Справа № 585/778/17

Номер провадження 3/585/174/17

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_1, 14.04.1966 р. н.,

іден. номер НОМЕР_1, мешканця бул. Московський, 46/2

м. Ромни Сумської області,

директора ДП «Аква-Сервіс» ПП «Еліпс»

за ст. 41 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

При перевірці додержання законодавства про працю ДП «Аква-Сервіс» ПП «Еліпс», яка здійснювалось у період з 14.02.2017 по 17.02.2017, директором якого є ОСОБА_1, було виявлено порушення останнім законодавства про працю.

Так, починаючи з лютого 2016 року та станом на момент здійснення перевірки відповідно до наказу від 03.01.2017 №1 з «тимчасово, 01.01.2017 до стабілізації фінансового стану підприємства, змінити графік роботи» запроваджено 35 годинний робочий тиждень для працівників з 5-денним робочим тижнем, для працівників з плинним графіком роботи з щоденною роботою 10 год. згідно графіку, але про зміну істотних умов праці працівників не повідомлено не пізніше ніж за два місяці, що є порушенням вимог ч.3 ст. 32 КЗпП України.

Згідно з наказом від 19.12.2016 № 97 слюсар аварійно-відновлювальних робіт ОСОБА_2 звільнений 19 грудня 2016 року за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). З даним наказом ОСОБА_2 ознайомлений під розпис. Для перевірки надано заяву ОСОБА_2 від 16.12.2016 з проханням про звільнення за власним бажанням з 16.12.2015. На указаній заяві міститься резолюція директора ОСОБА_1: «ОК звільнити з 19.12.2016». Оскільки ОСОБА_2 подав заяву про звільнення 16.12.2016, то звільнити його за власним бажанням мали по закінченню двотижневого строку, а саме, 30.12.2016р., що є порушенням вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України щодо двотижневого строку звільнення працівника.

Згідно з бухгалтерськими даними, що підтверджується додатками №1,2 за підписом директора ОСОБА_1 станом на 01.02.2017 сума заборгованої заробітної плати за грудень 2016 року складає 123,7 тис. грн. На день перевірки (14.02.2017) сума заборгованої заробітної плати за грудень 2016 року складає 123,7 тис. грн. Так, заборгованість по виплаті заробітної плати складає: директору ОСОБА_1А .- 7609,91 грн., головному економісту ОСОБА_3 - 4246,64 грн., бухгалтеру ОСОБА_4 - 4405,75 грн., контролеру водопровідного господарства ОСОБА_5- 1243,32 грн., слюсарю АВР ОСОБА_6 - 1473,07 грн., машиністу насосних установок ОСОБА_7 - 1458,45 грн. Заборгована заробітна плата за грудень 2016 року виплачена під час проведення перевірки 16.02.2017 (перераховано на банківську установу платіжним дорученням від 16.02.2017 №74).

Контролеру водопровідного господарства ОСОБА_5О частину заробітної плати за грудень 2016 року у сумі 1243,00 грн. перераховано на банківську установу платіжним дорученням від 31.01.2017 №50.

На момент закінчення перевірки (17.02.2017) заборгованості по виплаті заробітної плати не має, проте станом на 17.02.2017 не виплачена заробітна плата за січень 2017 року, чим порушено вимоги ч. 1 та 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено що виплата заробітної плати проводиться не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Слюсарю аварійно-відновлювальних робіт ОСОБА_8 з 18.11.2016 надана щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні, заробітна плата за час відпустки в сумі 2721,12 грн. виплачена 29.12.2016 (перераховано на банківську установу платіжним дорученням від 29.12.2016 №1070); слюсарю-ремонтнику по обслуговуванню лічильників ОСОБА_9 з 26.12.2016 згідно із наказом від 26.12.2016 №102 надана частина щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 11 календарних днів, заробітна плата за час відпустки в сумі 1320,11 грн. виплачена 16.01.2017 (перераховано на банківську установу платіжним дорученням від 11.01.2017 надана частина щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів та додаткова відпустка за особливі умови праці тривалістю 4 календарних дні, заробітна плата за час відпустки в сумі 490,42 грн. на момент перевірки (14.02.2017 по 17.02.2017) не виплачена, чим порушено вимоги ч.4 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» щодо виплати заробітної плати за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку.

Інженеру-програмісту ОСОБА_10 частину заробітної плати за листопада 2015 року у сумі 1111,34 грн., бухгалтеру ОСОБА_11 частину заробітної плати за листопад 2015 року у сумі 2161,89 грн., головному економісту ОСОБА_3 частину заробітної плати за листопад 2015 року у сумі 2019,82 грн. перераховано на банківську установу платіжним дорученням від 20.01.2017 №25, але компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати не здійснена, хоча приріст індексу споживчих цін за період невиплати доходу нараховано за листопад 2016 року (виплачений у січні 2017 року) становить 0,9%, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про оплату праці» щодо проведення компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до бухгалтерських даних, що підтверджується довідкою про використання коштів за підписом директора ОСОБА_1 за період з 01.02.2016 по 01.02.2017 на розрахункові рахунки та до каси підприємства надійшло 7185,9 тис. грн.., з них використано на виплату заробітної плати 2063,6 тис. грн., що складає 28,7% від загальної кількості надходжень; на сплату податків та інших обов’язкових платежів 2434,2 тис. грн.., що складає 33,9 % від загальної кількості надходжень; на інші видатки 2422,1 тис. грн.., що складає 33,7 % від загальної кількості надходжень, що є порушенням ч.5 ст. 97КЗпП України, ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» щодо здійснення оплати праці працівників в першочерговому порядку.

Слюсарю АВР ОСОБА_12 допомога по тимчасовій непрацездатності перших п’яти днів тимчасової непрацездатності згідно із листком непрацездатності від 05.01.2017 серія АГЦ №767925 у сумі 490,05 грн. нарахована в січні 2017 року на момент проведення перевірки і 14.02.2017-17.02.2017) не виплачена; слюсарю АВР ОСОБА_13 допомога по тимчасовій непрацездатності перших п’яти днів тимчасової непрацездатності згідно із листком непрацездатності від 25.01.2017 серія АГЮ №967729 у сумі 627,05 грн. нарахована в січні 2017 року на момент проведення перевірки (14.02.2017-17.02.2017) не виплачена, чим порушено вимоги ч. 2 ст.52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності у найближчий після призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП

ОСОБА_1 до суду для розгляду справи не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що заборгованість по заробітній платі виникла по причині несвоєчасності погашення заборгованості державним бюджетом з пільг та субсидій, наданих населенню за спожите водопостачання.

Його вина також доведена матеріалами адміністративної справи: протоколом №20 від 17.02.2017 про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, наказом №68 від 12.08.2010, наказом №97 від 19.12.2016, наказом №47 від 13.06.2016, наказом №17 від 11.01.2017, наказом №67 від 05.09.2016, наказом № 35 від 08.04.2016, наказом №90 від 14.11.2016, наказом №1 від 03.01.2017, наказом №102 від 26.12.2016, заявою ОСОБА_2, розрахунковими відомостями: за листопад 2016 року, за грудень 2016 року, за січень 2017 р., листками непрацездатності платіжними дорученнями, інформацією щодо підприємства ДП «Аква-Сервіс» ПП «Еліпс», довідкою про використання коштів підприємства.

За іншими порушеннями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, передбачені ст. ст. 34, 35 КУпАП та керуючись ст. ст. 40-1, 41 ч.1, 221, 283-284 КУпАП , –

П О С Т А Н О В И Л А :

Притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 41 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 320 (триста двадцять) грн. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_14