено, що укладенням оспорених договорів поруки №33 та №34 від 15.04.2008р., а також договору від 27.05.2008р. про внесення змін до договору №34 від 15.04.2008р., порушено його права та охоронювані законом інтереси, як акціонера ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича".

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення господарського суду Житомирської області у даній справі слід скасувати як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

Відповідно до ст.49 ГПК України у зв'язку з відмовою у позові судові витрати за подання позову покладаються на позивача.

Крім того, з позивача на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир"  слід стягнути витрати з державного мита за подання апеляційної скарги.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", м.Житомир задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від "15" червня 2009 р. у справі № 16/50-Д скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит", м.Житомир (10025, м.Житомир, вул.Вітрука,6, код 13579674) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (м.Київ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир" (10014, м.Житомир, Новий Бульвар,5, код 09311055) 85,00грн.  витрат з державного мита.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

5. Справу № 16/50-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                               

                

 судді:

                                                                                             

 Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи, 2 - ПІБ, м.Київ

3 - Житомирська філія ПІБ

4 - 6 - відповідачам